|
||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні відомості. а) виробництво сталі в кисневих конвертераха) виробництво сталі в кисневих конвертерах Киснево-конвертерний процес полягає в продувці рідкого чавуну киснем. Кисневий конвертер (перетворювач) - це посудина грушеподібної форми із стального листа, футерована з середини вогнетривкою цеглою. Робочий стан конвертера вертикальний. Кисень подається в нього під тиском 1..1,5 МПа за допомогою фурми, яка вводиться в конвертер крізь горловину і розміщується над рівнем рідкого металу на висоті 0,7.,.3 м. Конвертери виготовляють місткістю 100...350 т рідкого чавуну. Матеріалами для одержання сталі в кисневому конвертері є рідкий переробний чавун і стальний брухт. Для виведення шлаку в конвертер добавляють залізну руду і вапно, а для його розрідження - боксит і плавиковий шпат. Перед початком роботи конвертер повертають на цапфах навкруги горизонтальної осі і за допомогою завальної машини завантажують до 30% металобрухту, потім заливають рідкий чавун при температурі 1250...1400°С, повертають конвертер у вихідне вертикальне положення, заводять кисневу фурму, подають кисень і добавляють шлакоутворюючі матеріали. При продувці відбувається окислення вуглецю та інших домішок безпосередньо киснем дуття. Завдяки великій продуктивності і малій металомісткості киснево-конверторний спосіб є основним способом виробництва сталі. Вдосконалення конверторного процесу заключається в тому, що в ряді випадків через днище вдувають повітря, невелику кількість аргону або азоту. Іноді порошок вапна.
б) виробництво сталі в мартенівських печах Мартенівська піч - це регенеративна полуменева піч, висока температура в якій (1750...1800°С) досягається згоранням газу над плавильним простором. Газ і повітря, що надходять у піч, підігріваються в регенераторах. Матеріалами для виплавки сталі в мартенівській печі можуть бути: стальний брухт /скрап/, рідкий і твердий чавуни, залізна руда. Залежно від їхнього співвідношення в шихті розпізнають: 1) скрап - руднийпроцес на шихті з рідкого чавуну з добавкою 25..30% стального скрапу і залізної руди; 2) скрап процес на шихті з стального скрапу і 25...45% чушкового переробного чавуну. Флюсом в обох процесах є вапняк СаС03 (8... 12% від маси металу). Більш широкого застосування в металургії набув скрап - рудний процес виплавки сталі в основній мартенівській печі. Для цього в піч завантажують і нагрівають залізну руду та вапняк, потім добавляють стальний скрап і заливають рідкий чавун. Після плавлення шихти починається період кипіння ванни. В цей час вуглець інтенсивно окисляється у металі. В момент, коли вміст його досягає заданої величини, а кількість сірки і фосфору зменшується до мінімуму, кипіння припиняють і починають розкислення сталі у ванні печі феромарганцем і феросиліцію і алюмінієм. Скрап - процес застосовують на машинобудівельних заводах, які не мають рідкого чавуну. Скрап - процес застосовують на машинобудівельних заводах, які не мають рідкого чавуну.
в) виробництво сталі в електропечах Порівняно з іншими плавильними агрегатами електропечі мають ряд переваг: - можливість швидкого нагрівання і підтримання необхідної температури в межах до 2000 °С; - можливість створення окислювальної, відновлюваної або нейтральної атмосфери, а також вакууму. Металургійні електричні печі поділяють на дугові та індукційні. Дугова сталеплавильна піч - це стальний циліндр зі скошеним або сферичним дном, футерований зсередини вогнетривкою цеглою. У стінці корпусу є завантажувальне вікно і отвір зі змінним жолобом. Зверху піч має склепіння з отворами для графітизованих електродів. За допомогою механізму піч може нахилятись для завантаження або зливання сталі та шлаку. Джерелом тепла в таких печах є електрична дуга, яка виникає між електродами і шихтою. Електродугові печі будують об’ємом 0,5-400 т. Сталь виплавляють головним чином в основних електропечах з окисленням і без окислення домішок. Плавка з окисленням багато в чому співпадає з мартенівським скрап-процесом. її застосовують для виплавлення вуглецевих сталей. Шихтою для цього є стальний брухт, переробний чавун, кокс для навуглецьовування і добавка 2...3% вапна. Плавка включає два періоди: окислювальний і відновлювальний. Плавку без окислення застосовують для одержання легованої сталі із скрапу і відходів відповідного складу. В цьому випадку виробництво сталі зводиться, по суті, до переплаву шихти. Електроіндукційна піч (рис. 17) складається з тигля з кришкою (склепінням) і охолоджувальною водою індуктора, змонтованого в корпусі. При проходженні по індуктору змінного струму частотою 500...2000кГц утворюється магнітний потік, що наводить в металевій шихті потужні вихрові струми, які нагрівають його до розплавлення.
Завдання до практичної роботи: опрацювати теоретичний матеріал, заповнити таблицю і зробити висновки.
Хід роботи: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |