АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 3.1. Об’єкти логістичного управління, методологія та наукова база логістики

Читайте также:
  1. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  2. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  3. В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони складу злочину?
  4. Визначальні фактори Нового часу (наукова революція і формування буржуазного громадянського суспільства)
  5. Вікно програми, основні об’єкти вікна
  6. Вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
  7. Вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря як наукова проблема
  8. Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби з втомою
  9. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.
  10. Гносеологія і методологія Нового часу. Проблема методу і джерела знання. Раціоналізм і емпіризм
  11. Дисципліна: «МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ»
  12. Діти групи ризику: суб’єктивні й об’єктивні чинники їх соціальної дезадаптації

План

1. Поняття матеріального потоку.

2. Класифікація матеріальних потоків та логістичних систем в логістиці.

3. Системний підхід у логістиці.

Література: 3, 5, 6, 16, 17.

 

 

«Більшість відомих нам сучасних концепцій концентрує увагу на виробництві чи на грошових потоках у формі готівки чи кредитів, а не на потоках фізичного майна і його економічних властивостях…»

(Peter Drucker)

 

1. Поняття матеріального потоку є ключовим в логістиці. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами - починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.

Поняття потоку як рухається маси чого-небудь, інтуїтивно добре зрозуміло: вода у склянці на столі - запас, почнемо виливати воду, виникне потік води. Автомобілі, що стоять в пробці - запас, автомобілі, що рухаються по вільному шосе - потік. Матеріальні потоки в логістиці мають аналогічну природу: безліч якихось речових об'єктів, що розглядаються не в стані спокою (запас), а в стані руху.

Однак під рухом в логістиці розуміється не тільки переміщення чого-небудь у певному напрямку, а й перехід з одного стану в інший, наприклад:

• товар, не упакований в транспортну тару, перетворюється в товар упакований (операція упаковки),

• партія товару в транспортній немаркованої тарі перетворюється на партію товару в транспортній тарі маркованої (операція маркування),

• товар, в маркованої транспортній тарі, покладений на піддон, але не пов'язаний з піддоном в єдине ціле, перетворюється в зручний для подальшої переробки вантажний пакет (операція пакетування), а також безліч інших операцій.

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами або всередині одного підприємства. Перш ніж формулювати визначення матеріального потоку, розберемо приклад доведення готової продукції (консервів) від заводу-виробника до торгового залу магазину:

Продукт (в даному випадку консерви), що розглядається в процесі додатку до нього перерахованих операцій, являє собою матеріальний потік, який і є основним об'єктом управління в логістиці. Логістика планує цей процес, визначає технологію і вибирає техніку для виконання тих чи інших операцій, визначає, де і в якому обсязі містити запаси продукту, організовує документообіг, тобто інформаційну підтримку руху товару, оперативно керує всім наскрізним процесом.

 

Особливо підкреслимо, що вироблені виробником консерви передаються на оптові склади, а потім потрапляють в роздрібну торгівлю вже не одне століття. Однак ніколи в попередні століття ланцюг операцій товароруху консервів (як і іншої продукції) не була охоплена єдиною системою управління. Необхідності в такому управлінні не було, можливість такого управління відсутня. Відповідно, не було і необхідності в термін, що позначає об'єкт цього управління.

Загальноприйняте визначення свідчить: матеріальним потоком називається і має речову форму продукція (вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності і т. п.), що розглядається в процесі застосування до неї різних логістичних операцій в заданому часовому інтервалі.

Застосування терміну "матеріальний потік" виправдане лише при наявності єдиної системи управління наскрізним ланцюгом операцій по просуванню продукції і лише в межах керованої ланцюга. Відсутність логістичного підходу до організації руху товару позбавляє використання даного терміна як практичного, так і наукового сенсу.

Виділення всіх операцій на шляху просування вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей через транспортні, виробничі, складські ланки дозволяє:

• побачити загальний процес просування мінливого продукту до кінцевого споживача;

• проектувати цей процес з урахуванням потреб ринку.

Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, у чисельнику якого вказана одиниця виміру продукції, що має речовинну форму (штуки, тонни і т. д.), а в знаменнику - одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т. д.). Наприклад, тонн/рік, вагонів/місяць, контейнерів/зміну і т.п.

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту часу. Тоді він перетворюється в матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. В той момент, коли вантаж знаходиться у дорозі, він є матеріальним запасом, так званим "запасом у дорозі".

Потік – це сукупність обєктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу.

Матеріальний потік – це матеріальні ресурси (МР), незавершена продукція (МП) і готова продукція (ГП), що знаходяться у стані руху до яких застосовуються логістичні операції й або функції, пов’язані з фізичним приміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення, сортування, розукрупнення тощо.

Елементарний матеріальний потік – потік ресурсів одного найменування, які проходять шлях від конкретного джерела виробництва до моменту споживання.

Інтегральний (загальний матеріальний потік) – множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві.

Так, що до підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів, на етапі виробництва – у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту – у вигляді готової продукції запасних частин для продукції, які використовують споживачі та інші.

Кожному матеріальному потокові відповідає деякий фінан­совий потік. Під фінансовим потоком розуміють спрямований рух фінансових ресурсів, що циркулюють у логістичній систе­мі, а також між логістичною системою і зовнішнім середови­щем, необхідних для забезпечення ефективного руху визначе­ного товарного потоку[1].

Параметрами матеріальних потоків можуть бути:

—номенклатура, асортимент і кількість продукції;

—габаритні характеристики (обсяг, площа, лінійні розміри);

— вагові характеристики (загальна маса, вага брутто, вага нетто);

—фізико-хімічні характеристики вантажу;

—характеристики тари (упаковки);

— умови договорів закупівлі-продажу (передачі у власність, постачання);

—умови транспортування і страхування;

—фінансові (вартісні) характеристики;

— умови виконання інших операцій фізичного розподілу, пов'язаних із переміщенням продукції та ін.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якіс­ними показниками:

1) напруженість матеріального потоку — це інтенсив­ність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції;

2) потужність матеріального потоку — це обсяги про­дукції, які переміщуються за одиницю часу.

Таким чином, потік має розмірність "обсяг/одиниця часу", тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни, і т. ін.), а в знаменнику — одиниця ви­міру часу (доба, місяць, рік і т. ін.). Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність.

Показники потужності та напруженості матеріальних потоків прямо залежать від:

1) стану інфраструктури суб'єкта господарювання;

Технологічні процеси та управління матеріальними потоками

2) обраної логістичної системи з управління процесами виробництва і обігу;

3) обсягу, часу і форми постачань;

4) форми виробництва;

5) технології виконання логістичних операцій;

6) рівня механізації й автоматизації робіт та ін.;

7) виду продукції, її призначення;

8) виду транспортних засобів, відстані транспортування;

9) стратегії підприємства і т. ін.

Підприємства у своїй діяльності стикаються з управлінням різноманітними матеріальними потоками.

 

 

2. Класифікація матеріальних потоків, деякі з класифікаційних ознак потребують детального по­яснення:

1. За відношенням до логістичної системи:

а) зовнішні — це потоки, які протікають у зовнішньому щодо
даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають
не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а
лише ті, до організації яких підприємство причетне;

б) внутрішні — це потоки, які протікають у внутрішньому
середовищі відносно до даної логістичної системи.

2. За призначенням:

а) вхідні — це зовнішні потоки, які надходять у логістичну
систему із зовнішнього середовища;

б) вихідні — це потоки, які виходять із логістичної системи
і надходять у зовнішнє для неї середовище.

За умови збереження на підприємстві запасів на одному рів­ні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

3. За ритмічністю:

а) неперервні — на конвеєрних або автоматизованих лініях
у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т. ін.;

б) дискретні — організація забезпечення потреб у формі
складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньосерійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції
постійним контрагентам і т. ін.;

в) бліц-потоки — це разові постачання, подача на робочі
місця рідковживаних предметів і засобів праці.

4. Залежно від предмета вивчення:

а) продуктові — об'єктом вивчення (аналізу, планування)
яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;

б) операційні — потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;

в) ділянкові — сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є
операційні логістичні потоки;

г) системні потоки — матеріальні потоки, які циркулюють
у цілому в логістичній системі, їх параметри визначаються як
сума ділянкових матеріальних потоків.

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

1) за ознакою просторового обмеження – логістичні системи поділяються на два типи:

– макрологістичні;

– мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:

– регіональні;

– національні (міжрегіональні);

– міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємному погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створюваній системі.

Цілі створення макрологістичних систем значною мірою можуть відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту (рис. 1).

Рис. 1. Мікрологістична система

Закупівля – підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом – це підсистема, що приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним у процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці у продукт праці.

Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи;

Залежно від виду логістичних ланцюгів – логістичні системи поділяються на:

– логістичні системи з прямими зв'язками – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника;

гнучкі логістичні системи – системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Щоб визначити найоптимальнішу логістичну систему, необхідно розробити її проект. Для цього слід виділити три етапи: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту.

 

3. Природа матеріального потоку така, що на своєму шляху до споживання він проходить виробничі, складські, транспортні ланки. Організовують і направляють матеріал потік різноманітні учасники логістичного процесу.

Методологічною основою наскрізного управління матеріальним потоком є системний підхід, принцип реалізації якого в концепції логістики поставлений на перше місце.

Системний підхід - це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє досліджувати важко спостерігаються властивості і відносини в об'єктах.

Системний підхід означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли, вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити об'єкт, що вивчається як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.

Функціонування реальних логістичних систем характеризується наявністю складних стохастичних зв'язків як усередині цих систем, так і в їх відносинах з навколишнім середовищем. У цих умовах прийняття приватних рішень, без врахування спільних цілей функціонування системи і висунутих до неї вимог, може виявитися недостатнім, а можливо і помилковим.

В якості прикладу знову звернемося до схеми руху цукрового піску від заводу-виготівника до магазинів. Припустимо, що керівництво заводу без узгодження з оптовим і роздрібним ланкою ухвалив рішення про запровадження потужного устаткування для фасування цукрового піску в паперові пакети. Виникає питання: як сприйме це нововведення вся товаропровідну система, пристосована до транспортування, зберігання та виконання інших технологічних операцій з цукровим піском, упакованим саме в мішки? Не виключено, що в її роботі відбудеться збій.

Відповідно до вимог системного підходу рішення про фасування цукрового піску на заводі-виготовлювачі повинне прийматися у взаємному зв'язку з іншими рішеннями, спільною метою яких є оптимізація сукупного матеріального потоку.

Системний підхід не існує у вигляді суворої методологічної концепції. Це свого роду сукупність пізнавальних принципів, дотримання яких дозволяє певним чином зорієнтувати конкретні дослідження.

При формуванні логістичних систем повинні враховуватися наступні принципи системного підходу:

- принцип послідовного просування по етапах створення системи. Дотримання цього принципу означає, що система спочатку повинна досліджуватися на макрорівні, тобто у взаємовідносинах з навколишнім середовищем, а потім на мікрорівні, тобто усередині своєї структури;

- принцип узгодження інформаційних, надійних, ресурсних та інших характеристик проектованих систем;

- принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

 

 

Питання для перевірки знань студентів

 

1.

 

 


 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)