АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схема протоколу спостереженя за дитиною з порушеннями мовленя

Читайте также:
  1. VIII. Схема лечения
  2. А) основные требования и принципиальная схема лечебно-эвакуационного обеспечения
  3. Алгоритм и блок-схема
  4. Балки дощатоклееные. Проектирование, схема расчета.
  5. Балки клеефанерные с волнистой стенкой, проектирование, схема расчета.
  6. Балки клеефанерные с плоской стенкой, проектирование, схема расчета.
  7. Блок-схема алгоритма цикла с параметром представлена на рисунке 5.1.
  8. Блок-схема котельного агрегата
  9. Блок-схема приборов (фотоколориметры и спектрофотометры)
  10. В КПЗ за неоплаченные штрафы, схема развода
  11. Витяг з протоколу
  12. Витяг з протоколу.

постереження під час психологічного обстеження буде продуктивнішим, якщо використовувати спеціальну карту-схему із застосуванням певних символів. Це дає змогу спостерігати за наявністю та інтенсивністю характеристик, що вивчаються, не привертаючи при цьому на себе увагу дитини. Наприклад, закреслювання символу, який характеризує ознаку, означає, що його немає; підкреслювання — наявність середнього ступеня; подвійне підкреслювання — значна інтенсивність тощо.Протокол спостереження, як правило, починається з оцінювання зовнішнього вигляду дитини (особливості статури, чистота одягу та шкіри, колір обличчя, особливі характеристики, зачіска, одяг і стиль одягатися тощо).Потім психолог зазначає загальний настрій дитини (постава, ступінь рухливості; міміка та жести; ознаки невротичних станів; настрій на момент обстеження — безтурботний, напружений, тривожний, серйозний, ейфоричний тощо). Після цього виявляється загальна психічна активність дитини шляхом спостереження і фіксації таких ознак, як енергійність і цілеспрямованість рухів, міміки, жестів або їх хаотичність і судомність, в'ялість і квапливість. Загальна рухливість може бути високою, нормальною та низькою.

Спостереження за словесними виявами полягають в оцінюванні інтенсивності голосу (занадто гучний або незвичайно тихий), його виразності або монотонності; особливостей тембрового забарвлення; темпу мовлення (прискорений, нестійкий, загальмований) та його зміни під час виконання завдання; рівня мовленнєвої активності (від надмірної говірливості до односкладових висловлювань, коли потрібно "витягувати" кожну відповідь). Обов'язково спостерігаються недоліки звуковимовного аспекту мовлення, інфантильні слова та звороти, жаргонні вислови тощо.

Наявність у мовленні аграматизмів, ехолалій, "перескакування" з однієї теми розмови на іншу, схильність до монологу (коли дитина говорить сама до себе, не відповідаючи за запитання) тощо — все це свідчить, окрім порушень мовлення, про симптоми інших складних порушень психічного розвитку.

Важливою частиною спостереження є те, як обстежуваний будує свої стосунки з логопсихологом у процесі спілкування. Звертається дитина до психолога з дитячою безпосередністю, що відповідає віку, інфантильна, підкреслено ввічлива і "доросла" у розмові, демонструє вишукані манери або фамільярність — це є показником особистісного розвитку. Обов'язково фіксується, як обстежуваний поводиться в перші хвилини спілкування, коли встановлюється контакт: недовірливо, боязко, злякано, занадто сміливо, розв'язно, не дотримуючись дистанції в спілкуванні чи намагаючись уникати контакту, або зовсім не спілкуючись.Слід звертати увагу на те, як дитина реагує на невдачу (поводиться агресивно, звинувачуючи у своїх проблемах зовнішні обставини; робить винною тільки себе аж до депресивних тенденцій; намагається хитрувати, вгадуючи правильну відповідь; виправдовується і доводить, що помилки випадкові; сприймає неуспіх абсолютно байдуже тощо), а також як дитина реагує на підказку психолога, його зауваження або заохочення.Окремий розділ протоколу становить інформація про емоційно-вольові вияви дитини підчас виконання експериментальних завдань (темп роботи і його зміни протягом обстеження; ступінь наполегливості; зосередженість або відволікання уваги; як швидко виявляються ознаки втомлюваності; намагання проаналізувати і виконати завдання або прояв абсолютної безпомічності та невпевненості тощо.Суттєвими недоліками методу спостереження є його тривалість, суб'єктивність (залежність результатів від професіоналізму психолога), неможливість статистичної обробки результатів.Не менш широко у логопсихології використовується метод бесіди і як самостійний метод, і як той, що доповнює експериментальні дослідження. Бесіда як метод психологічного дослідження відрізняється від звичайної цілеспрямованістю, методичністю, систематизованістю, об'єктивністю і професіональністю. Цей метод неможливо використовувати, не встановивши довірливі та приязні стосунки між психологом і досліджуваним.У роботі з особами, які мають порушення мовленнєвої сфери, підчас бесіди виникають проблеми, пов'язані з особливостями дефекту. Психологу потрібно добре розумітися на механізмах мовленнєвих порушень, знати особливості їх перебігу, орієнтуватися у комунікативних можливостях з урахуванням структури мовленнєвої вади. У деяких випадках бесіда взагалі не вдається у зв'язку із неможливістю встановлення мовленнєвого контакту. Логопсихолог обов'язково попередньо визначає тему і сутність запитань, які в бесіді повинні мати непрямий або навідний характер. Тема бесіди хоча і залежить від конкретних завдань обстеження, однак має бути серед основних сфер життєдіяльності дитини: сім'я, дитячий садок, школа, друзі, інтереси, спілкування, уподобання, думка дитини про себе, власні можливості, здібності тощо.Небажання дитини бесідувати, намагання розповідати про щось інше, раптова замкнутість, формальні односкладові відповіді — це високо діагностичні ознаки. Однак причини їх появи різні: від реальної хворобливості певної сфери життя до неможливості вести бесіду у зв'язку з мовленнєвим дефектом.Психолог має бути співбесідником, який з повагою ставиться до інтересів, поглядів і навіть до проблем партнера. Часто в дефектології, особливо в логопедії, правильно спланована і грамотно проведена бесіда може змінити особистісні установки дитини або підлітка, його ставлення до власного дефекту, тобто мати корекційний характер.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)