Підготовка до написання

Як підготувати і написати есе?

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємозв’язаних складових, таких як:

o початковий матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми);

o якість обробки наявного початкового матеріалу (його організація, аргументація і доводи);

o аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).

Процес написання есе можна розбити на декілька стадій:

· ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

· ОБДУМУВАННЯ

· ПЛАНУВАННЯ

· НАПИСАННЯ

· ПЕРЕВІРКА

· ВДОСКОНАЛЕННЯ НАПИСАНОГО

Підготовка до написання

1.1. Якість будь-якого есе (нарису) залежить від трьох взаємозв’язаних складових, таких, як:

ü початковий матеріал, який ви збираєтеся використовувати (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, ваші власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми);

ü якість обробки наявного початкового матеріалу (його організація, аргументація і доводи);

ü аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими у вашому есе проблемами).

1.2. Конспектування, особливо при читанні, є стратегічним інтелектуальним умінням і дисципліною (а не механічним процесом складання короткого викладу). Чому? При конспектуванні ви звертаєте увагу (після ухвалення відповідного рішення) на ті моменти, які є ключовими (як теоретичний або загальний аргумент, так і емпіричний аргумент або тематичне дослідження конкретного питання).

Конспектуючи, ви відбираєте відповідний матеріал і розвиваєте ваше розуміння теоретичних положень і/або емпіричних аргументів (тобто факти якого роду або підтверджують певне положення, або спростовують його).

Слід відмітити, що при прочитанні одних текстів ви робите більше заміток в порівнянні з іншими внаслідок того, що вони будуть корисні вам в подальшій роботі або мають більше відношення до проблеми, що цікавить вас, і/або є більш цікавими, і/або змістовнішими з теоретичної або емпіричної точок зору. Потім прочитаний матеріал ділиться вами на той, який представляє для вас більший і менший інтерес через приведені вище причини.

Пропонуємо вашій увазі наступний метод конспектування: розділіть ваш блокнот на дві колонки. У лівій ви робите конспект того матеріалу, який читаєте, а в правій (в той же час або пізніше) ви здійснюєте порівняльний аналіз змісту даного конспекту з іншими фактами, про які ви раніше читали, чули (на лекціях), які обговорювали (на заняттях — tutorials — або в неформальній обстановці), а також з вашими власними коментарями і критичними зауваженнями по тексту, який ви читаєте. Іншими словами, ви використовуєте ваші замітки для побудови перехресного зсипання, виходячи з власних міркувань, формулювань, даних, а також включаючи свої власні коментарі щодо висловів інших.

1.3. Що читати? Скільки читати?

Загалом, краще читати менше, але краще, ніж читати більше і гірше. Бо останнє приводить до нерозуміння, неправильної оцінки і руйнування зв’язку між аргументацією і фактами.

Це означає, що дуже важливим моментом є вибір матеріалу для читання: по кожній конкретній темі вам слід спочатку прочитати дві або три ключові статті або розділи книг, 8 яких, наприклад, даються ясні концептуальні рамки або теоретична аргументація, і/або в них наводяться всесторонні емпіричні дані (і, наскільки це можливо, найостанніші дані), і/або розглядається і оцінюється широкий круг літератури по даній темі. Таке стратегічне читання покладе початок формуванню деяких ключових орієнтирів по темі (включаючи різні інтерпретації і обговорення), які послужать деяким фундаментом для напряму і розвитку вашого подальшого читання. [План учбових курсів і консультації викладачів допоможуть вам в пошуку матеріалу для наочного читання].

Залежно від тематики дуже важливо включити в список для читання одне або два тематичні дослідження (case studies), що мають протилежну точку зору. Ефективне використання тематичних матеріалів і даних допоможуть вам уникнути типової помилки, що полягає в надмірному узагальненні матеріалу у вашому есе (див. нижчий).

1.4. Підготовка до написання есе

Зазвичай питання і завдання, що ставляться перед вами в процесі написання есе, вимагають аналітичних відповідей, тобто пошуку пояснення: чому щось відбувається (з якої причини) і як це відбувається (процеси, механізми), причому відповідь вимагає не простого опису фактів або узагальнення того, що сказане іншими. Природно, факти разом з наявними точками зору з даної проблеми представляють надзвичайно важливе значення. Проте все це лише частина початкового матюкала, який використовується вами при відповіді, але не є відповіддю на саме поставлене питання

При виборі вами питання з якої-небудь тематики, перш ніж складати план вашої відповіді, переконаєтеся в тому, що ви уважно прочитали і правильно зрозуміли його, оскільки він може бути інтерпретований по-різному, а щоб його освітити існує декілька підходів: отже, вам необхідно буде вибрати варіант інтерпретації або підходу, якому ви слідуватимете, а також мати можливість обґрунтувати ваш варіант (див. нижчий). При цьому зміст питання може охоплювати широкий спектр проблем, що вимагають залучення великого об’єму літератури. В цьому випадку ви можете ухвалити рішення, згідно якому освітлюватимете і ілюструватимете тільки певні аспекти цього питання. У вас не виникне жодних проблем, якщо ви не виходитимете за рамки обкресленого круга, а ваш вибір буде цілком обґрунтований і ви зможете підкріпити його відповідними доказами.

Виходячи з вашого рішення про те, як ви відповідатимете на питання, ви повинні скласти план/структуру вашої відповіді.

Структура есе.

1. Титульний лист (заповнюється по єдиній формі, див. далі додаток 1);

2. Введення - суть і обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, зв’язаних логічно і стилістично;

На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на яке ви збираєтеся знайти відповідь в ході свого дослідження. При роботі над введенням можуть допомогти відповіді на наступні питання: «Чи треба давати визначення термінам, що прозвучали в темі есе?»,»Почему тема, яку я розкриваю, є важливою зараз?», «Які поняття будуть залучені в мої міркування по темі?»чи Можу я розділити тему декілька дрібніших підтем?». Наприклад, при роботі над темою «Економіка Росії часів Петра I: традиційна або командна» як підтема можна сформулювати наступне питання: «Які ознаки були характерні для економіки того періоду?».

3. Основна частина - теоретичні основи вибраної проблеми і виклад основного питання.

Дана частина припускає розвиток аргументації і аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це є головною трудністю. Тому важливе значення мають підзаголовки, на основі яких здійснюється структуризація аргументації; саме тут необхідно обґрунтувати (логічно, використовуючи дані або строгі міркування) пропоновану аргументацію/аналіз. Там, де це необхідно, як аналітичний інструмент можна використовувати графіки, діаграми і таблиці.

Залежно від поставленого питання аналіз проводиться на основі наступних категорій:

Причина — слідство, загальне, — особливе, форма — зміст, частина — ціле, Постійність — мінливість.

В процесі побудови есе необхідно пам’ятати, що один параграф повинен містити тільки одне твердження і відповідний доказ, підкріплений графічним і ілюстративним матеріалом. Отже, наповнюючи змістом розділи аргументацією (відповідною підзаголовкам), необхідно в межах параграфа обмежити себе розглядом однієї головної думки.

Добре перевірений (і для більшості — здійснено необхідний) спосіб побудови будь-якого есе — використання підзаголовків для позначення ключових моментів аргументованого викладу: це допомагає подивитися на те, що передбачається зробити (і відповісти на питання, чи хороший задум). Такий підхід допоможе слідувати точно певній меті в даному дослідженні. Ефективне використання підзаголовків - не тільки позначення основних пунктів, які необхідно освітити. Їх послідовність може також свідчити про наявність або відсутність логічності в освітленні теми.

4. Висновок - узагальнення і аргументовані виводи по темі з вказівкою області її застосування і так далі Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює сенс і значення викладеного в основній частині. Методи, що рекомендуються для складання висновку: повторення, ілюстрація, цитата, вражаюче твердження. Висновок може містити такий дуже важливий, доповнюючий есе елемент, як вказівка на застосування (імплікацію) дослідження, не виключаючи взаємозв’язку з іншими проблемами.

Поиск по сайту: