Організація збутової системи та фактори, що її визначають: ринок, товар, характер підприємства та конкурентного середовища

В залежності від організації функціональної діяльності (кількості суб’єктів збуту, їх спеціалізації. змісту і характеру їх взаємодії і т д) і від організації управління (організаційно – правового статусу суб’єктів, числа рівнів ієрархії, форм. Методів, процедур управління і координації і т д) розрізняють прості і складні системи збуту.

Складні системи відрізняє багаторівнева і багатофункціональна організація, велика кількість суб’єктів збутової діяльності і використання різних підходів до координації і організації управління ними. Відзначені характеристиками в поєднанні з існуючими формами і методами збуту обумовлюють різні варіанти складних збутових систем: традиційна і координована вертикальна системи, горизонтальна, а також комбінована система збуту.

Традиційна вертикальна система збуту передбачає здійснення цілеспрямованої діяльності кожним із суб’єктів системи незалежно від інших, виходячи виключно із своїх індивідуальних інтересів і відповідальності.

Координована вертикальна система передбачає здійснення цілеспрямованої спільної діяльності у відповідності з загальними цілями і інтересами. В залежності від організації і управління розрізняють наступні координовані вертикальні системи:

Ø корпоративні. Або інтегровані;

Ø договірні

Ø адміністративного управління або контрольовані.

Головна координуюча (управляюча) роль в цих системах може принад лежати любому із суб’єктів: підприємству – виробнику або одному із посередників.

Корпоративна або інтегрована система збуту передбачає управління всією збутовою (виробничою) діяльністю в рамках єдиної організаційної системи – власника. Останнім може бути і підприємство – виробник, що володіє таким чином, власною системою збуту. У випадку, коли власником являється торгове підприємство, має місце “ зворотня ” інтеграція.

Договірна вертикальна система збуту передбачає координацію спільної збутової діяльності – всіх суб’єктів системи на основі і в рамках договірних відношень і координуючих програм, що визначають функції і повноваження, права і обов’язки і відповідальність кожного із них. Відомі три основних сторони такої організації: координація з сторони оптових посередників, координація роздрібних торговців, а також франчайзингові системи.

Вертикальна збутова система адміністративного управління, або контрольована збутова система передбачає безконтрактну форму організації і управління спільною діяльністю на основі адміністративного впливу одного із суб’єктів. Подібна система збуту і організації взаємовідношень виробничого підприємства з суб’єктами збуту можлива і ефективна на основі високої репутації його марки, його власного авторитету як ділового партнера і (доказу) доведення ефективності його координуючої діяльності як виробничого і комерційного суб’єкту системи.

Горизонтальна збутова система передбачає об’єднання декількох підприємтсв – виробників в єдиній збутовій системі.Комбінована збутова система передбачає спільне використання різних форм і методів збуту і об’єднує всі можливі збутові системи виробничого підприємства.

Координовані вертикальні збутові системи в даний час являються найбільш ефективною і поширеною формою організації збуту. Їх головна перевага перед традиційними системами усунення конфліктів індивідуальних інтересів, наявністю механізму створення і реалізації спільних рішень щодо збуту.

Питання для самоконтролю.

1. Що передбачає оперативне планування?

2. Назвіть послідовність складання основних розділів бізнес – плану. Охарактеризуйте їх.

3. Охарактеризуйте процес закупівель матеріальних ресурсів.

4. Збут продукції – це…

5. Збут продукції для підприємства важливий з наступних причин…

6. В чому полягає роль і значення збутової діяльності?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Апопій А.В. Комерційна діяльність. Підручник. - Знання, 2008 – 558с.
2. Апопій В.В. Комерційна діяльність на ринку товарів і послуг. Ситуаційні завдання. – Львів. ЛКА, 2002. – 164с.
3. Апопій В.В. Організація і технологія надання послуг: Начальний посібник. - К.: ВЦ «Академія», 2006. – 312 с.
4. Апопій В.В. Організація торгівлі. Підручник. - Центр учбової літератури, 2008. – 632с.
5. Апопій В.В. Організація торгівлі. Підручник. - Центр учбової літератури, 2009. – 632с.
6. Апопій В.В. Теорія та практика торговельного обслуговування: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2005. – 496с.
7. Балабанова Л.В. Управління збутовою політикою. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури. 2011. – 240с.
8. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли. Учебник – М.: Издательсько – торговая корпорация «Дашков и К», 2005. – 700с.
9. Єрмошенко М.М. Комерційна діяльність малих підприємств. Навчальний посібник. – Національна академія управління, 2003. – 147с.
10. Жук М.В. Комерційні відносини України: розвиток експортного потенціалу. Підручник. – Чернівці: «Рута», 2004. – 352с.
11. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472с.
12. Криковцева Н.О. Комерційна діяльність. – Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 296с.
13. Ліпич Л.Г., Кащій О.В. Комерційна діяльність: Навчальний посібник. – Луцьк:– видавничий відділ ЛДТУ, 2005. – 288с.
14. Локтєв Е.М Основи комерційної діяльності. Практикум – Київ: Видавництво Європейського університету, 2005.
15. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учебник для вузов. – 2 – е изд. Перероб. И оп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 623с.
16. Памбухчиянц О.В. Организация и технология коммерческой деятельности. Учебник – Москва: «Дашков и К», 2005. – 636с.
17. Панктаров Ф.Г. Комерційна справа. Навчальний посібник – Рівне: «Вертекс», 2002. – 352с.
18. Панктаров Ф.Г. Коммерческая деятельность. Учебник Москва: «Дашков и К», 2005. – 504с.
19. Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Ученик. – М.:Инфра – М, 2009. – 248 с.
20. Ребицький В.М. Технологія і обладнання підприємств торгівлі. Підручник. – Київ: Либідь, 1996. – 304с.
21. Ребицький В.М., Полікарпов В.С. Організація та технологія інспектування. Підручник. – К.: ЦУЛ, 2005. – 363с.
22. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности. Учебник – Москва: Юристь, 2000.
23. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємств. К.: «Каравела», 2003. – 432с.
24. Тарасюк Г.М. Планування комерційної діяльності. Навчальний посібник: – Каравела, 2005. – 400с.

Поиск по сайту: