Методи розрахунку штучного освітлення. Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнта використання)

Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнта використання), точковий та питомої потужності.

Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірно­го освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Ф визначають за формулою:

Ф_л = ESk₃Z/Nnŋ, (2.20)

де Е — нормована освітленість, лк;

S — площа освітлюваного приміщеня, м²;

k — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті за­бруднення та старіння ламп (k₃= 1,3—1,8);

Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1 —1,1,5);

N — кількість світильників;

п — кількість ламп у світильнику;

ŋ — коефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт ŋ визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показ­ника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і зна­ходять за формулою:

і = ab / h_p(a+b), (2.21)

де аіЬ — довжина і ширина приміщення, м

h — висота світильника над робочою поверхнею, м.

Порахувавши світловий потік лампи Ф_л, за таблицею вибирають найближчу ста­ндартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.

Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбіновано­го освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу точкового методу покла­дено рівняння:

(2.22)

де — сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні, кд\ а — кут' падіння світлових променів, тобто кут між променем та перпендикуляром до освітлюваної поверхні; г — відстань від світильника до заданої точки.

Для практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт запасу k_з та значення

r = h_р /cosа (рис. 2.22), тоді

(2.23)

Величини сили світла / наводяться в світлотехнічних довідниках.

Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожного світильника (лампи) Р_св, Вт для створення в приміщенні нормованої освітленості

Р_св = pS/N, (2.24)

де р — питома потужність, Вт/м² (приймається за довідниками для приміщень даної галузі);

S — площа приміщення, м²;

N — кількість світильників у приміщенні.

Поиск по сайту: