АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та види громадських організацій

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. I. Поняття необережності, як форми вини.
  3. IV. Основні поняття і визначення,
  4. VIII. ПРО ЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СВОБІД
  5. VІІ.Оперування поняттями
  6. Аварійний комісар: поняття, функції.
  7. Адаптація до змін на організаційному рівні
  8. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  9. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  10. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  11. Адміністративні стягнення: поняття і види
  12. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування

Громадські організації — це масові об'єд­нання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою.

Відповідно до Закону України "Про об єднання громадян" від 16 червня 1992 р. громадська організація - це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інте­ресів.

Громадська організація – це добровільне об’єднання людей для задоволення та захисту спільних інтересів.

Види громадській організацій:

- За соціальним складом:

а) масова; б) елітарна.

- За внутрішньою побудовою:

а) централізована; б) нецентралізована.

- За територією, на яку поширює діяльність:

а) міжнародна (універсальна, регіональна);

б) внутрішньодержавна (загальна, місцева).

- За сферою суспільного життя:

а) економічна; б) екологічна; в) культурна; г) політична.

- За умовами членства:

а) заснована на членстві; б) не має фіксованого членства.

- За правовим статусом у політичній системі:

а) легальна; б) нелегальна

- За організаційно-правовою формою:

а) асоціація громадян; б) громадський союз (спілка); в) громадський рух; г) громадський фонд; д) орган громадської самодіяльності; е) громадські установи.

Правовий статус громадських організацій:

1. Здійснює діяльність відповідно до правил, установлених державою.

2. Спрямовує діяльність лише на забезпечення суспільних, колективних чи індивідуальних інтересів.

3. Сприяє або перешкоджає державі в питанні управління справами суспільства.

Місце громадської організації у політичній системі України:

1. Визначає політичне, правове, економічне положення громадської організації.

2. Створює засоби, умови, правила для функціонування громадських організацій.

Як юридичні особи в Україні діють різні об’єднання громадян: політичні партії та громадські організації (згідно з законом “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року у статті 1 визначається, що об’єднання громадян, незалежно від своєї назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), визначається політичною партією або громадською організацією

Невід'ємним елементом будь-якого демократичного сус­пільства є різноманітні об'єднання громадян, їх соціально-політичне призначення полягає насамперед у тому, що вони допомагають людям у розв'язанні проблем повсякденного життя, відкривають широкі можливості для виявлення сус­пільно-політичної ініціативи, здійснення функцій самовря­дування.

Громадські організації створюються і діють у формі спілок (адвокатів, музикантів та ін.), товариств (наприклад, наукове товариство ім. Т. Шевченка), комітетів (наприклад, національний олімпійський комітет України), асоціації (наприклад, українська уфологічна асоціація) тощо.

Спілка-обєднання людей, пов’язаних спільними умовами життя, спільною метою.

Товариство-організація, об’єднання людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і відповідно діють для їх виконання, здійснення.

Комітет-колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної, або громадської організації.

Найбільш поширеними різно­видами громадських організацій у сучасному світі є: проф­спілки; організації інвалідів; ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації; наукові, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та інші добровільні товариства; творчі спілки; різноманітні земляцтва, фонди, асоціації, товариства і т. ін. Характерною їх ознакою є документальне оформлення мети і завдань, організаційно-структурне забезпечення, що, власне, й відрізняє їх від громадських рухів.

Основними різновидами громадських рухів нині є: політичні рухи (Народний рух України на початковій стадії); масові демократичні (рухи за демократичні перетворення, спрямовані на захист прав і свобод людини, антифашистські й антидиктаторські, проти расової та національної дискри­мінації та ін.); соціальні (локальні) рухи; так звані "нові соціальні рухи", що набули поширення в останні десятиліт­тя (антивоєнний, екологічний, неофеміністський та ін.). Одні з названих рухів висувають у своїй діяльності порівняно вузькі завдання, інші порушують питання загальнонаціональ­ного і загальнолюдського характеру. В цілому такі рухи шукають і часто знаходять нові форми взаємовідносин гро­мадян з державою.

У загальному означенні громадські організації і рухи яв­ляють собою добровільні формування, що виникають у ре­зультаті цільного волевиявлення громадян на основі спіль­них інтересів і завдань. Відносна відстороненність від політи­ки пов'язана насамперед з тим, що держава безпосередньо не втручається в їх діяльність, а лише регулює її відповідно до чинного законодавства. До того ж громадські організації і рухи на відміну від державних інститутів не наділені влад­ними повноваженнями. Відмінність їх від усіх інших суспільних угру­повань пов'язана з особливостями функціонування (виник­нення за ініціативою знизу, фактична єдність, забезпечення інтересів своїх членів та прихильників незалежно від мети та характеру об'єднання, нетрадиційність) та принципами ді­яльності (добровільність, поєднання особистих і суспільних інтересів, самоврядування, рівноправність, законність, глас­ність). Отже, за своєю природою і характером діяльності гро­мадські організації і рухи не є політичними організаціями.

Щоб розібратись у широкому спектрі громадських об'єд­нань і рухів, які виникають найчастіше поза офіційними державними структурами і не вкладаються в жодні схеми, треба окремо зупинитися на їх типології.

Щодо цього існу­ють різні критерії:

1) за родом діяльності — конструктивно орієнтовані, піз­навальні, опозиційні, аматорські, національні та ін.;

2) за поставленими цілями — соціально-вартісні й асоці­альні, політизовані й не політизовані;

3) за інтересами — економічними, професійними, суспіль­но-політичними та ін.;

4) за правовим статусом — легальні й нелегальні;

5) за соціально-класовими ознаками — наприклад, робіт­ничий, фермерський рухи;

6) за рівнем масовості й ступенем пилину — профспілки, антивоєнний і феміністський рухи, з одного боку, та фер­мерські рухи у СІІІЛ чи рух англійських докерів — з іншого;

7) за спонукальними мотивами виникнення — соціальне усвідомлені (спілки ветеранів, студентської молоді, коопе­раторів); вартісне-орієнтовані (рух "зелених", спілка "Чор­нобиль"); традиціоналістськи зумовлені (релігійні, націо­нальні об'єднання);

8) за масштабами діяльності — міжнародні, внутрішньо­державні, локальні;

9) за ставленням до існуючого ладу — консервативні, ре­формістські, революційні, контрреволюційні;

10) за ступенем і формою організації — стихійні й органі­зовані, слабко- й високоорганізовані.

Громадські організації і рухи на сучасному етапі суспіль­но-політичного розвитку нашої держави є своєрідною спо­лучною ланкою між політичним і громадянським суспільст­вом, між "низами" й "верхами". І саме в цьому полягає їх стабілізуюча, інтегративна роль у суспільстві.

Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим За­гальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією. Згідно з Консти­туцією України (ст.36) громадяни України мають право на свободу об'єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх про­фесійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Характерною особливістю діяльності громадських організацій є те, що вони без­посередньо не можуть займатися комерційною діяль­ністю. Виняток становить лише право продавати суспільно-політичну літературу, вироби із власною символікою, проводити фестивалі, виставки та інші суспільно-політичні заходи.

Професійні спілки є громадськими організа­ціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільни­ми інтересами за родом їхньої професійної діяльності та утверджуються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їхніх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Професійні спілки - це найбільш масові громадські організації. Вони діють у відповід­ності з статутами, які вони приймають, і не підля­гають реєстрації в державних органах.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Держава створює рівні можливості для діяльності об'єднань громадян. Будь-яке втручання державних органів та службових осіб у їх діяльність не допус­кається, крім випадків, передбачених законом.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійсню­ється лише в судовому порядку.

Україна є суверенною незалежною державою, розвивається на основі здійснення українською на­цією свого невід'ємного права на самовизначення і захищає свою державність. Тому будь-які насиль­ницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, ін­ших угрупувань чи окремих осіб переслідуються зако­ном. Політичну владу необхідно здобувати лише через вільні демократичні вибори.

Якщо в статутних документах громадських об'єднань, поданих до реєстрації, будуть передбачені програмні цілі, які суперечать вимогам цієї Консти­туції та законодавству України, Міністерство юстиції зобов'язано відмовити їм у реєстрації.

Підставами для заборони об'єднань громадян є їх програмні цілі або дії, що спрямовані на зміну шляхом насильства конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;

підрив безпеки держави, зокрема у формі ведення діяльності на користь іноземних держав, захоплення державної влади, нехтуючи Конституцією і законами, що визначають порядок її утворення; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової або релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизна­них прав і свобод людини, посягання на здоров'я населення.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійс­нюється в судовому порядку. За своїм рішенням на подання органу, який здійснив реєстрацію, або про­курора суд може примусово розпустити об'єднання громадян або тимчасово (на строк до трьох місяців) заборонити окремі види чи всю діяльність певного об'єднання громадян.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, на клопотання об'єднання гро­мадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі (Закон України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р.)

Об’єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою у спілки (союзи, асоціації тощо), яким відповідно до їх статутів теж можуть надаватися права юридичної особи.

Відповідно до статті 6, 7 Закону «Про об’єднання громадян» об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

На працівників апарату об'єднань громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Відповідно до статей 8, 9, 10 Закону “Про об’єднання громадян” держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.

Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

Об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо), утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу.

Створення і легалізація спілок об'єднань громадян, порядок їх діяльності та ліквідації здійснюються відповідно до Закону “Про об’єднання громадян”.

Відповідно до статті 28 Цивільного Кодексу України юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством. Громадські організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку, встановленому статутом.

Політичні партії створюються за ініціативою громадян України, які досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в місцях позбавлення волі.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 15-річного віку.

Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України.

Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства.

У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:

– виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

– представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

– брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

– ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

– створювати установи та організації;

– одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

– вносити пропозиції до органів влади і управління;

– розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

– засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії також мають право:

– брати участь у виробленні державної політики;

– брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;

– доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.

.1. Громадська Організація має право:

4.1.1 Виступати учасником цивільно - правових відносин, набувати майнові і немайнові права на оборотні та необоротні активи, матеріальні та нематеріальні ативи, на об’єкти інтелектуальної власності.

4.1.2 Представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.

4.1.3 Популяризувати свою назву та символіку, зареєстровану у встановленому чинним законодавством порядку.

4.1.4 Розповсюджувати інформацію про власну діяльність, пропагувати свої ідеї та цілі.

4.1.5 Проводити масові заходи (виставки, конференції, збори, мітинги, демонстрації тощо).

4.1.6 Брати участь в організації та проведенні просвітницької діяльності (лекцій, семінарів, консультацій, інших заходів) для громадян України, іноземних держав, членів Громадської Організації, представників та членів інших об'єднань громадян

4.1.7 Організовувати збір пожертвувань, внесків від фізичних та юридичних осіб, міжнародних та іноземних організацій.

4.1.8 Може мати у власності кошти та майно, необхідне для здійснення статутної діяльності.

4.1.9 Набувати право власності на кошти та майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, в тому числі й міжнародними, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів.

4.1.10 Створювати установи та організації, засновувати засоби масової інформації, організовувати бібліотеки, навчальні, реабілітаційні, медіативні центри, заклади освіти.

4.1.11 Займатись видавничою діяльністю, без мети отримання прибутку.

4.1.12 Має право засновувати підприємства, необхідні для реалізації статутних цілей (прибуток від діяльності яких буде направлено на реалізацію статутних завдань громадської організації).

4.1.13 Має право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

4.1.14 Ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні, проводити регрантування.

4.1.15 Одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань.

4.1.16 Вносити пропозиції до органів влади і управління, розповсюджувати інформацію і пропагувати принципи народовладдя, демократії, свободи, соціальної справедливості та соціального захисту, а також інші ідеї, які відповідають Статуту Громадської Організації та не суперечать Конституції України.

4.1.17 Брати участь у процесі прийняття рішень державними органами і доступу до правосуддя з питань, що стосуються захисту прав і свобод людини, розвитку.

4.1.18 Створювати свої місцеві осередки на території Кіровоградської області, відкривати представництва на території інших областей та держав з внесенням відповідних змін до Статуту, згідно чинного законодавства.

4.1.19 Об'єднуватися в спілки та інші об'єднання, що створюються на добровільній основі та сприяють виконанню статутних завдань Громадської Організації, укладати угоди про співробітництво та взаємодопомогу з іншими об'єднаннями громадян.

4.1.20 Обмінюватися інформацією, а також фаховим, практичним досвідом з відповідними організаціями в Україні та за кордоном.

4.1.21 Збирати, обробляти та поширювати інформацію, у тому числі науково-теоретичного та прикладного характеру, щодо програм, тенденцій та проблем суспільного розвитку в Україні, зокрема напрямів та перспектив демократизації різних сфер життя.

4.1.22 Проводити наукові дослідженя аналітичного характеру з питань, пов'язаних із програмами, тенденціями, проблемами та перспективами соціального, економічного та суспільно-політичного розвитку в Україні, як у вигляді самостійних проектів, так і складових частин інших программ.

4.1.23 Вивчати та проводити аналіз реального стану і тенденцій розвитку суспільної свідомості громадян України, а також розробляти на базі цього рекомендацій державним органам, громадським організаціям щодо консолідації суспільства, демократизації різних сфер життя.

4.1.24 Залучати громадян України, іноземців, осіб без громадянства до програм Громадської Організації, які спрямовані на захист та реалізацію прав і свобод людини.

4.1.25 Проводити процеси медіації та навчати цьому інших.

4.1.26 Створювати реабілітаціїні установи, заклади.

4.1.27 Забезпечувати членів Громадської Організації літературою, посібниками, аудіо-, відеопродукцією та іншими інформаційними матеріалами, надавати їм матеріальне та моральне заохочення, організовувати їх відпочинок.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)