Основні аварійні режими в електромережі квартири

Коротке замикання — це не передбачене нормальними умовами роботи замикання струмоведучих частин підключених до різних фаз або мають різні потенціали (замикання на землю, заземлені предмети і нульові дроти). При короткому замиканні, якщо ВА не спрацьовує, величина струму, який проходить по дротах досягає величезних значень (тисячі ампер). Температура електричної дуги в зоні короткого замикання становить 2000 – 4000ºС. У таких випадках можливі: займання ізоляції (температура самозаймання гумової ізоляції кабелів ~ 500 - 540ºС), розплавлення контактів, жил кабелів (температура плавлення алюмінію складає 600°С, міді - 1200°С).

Перевантаження — це вид аварійного режиму, що виникає унаслідок підключення до електропроводки споживачів, номінальний струм яких перевищує допустимий (за умовами нагріву) для даного перетину провідника. Явища перевантаження виникають при неправильному розрахунку допустимого перетину струмоведучих жил дротів або із-за додаткового підключення непередбачених проектом пристроїв. При невеликих перевантаженнях відбувається швидке старіння ізоляції і термін дії її діелектричних властивостей скорочується. Так, перевантаження дротів на 25% скорочує термін їх служби приблизно до 3-5 місяців замість 20 років, а перевантаження на 50% призводить до непридатності дроту протягом декількох годин. При двократному і більшому перевантаженні ізоляція провідників запалюється.

Перехідний опір (ПО) - це опір, що виникає в місцях переходу струму з одного дроту на іншій або з дроту на який-небудь прилад за наявності поганого контакту в місцях з'єднань (або при скручуванні дротів). При проходженні струму в таких місцях за одиницю часу виділяється велика кількість теплоти. Якщо нагріті контакти стикаються з горючими матеріалами, то можливе їх займання, а за наявності вибухонебезпечних сумішей можливий вибух. У цьому і полягає небезпека ПО, яка посилюється тим, що місця з наявністю перехідних опорів важко виявити, а захисні апарати мереж і установок, навіть правильно вибрані, не можуть попередити виникнення пожежі, оскільки електричний струм в ланцюзі не зростає, а нагрів ділянки з ПО відбувається лише унаслідок збільшення опору.

Іскріння і електродуга -це результат проходження струму через повітря. Іскріння спостерігається при розмиканні електричних ланцюгів під навантаженням (наприклад, коли виймається електровилка з електророзетки), при пробої ізоляції між провідниками, а також у всіх випадках за наявності поганих контактів в місцях з'єднання дротів. Під дією електричного поля повітря між контактами іонізується і, при достатній величині напруги, відбувається розряд, що супроводжується світінням повітря і тріском (тліючий розряд). Із збільшенням напруги тліючий розряд переходить в іскровий, а при достатній потужності іскровий розряд може бути у вигляді електричної дуги. Іскри і електродуги за наявності в приміщенні горючих речовин або вибухонебезпечних сумішей можуть бути причиною пожежі і вибуху.

Механічне пошкодження ізоляції дротів найчастіше виникає із-за недбалого монтажу (протягання дротів крізь стіни, перегородки без виконання відповідних правил) або унаслідок неправильної експлуатації (відсутність механічного захисту дротів в зоні дії пересувних установок).

Дія вологи і агресивних середовищ за певних умов істотно погіршують стан ізоляції дротів. Під дією вологи на ізоляції утворюється провідний шар, і з'являються струми витоку. Від тепла, що виникає при цьому, шар рідини випаровується, а на ізоляції залишаються сліди солі. При припиненні випару струм витоку зникає. При відновленні дії вологи процес повторюється, причому із-за підвищення концентрації соли провідність ізоляції збільшується. Унаслідок процесу, що постійно повторюється, струм витоку не уривається після випару, а з'являються найдрібніші іскри. Подальша дія струму витоку приводить до обвуглювання ізоляції і виникнення дугового розряду (неповне коротке замикання), здатного запалити ізоляцію.

Фактори від яких залежить пожежна безпека електромережі в житлових приміщеннях:

Ø Правильний вибір виду електропроводки і способу її прокладки.

Ø При відкритому прокладанні захищених проводів (кабелів) з оболонкою з горючих і незахищених проводів повітряний проміжок між проводом (кабелем) і навколишніми поверхнями, конструкцій і деталей з горючих матеріалів має становити не менше 10 мм. Допускається відокремлювати провід (кабель) від вказаної поверхні шаром негорючого матеріалу, який повинен виступати з кожного боку приводу (кабелю) не менше ніж 10 мм.

Ø При прихованій прокладці захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів і незахищених проводів повітряний зазор між проводом (кабелем) і прилеглої поверхнею конструкції з горючих матеріалів має становити не менше 100 мм. Якщо не можна забезпечити вказану величину зазору, провід (кабель) слід захищати з усіх боків суцільним шаром негорючого матеріалу (наприклад листового азбесту товщиною не менше 3 мм; штукатурного, алебастрового або цементного розчину товщиною не менше 10 мм).

Ø Невідповідність перетину електропроводки потужності устаткування. Допустимий тривалий струм для проводів з гумовою або полівінілхлоридною ізоляцією, шнурів з гумовою ізоляцією і кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією у свинцевій, полівінілхлоридній і гумовій оболонках наведені в табл. 1 - 3. Вони прийняті для температур: жил +65 ° С, навколишнього повітря +25 ° С.

Ø Порушення правил з'єднання електропроводки (необхідно з’єднувати пайкою, зварюванням, обпресуванням, спеціальними затискачами).

Ø Паралельне включення в мережу не передбачених розрахунком струмоприймачів без збільшення перерізу провідників (наприклад, підключення подовжувача з 3-6 розетками в одну робочу розетку).

Ø Неправильний вибір розміру гвинтових затискачів в місцях з’єднань провідників без урахування їх перерізу. Зниження пожежної безпеки контактних з'єднань в місцях приєднання проводів до приладів та апаратів.

Ø Відсутність захисту побутового обладнання від стрибків напруги в зовнішніх мережах електропостачання. Необхідно встановити стабілізатор напруги на всю квартиру або на окремі групи обладнання. У зв'язку з цим також, необхідно звертати увагу на паспортні дані електроприладів: силу струму і напругу живлення. Бажано, щоб електроприлади могли витримувати максимальні перепади напруги (до 260-400В).

Ø Мережі електропроводки не мають захист від короткого замикання, перевантаження і витоку струмів з мінімально можливим часом відключення (ПЗВ).

Ø Залишення приладів надовго без догляду в режимі «Очікування» («Stenbay»).

Ø Відсутність контролю за здійсненням правильного підбору електричних лампочок, необхідно, щоб вони мали потужність відповідну світильникам.

Ø Необхідно перевіряти, щоб електричні шнури-подовжувачі не були защемлені.

Ø Необхідно регулярно пилососити за холодильником і морозильною камерою і т.і. А також забезпечити достатній повітряний простір навколо телевізора, комп'ютера, холодильника, обігрівачів, світильників та інших приладів чутливих до перегріву.

Ø Під час грози необхідно виключати з розеток електричні прилади і вимикати антени та Інтернет кабелі.

Порядок виконання роботи:

Частина 1

1. Відповідно варіанту з таблиці №4 (додаток А) занести в додаток Б:

ü вид електродроту;

ü вид електричної схеми квартири;

ü перелік приміщень і елементів електромережі квартири, які входять до кожної «Ділянки електромережі»;

ü потужності побутового обладнання в розрахункову таблицю (додаток Б, кол. 4).

2. В залежності від виду електричної схеми (див. додаток А), навпроти кожної одиниці обладнання позначити номер ділянки електромережі (додаток Б, кол. 3).

3. Використовуючи потужність обладнання – Р (додаток Б, кол.4), розрахувати значення струму – І (додаток Б, кол.5) для кожної одиниці обладнання за спрощеною формулою:

,

де = 220В - фазна напруга електромережі квартири.

4. Самостійно визначити яке побутове обладнання може одночасно працювати в теплий період року. Використовуючи таблицю (додаток Б, кол.6), розрахувати максимально можливу загальну потужність обладнання на кожній ділянці електромережі і загальну потужність обладнання в квартирі для теплого періоду року (суму потужностей) - Р_Т.

5. Самостійно визначити яке побутове обладнання може одночасно працювати в холодний період року. Використовуючи таблицю (додаток Б, кол.7), розрахувати максимально можливу загальну потужність обладнання на кожній ділянці електромережі і загальну потужність обладнання в квартирі для холодного періоду року - Р_Х.

6. Порівнявши загальні потужності обладнання Р_Т та Р_Х визначити, в який період року електромережа квартири більш завантажена. Всі подальші розрахунки виконувати для визначеного періоду року.

7. Заповнити бланк розподілу максимально можливого споживання струмупротягом доби для кожної ділянки електромережі (додаток В). Тобто (відповідно варіанту) для кожної ділянки електромережі записати єдиний перелік обладнання, і проставити для кожної одиниці обладнання струм споживання – І (див. додаток Б, кол.5). Далі самостійно (керуючись власним досвідом) орієнтовно визначити години роботи побутового обладнання протягом доби і проставити значення струму споживання І навпроти відповідних годин (додаток В).

Допустимий тривалий струм для проводів і шнурів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами

Таблиця 1

Допустимий тривалий струм для проводів і шнурів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами

Таблиця 2

Допустимий тривалий струм для переносних проводів з мідними жилами

Таблиця 3

8. Для кожної ділянки електромережі погодинно розрахувати загальний струм споживання, і побудувати графік розподілу максимально можливого споживання струму протягом доби (додаток Г).

9. Для всієї квартири погодинно розрахувати загальний струм споживання, і побудувати графік розподілу максимально можливого споживання струму протягом доби (додаток Д).

10. Визначити для заданого виду електродроту (згідно з варіантом) допустимі значення струму (див. табл. 1-3) для різних ділянок електромережі в квартирі. Врахувати, що найчастіше в електромережах звичайних квартир використовують дроти з наступними параметрами:

ü мережа освітлення з алюмінієвого дроту перетином 2мм² або мідного дроту перетином 1,5мм² ;

ü мережа розеток з алюмінієвого дроту перетином 2,5мм² або мідного дроту перетином 2,5мм² ;

ü мережа електороплити з алюмінієвого дроту перетином 6-8мм² або мідного дроту перетином 6мм² ;

ü гнучкі подовжувачі (переносні) з мідного багатожильного дроту перетином 1,5мм².

Додати до графіків розподілу максимально можливого споживання струму протягом доби відповідні допустимі значення струму (див. додатки Г, Д).

11. Зробити висновок:

ü про відповідність перетину дротів кожної ділянки електромережі в квартирі значенням споживання струму;

ü в разі необхідності внести пропозиції по оптимізації навантажень на електромережу в квартирі від побутового обладнання (запропонувати зміни в графіку роботи обладнання).

Таблиця 4

Примітки:

* Вид електродроту: М2 - мідь один двохжильний; М3 - мідь один трьохжильний; А2 – алюміній один двохжильний; А3 – алюміній один трьохжильний; МП2 - мідь переносний двохжильний; МП3 - мідь переносний трьохжильний.

** Вид електричної схеми квартири:

1. Схема «С-1»:

ü Ділянка електромережі 1: Кімната №1+ Кімната №2+ Кімната №3.

ü Ділянка електромережі 2: Кухня+Коридор+Ванна.

2. Схема «С-2»:

ü Ділянка електромережі 1: Кімната №1+ Кімната №2.

ü Ділянка електромережі 2: Кімната №3+Коридор+Ванна.

ü Ділянка електромережі 3: Кухня.

3. Схема «С-3»:

ü Ділянка електромережі 1: Кімната №1+ Кімната №3.

ü Ділянка електромережі 2: Кімната №2+Коридор.

ü Ділянка електромережі 3: Кухня.

ü Ділянка електромережі 4: Ванна.

4. Схема «С-4»:

ü Ділянка електромережі 1: Мережа освітлення всіх приміщень.

ü Ділянка електромережі 2: Мережа розеток всіх кімнат і коридору.

ü Ділянка електромережі 3: Мережа розеток кухні.

ü Ділянка електромережі 4: Мережа розеток ванної кімнати.

Поиск по сайту: