Нееокласична виробнича функція

Неокласична виробнича функція передбачає змінні пропорції факторів (велика кількість технологій), плавну зміну факторів (технологій), що фізично і технологічно можуть виробити даний обсяг продукції Q. Оскільки вхідні фактори не є досконало замінними, то Ізокванти цієї функції опуклі, паралельні і мають від'ємний нахил. Нехай для виробництва кількості Q₂ продукції в тиждень вико­ристовується певна кількість капіталу К₃ і праці L₃ (точка С). Якщо ж такий обсяг виробництва може бути досягнутий при використанні більшої кількості капіталу і праці (точка D), то ізокванта набере опуклої форми (додатний нахил) між точками С i D. Однак комбінації фак­торів, яким відповідає відрізок iзокван­ти СD, позначений пунктиром, не може належати даній виробничій функції, оскільки ті самі Q₂ = 200 одиниць можуть бути вироблені з меншими затратами праці й капіталу. Частини ізоквант, які мають додатний нахил, відповідають варіантам виробництва, котрі не можуть бути включені у виробничу функцію, оскільки такий самий обсяг продукції може вироблятися за менших затрат факторів виробництва.

Якщо рухатися по ізокванті донизу, то отримаємо L-інтенсивну технологію. Співвідношення К/L зменшується.

Для кращого розуміння взаємозв'язку кількості використовуваних факторів і обсягу виробництва дослідимо вплив зміни лише одного фактора (кількість інших залишається незмінною). З'ясування динаміки обсягу виробництва залежно від динаміки змінного фактора важливе для визначення меж, в яких доцільно вести виробництво з точки зору раціоналізації використання факторів.

Загальний продукт

Загальна кількість продукту, виробленого при використанні визначеної кількості змінного фактора і при незмінних інших факторах називається - загальним продуктом (ТР) цього змінного фактора:

ТР = f(х, у, z...), або Q =/(К, L, М...),

де у— змінний фактор; х, z.... — сталі фактори.

Загальний продукт, виготовлений на основі наявних ресурсів, відображає про­дуктивність як сталих, так і змінних вхідних факторів.

Кількість виготовленої про­дукції, отриманої за певної комбінації вхідних факторів, залежить від:

• поточного стану вибраної технології;

• загальної ефективності, властивої тій чи іншій фірмі;

• величини діючого підприємства або абсолютної кількості вхідних факторів;

• пропорції використання ресурсів (відношення сталих факторів до змінних).

Для характеристики діяльності фірми використовують також поняття серед­нього і граничного продукту.

Середній продукт

Середній продукт (АР) — це відношення загального продукту до використаної кількості певного вхідного виробничого фактора:

Наприклад, для праці формула середнього продукту матиме такий вигляд:

а для капіталу –

Граничний продукт (МР) змінного фактора виробництва – це приріст загального продукту, досягнутий за рахунок приросту цього фактора на одну додаткову одиницю.

Відповідно граничний продукт праці розраховуємо за формулою:

а граничний продукт капіталу:

Підкреслимо, що МР належить до змінних факторів, бо лише вони спричинюють зміни у ТР. МР може бути від’ємним, додатнім і рівним нулеві. Динаміка МР базується на законі спадної граничної продуктивності.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні торгові функції магазинів.

2. Виконуючи пізнавальну функцію в теоретичному плані комерційна діяльність виконує такі завдання…

3. У межах методологічної функції завдання комерційної діяльності такі…

4. Технологія – це…

1. Короткостроковий період часу - це …
2. Довгостроковий період часу - це …
3. Ізокванта – це…
4. Середній продукт (АР)
5. Граничний продукт (МР) змінного фактора виробництва

Тема 3. Суб’єкти комерційної діяльності

3.1. Поняття суб’єкта комерційної діяльності.

3.2. Види і класифікація суб’єктів комерційної діяльності.

3.3. Промислове підприємство, як суб’єкт комерційної діяльності.

Поиск по сайту: