АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема «Значення і функції власних назв у мові і суспільстві»

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. VIII. Правопис власних назв
  3. Аварійний комісар: поняття, функції.
  4. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  5. Адміністративна служба, її завдання, функції.
  6. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  7. АТФ: хімічний склад і функції
  8. Б)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.
  9. Будова і функції клітинних мембран. Транспорт речовин через мембрану.
  10. Будова та функції кишечника
  11. Вбудовані елементарні математичні функції
  12. Вбудовані функції. Основні поняття

Правопис прізвищ

При написанні українських прізвищ необхідно керуватися правилами орфографії, прийнятими для загальних назв:

а) прізвища, похідні від того чи іншого загального слова або імені, треба писати так, як пишеться це слово або ім'я: Олексієнко (бо Олексій),Онуфрієнко (бо Онуфрій), Білик (бо білий), Ілленко (бо Ілля), Підлісний (бо під + ліс), Різниченко (бо різник);

б) подвоєні приголосні пишуться в українських прізвищах при збігу однакових приголосних префікса і кореня, кореня і суфікса: Беззубко, Піддубний, Курінний, Линник (порівн. Іллюк, Ілляшенко)',

в) спрощення приголосних у прізвищах, як і в загальних назвах, відбулося в групах стн-, -стл-: Благовісний, Щасливий, Посушний;

г) префікси з-, без-,роз-, над-, під- ніколи не змінюються перед глухими: Зниценко, Безклубенко, Розсипін, Надточій, Підхлібний;

д) апостроф пишеться або не пишеться у тих же випадках, що і в загальних назвах: Дерев 'янко, Пилип 'юк, Карп 'юк, Мар 'яненко, Лук 'янець,
Під'ярків,
але: Лихвяк, Ужвюк, Варюта, Рюма;

е) м'який знак теж пишеться або ні за загальними правилами: Гринь, Сень, Ведмідь, Миць(але: Гоц, Пац) – після м'якого кінцевого приголосного;

Вихованець, Крекотень, Яронь, Братунь, Стунько, Чикіль, Жаголь, Дмитрусь, Забродський, Глухенький, Висоцький – у відповідних суфіксах; Редько, Гринько – після м'якого приголосного перед наступним ; Вольський, Шмигельський, Рибальченко (порівн. Стрілець – Стрільця, Хоролець – Хорольця) – після л перед м'яким приголосним; але: Гончар, Дігтяр, Скляр, Пекар, Гладиш; Грінченко, Зінчук, Сенченко, Ядлонський (хоч Покиньчереда) – після н перед ч тасуф. -ськ-ий.

У практиці написання складних прізвищ звертає на себе увагу традиція вживання значної частини форм без закономірного переходу о в і в закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Маковоз.

Щодо правопису прізвищ, що прийшли з інших мов, то загальна закономірність така: прізвища не перекладаються, їхня вимова передається українською графікою з найбільшим наближенням до звучання в мові-оригіналі.

При записі прізвищ українською мовою зазначаємо такі основні правила:

1 Рос. е передається літерою

е – після приголосних: Александров, Державін, Лермонтов;

є:

а) на початку слів: Євдокимов, Єгоров;

б) у середині слів після голосного й при роздільній вимові Благоєв, Аляб'єв;

в) після приголосних /крім шиплячих, р і ц/ у суфіксах -єв -єєв: Матвєєв, Ломтєв;

г) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: Пєшковский /бо пішки/, Твердохлєбов /бо хліб/.

2 Рос. ё передається літерами:

- йо:

а) на початку слова: Йолкін;

б) у середині слова після голосних: Окайомов;

в) після б, п, в, м, ф: Соловйов, Муравйов, Воробйов;

- ьо – після приголосних: Корольов, Пльонкін;

- о – після ч, ш: Грачов, Пугачов, Єршов;

3 Рос. літера и передається літерами:

- і – на початку слова та післяприголосного /крім шиплячих та ц /: Ісаєв, Мічурін.

- ї – після голосного та при роздільній вимові: Воїнов, Гур’їн, Ільїн.

- и:

а) після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Ворожин, Чичиков, Щиглов;

б) у префіксі при-: Привалов, Пришвін;

в) у суфіксах -ич-, -ик-, -иц-, -ищ -: Рудич, Кирличенко;

г) якщо в українській мові є споріднене слово: Денисенко /Денис/, Тихомиров /тихий, мир/.

Суфікси - ськ/ий/, -цьк/ий/, -зьк/ий/ в українській мові пишуться з м'яким знаком: Мусоргський, Збанацький.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)