Ризики підприємства

Ризики підприємства можна розділити на дві групи: чисті і спекулятивні (рис.1.2). Спекулятивні, передбачають можливість одержання як доходу, так і збитку. Чисті ризики передбачають можливість одержання збитку чи нульового результату.

рис. 1.2. Класифікація ризиків підприємства.

Чисті поділяють на:

· природні;

· екологічні;

· політичні;

· технічні;

· виробничі;

· комерційні;

· ділові;

· інноваційні;

· венчурні;

· операційні, які включають:

- валютні;

- ризики придбання сировини і матеріалів;

- ризики процесу виробництва;

- ризики продажу;

- ризики неплатежів.

Природні ризики – це ризики, пов’язанні із можливим впливом природних умов на діяльність підприємства. Це можуть бути непередбачувані природні умови.

Екологічні ризики можуть бути двох видів: зовнішні і внутрішні. Зовнішні пов'язані з можливістю діяльності в умовах забрудненого довкілля (наприклад, забруднених водних ресурсів, сировини або ґрунту) і одержання збитків у результаті такої діяльності. Внутрішні визначаються можливістю забруднення довкілля у результаті діяльності підприємства й виникнення цивільно-правової відповідальності за таке забруднення, результатом чого буде накладення на підприємство санкцій відповідно до законодавства.

Політичні ризики — це ризики, пов'язані з непередбачуваною можливістю зміни внутрішнього законодавства країни: податкової політики, митної політики, зміни державних закупівельних цін т. п.

Технічні ризики полягають у небезпеці непередбачуваних технічних ситуацій, що завдають значних збитків виробництву, і визначаються ступенем організації виробництва, превентивними заходами, природними умовами у яких здійснюється підприємницька діяльність. Причин технічних ризиків багато, основними з них є:

· недосягнення підприємством запланованих технічних параметрів;

· одержання негативних результатів науково-технічних робіт;

· неможливість вирішення проблем, що виникають;

· збої і поломки устаткування.

Різновидом технічного є технологічний ризик — можливість того, що в результаті технологічних змін наявні системи виробництва і збуту застаріють, а отже, зменшиться капітал підприємства і його здатність отримувати прибуток.

Виробничі ризики безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю, у результаті якої підприємство може стикнутися з такими обставинами:

· зниженням продуктивності праці;

· неадекватним використанням сировини,

· зростанням собівартості продукції,

· збільшенням втрат робочого часу,

· необхідністю використання нових методів виробництва.

До основних причин цих ризиків належать:

· вік, потужність, відповідність сучасним вимогам і коефіцієнту використання основних засобів підприємства, що потребують розширення і модернізації основних фондів у даний час чи в найближчій перспективі, особливо чутливі до ризиків;

· незабезпеченість робочою силою, що відповідає всім необхідним вимогам до кваліфікації, вартості, відносини з профспілками;

· зменшення запланованих обсягів виробництва і реалізації продукції в результаті погіршення організації виробництва;

· зниження цін продукції, що реалізується;

· збільшення витрат сировини і витрат на виробництво;

· зростання фонду заробітної плати;

· підвищення податкових платежів та інших відрахувань;

· низька дисципліна постачань;

· перебої з пальним і енергією;

· фізичний і моральний знос устаткування.

Комерційні ризики – це ризики, які пов’язані із ймовірністю виникнення втрат під час збуту продукції, а також в процесі взаємодії з партнерами і контрагентами з метою організації продажу.

На комерційні ризики можуть впливати такі помилки:

· необґрунтованість умов комерційних угод;

· необґрунтованість комерційних зв’язків;

· дотримання необґрунтованих комерційних рішень;

· у визначенні конкурентоспроможності підприємства;

· різке коливання ринкової кон’юнктури;

· укладання комерційної угоди щодо закупівлі товару із залученням основної частини коштів підприємства;

· укладання комерційної угоди з фіктивною фірмою;

· необґрунтована відмова від послуг комерційних посередників;

· банкрутство постачальників товарів;

· банкрутство гуртових покупців товарів;

· банкрутство банку у якому підприємство має розрахунковий рахунок;

· невдале розміщення торгівельної мережі;

· вибір неефективних форм продажу товарів і сервісного обслуговування покупців;

· поява на ринку нових конкурентів;

· поява на ринку більш конкурентноспроможних товарів або товарів замінників;

· помилки в оцінці і прогнозуванні можливих дій конкурентів;

· активізація маркетингової діяльності конкурентів;

· втрата або псування товару в процесі товароруху;

· втрата або псування товару у процесі зберігання;

· крадіжка товару, грошей і комерційних документів;

· стихійні лиха.

Комерційні ризики найчастіше класифікуються за джерелами виникнення. Виділяють три групи джерел виникнення комерційних ризиків:

1. Збутові ризики, що виникають на етапі збуту продукції виробленої підприємствами. Дана група ризиків містить:

· ризики недостатньої сегментації ринків;

· ризики помилкового вибору цільового сегменту ринку;

· ризики помилкового вибору стратегії продажу товарів;

· ризик неправильної організації і одержання неадекватних результатів маркетингових досліджень;

· ризик помилкового ціноутворення;

· ризик невдалої організації мережі збуту і системи просування товару до споживача.

2. Ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі реалізації продукції. Дана група ризиків обумовлена тим, що в більшості випадків підприємство не саме займається просуванням товару до споживачів, а використовує послуги безлічі посередницьких організацій. Вона складається з таких ризиків:

· неефективної реклами;

· переоцінки маркетингових принципів збуту і/чи недовикористання і неефективне застосування трансферних моделей реалізації продукту;

· входження в договірні відносини з недієздатними чи неплатоспроможними партнерами і контрагентами;

· затримки партнерами і контрагентами виконання поточних договірних зобов‘язань;

· виходу партнерів зі спільної діяльності;

· блокування договірних відносин з партнерами і контрагентами.

3. Ризики непередбаченої конкуренції, виникнення якої можливе в силу волі підприємницької діяльності. В цю групу входять ризики:

· входу на продуктовий ринок багатопрофільних (диверсифікаційних) підприємств з інших галузей;

· зародження нових підприємств – конкурентів;

· експансії на місцевий ринок з боку закордонних експортерів;

· конкуренції з боку аналогів (замінників) продукту, що продається підприємством.

Інноваційні ризики — це можливість втрат, що виникають при вкладенні підприємства коштів у виробництво нових товарів і послуг, які можуть не мати очікуваного попиту на ринку. Основні причини цього ризику:

· упровадження дешевшого, ніж використовуваний, методу виробництва, що загалом, є тимчасовим явищем і призводить до неправильної оцінки попиту на товар;

· створення нового товару на старому устаткуванні, що може позначитися на його якості;

· виробництво нового товару на новому обладнанні або використання нової технології, що може привести до незатребуваності продукції і неможливості продати нове обладнання у разі невдачі.

Інноваційні ризики безпосередньо пов'язані з інвестиціями. Серед інноваційних інвестицій провідну роль відіграють інтелектуальні, котрі пов'язані з ризиками:

· продажу і впровадження винаходу;

· неефективного використання нововведення;

· зменшення доходів у зв'язку з інноваціями;

· скорочення обсягів продажу і збуту.

Ділові ризики — це невизначеність щодо майбутнього доходу від основної діяльності підприємства. Інакше кажучи, діловий ризик – це можливість того, що підприємство не зможе ефективно завершити оборот своїх активів. Чим більші постійні витрати підприємства, тим вищий діловий ризик. Причини ділового ризику можуть бути пов'язані як з діяльністю самого підприємства, так і з характером функціонування всієї галузі. Серед конкретних причин ділового ризику можна виділити:

· буми і спади в національній економіці,

· необхідність освоєння випуску нових виробів,

· діяльність конкурентів,

· страйки й акти непокори владі,

· державний контроль над цінами,

· форс-мажорні обставини.

Ризики венчурних операцій. “Венчурний капітал” – це термін, застосовуваний для позначення особливо ризикованого капіталовкладення. Венчурні операції, пов'язані з кредитуванням і фінансуванням науково-технічних розробок і винаходів, які характеризуються підвищеним ступенем ризику. Основним методом зниження ризику венчурного капіталу є диверсифікованість інвестицій. Якщо усі свої кошти вкладати в одну галузь, то можна зазнати дуже великих збитків у разі спаду виробництва в цій галузі. Новим підприємствам притаманні три види венчурних ризиків:

· ризики, пов'язані з технічним нововведенням;

· ризики, пов'язані з економічною чи організаційною стороною виробництва;

· ризики, пов'язані з молодістю підприємства.

Вважається, що, організовуючи підприємство, для зменшення його господарських ризиків необхідно передбачати хоча б одне-два нововведення.

Операційні ризики пов'язані переважно з торговельними операціями, а також з угодами щодо фінансового інвестування і дивідендних виплат. Причини операційного ризику:

· низька якість роботи технічного персоналу;

· тривалий термін проведення операцій;

· порушення в технології операції з цінними паперами;

· комп'ютерне піратство;

· несправності в роботі комп'ютерних систем з обробки інформації;

· маловивченість чи взагалі невивченість застосовуваного виду операцій;

· ненадійність системи проведення операцій;

· неправильне оформлення документів;

· порушення умов угоди.

Основні різновиди операційних ризиків: валютні, ризики придбання сировини і матеріалів, ризики у процесі виробництва, ризики у процесі продажу і ризики неплатежів покупців.

– Валютний операційний ризик – це можливість не отримати очікуваного прибутку чи зазнати збитків у результаті змін обмінного курсу на очікувані потоки коштів. це також випадкове зменшення чистого припливу коштів, зниження прибутку й чистого доходу на одну акцію, зменшення частки ринку збуту. Цей ризик притаманний як обігу коштів, так і рівню прибутку.

– Ризик придбання сировини і матеріалів пов'язаний з діяльністю контрагентів з постачання і виявляється в можливості зриву договірних поставок або труднощів у придбанні сировини. Основні причини цього ризику:

· відсутність інформації про постачальників ресурсів;

· брак складських приміщень;

· неволодіння інформацією про реальні характеристики сировини і матеріалів;

· транспортні витрати;

· ненадійні посередники;

· зміна цін на сировину.

– Ризики у процесі виробництва виявляються в неможливості чи труднощах у розширенні і модернізації основних фондів, а також проблемах з робочою силою. Основні їх причини:

· невідповідність основних фондів сучасним вимогам, низький коефіцієнт використання основних фондів;

· великий вік і мала потужність основних фондів;

· відсутність чи недостатня кількість кваліфікованої робочої сили;

· висока вартість робочої сили;

· взаємини з профспілками.

– Ризик неплатежів покупців пов'язаний з можливістю несплати за поставлений товар. Причини цього ризику:

· неправильна оцінка надійності покупців;

· недосконалість законодавства й урядових гарантій щодо правопорушень у фінансових питаннях;

· недостатня надійність банківської системи;

· недостатня диверсифікованість дебіторів підприємства.

Спекулятивні ризики пов'язані з можливістю як зазнати збитків, так і одержати прибуток і можуть називатися фінансовими ризиками. Під фінансовим ризиком розуміється ризик, що виникає при фінансовому підприємництві чи фінансових угодах, тобто коли в ролі товару виступають валюта, цінні папери або кошти. Фінансовий ризик— це загроза грошових втрат. Він пов'язаний з можливістю невиконання суб'єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов'язань перед інвесторами. У вужчому визначенні його пов'язують з фінансовим “леверіджем”, тобто відношенням боргу до звичайного акціонерного капіталу, який фірма використовує для фінансування активів

Поиск по сайту: