Інструктивно-методичні матеріали

ПЛАН

1. Троянський цикл міфів - основа поеми.

2. Сюжет і композиція, шляхи розвитку дії.

3. Зображення героїв (Ахілл, Гектор, Агамемнон, Одіссей). Засоби їх характеристики.

4. Відображення античних героїв у мистецтві.

Завдання для підготовчого періоду

1. Виписати 2 - 3 фразеологізми, які прийшли в наш мовний вжиток із грецьких міфів, дати їм тлумачення.

2. Прочитати міф Стародавньої Греції "Історія Троянської війни" ("Парісів суд", "Викрадення Єлени", "До зброї", "Троянський кінь") у переказі Катерини Гловацької. Тези занотувати.

3. Скласти чайнворд чи кросворд, ребус або тести за даним твором, вірші, ігри.

4. Розподілити героїв Троянської війни залежно від табору, до якого вони належали.

5. Прочитайте уважно опис «Щит Ахілла». Хто виготовив його? Які картини змалював на ньому? Які картини змалював на ньому?

6. Подумайте, про які людські цінності розповів Гомер у своїй поемі?

Література

1. Герцик О.В. Гомерова " Іліада" - енциклопедія життя стародавніх греків. Матеріали до уроку - лекції з елементами бесіди / О.В.Герцик // Всесвітня література.-1998.-№ 6.

2. Гловацька К.М. Міфи Давньої Греції. - К.,1994.

3. Коган П.С. Гомерівські герої: Ахілл та Одіссей П.С.Коган // Всесвітня література. – 2004. - №8.

4. Кун Н.А. Легенды и мифы древней Греции. - С.,1998

5. Кукса Г.М. Логічні схеми з античної літератури. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2005 – 30 с.

6. Белинский В.Г. об «Илиаде» Гомера / В.Г.Белинский // Всесвітня література. – 2000. - № 6. – с.56

7. Вихрист Н.С. Втілення в образах Ахілла та Гектора античного ідеалу воїна-героя. За поемою Гомера «Іліада». Урок – семінар. 9 кл / Н.С. Вихрист // Зарубіжна література. – 2004. - №9. – С.34 -38

8. Глібовець В.В. Матеріали до вивчення поем Гомера «Іліада» та «Одіссея» 9 кл. / В.В.Глібовець // Зарубіжна література. – 2004. - №9. – С. 30 – 34

9. Пригодій С.М. Поліметодологічні підходи до прочитання «Іліади» Гомера (Аналіз поеми в історико – культурному, естетичному, екзистенціалістсько му аспектах) 8 кл. / С.М.Пригодій // Всесвітня література. – 1999 - № 7. – С. 35 – 38

10. Мельничук Л. Гомер «Іліада». Образи Ахілла та Гектора в поемі / Л. Мельничук // Зарубіжна література. – 2001. - №31 (243). – с. 7

11. Гузь О.О. Матеріали до вивчення поем Гомера «Іліада» та «Одіссея» (8 клас) / О.О.Гузь // Зарубіжна література. – 2008. - №9. – С. 26-44

Інструктивно-методичні матеріали

Дія «Іліади» (тобто поеми про Іліон - Трою) відбувається на десятий рік Троянськиї війни; за одними джерелами вона продовжується протягом 49 днів, за іншими – 50-54 дні. Проте ні причини війни, ні її хід у поемі не викладаються. Оповідь загалом і головні дійові особи уже відомі. Зміст твору побудований навколо єдиного епізоду, у межах якого зосереджено величезний матеріал і виведено багатьох грецьких та троянських героїв. Усі вірші поеми пізніше розбито античними вченими на 24 книги – за кількістю літер грецького алфавіту.

Уже в першому вірші, де поет звертається до Музи з проханням допомогти йому оспівати гнів Ахілла, визначено завдання автора: «Гнів оспівай, о богине, нащадка Пелея Ахілла».

Ахілл (Ахіллес) – син фесалійського царя Пелея і морської богині Фетіди, найхоробріший з ахейських воїнів, є центральною фігурою твору. Він – «коротковічний», долею визначена йому велика слава й рання смерть. Ахілла зображено таким могутнім, що троянці не наважуються вийти за мури свого міста, поки він бере участь у війні. Варто йому з’явитись на полі бою, як усі інші герої відходять на другий план. «Гнів» Ахілла, його відмова від воєнних дій є, таким чином, організуючим моментом у всьому ході дії, бо лише бездіяльність цього героя дає змогу авторові показати картину боїв та звитягу грецьких і троянських воїнів.

«Іліада» починається експозицією, зображенням обставин і причин гніву Ахілла. Верховний вождь ахейців Агамемнон грубо відмовив жрецю Аполлона Хрісу, що прийшов до ахейського табору з викупом за полонену доньку. Зневажений жрець до свого заступника Аполлона, і той наслав на кривдників моровицю.

На військовій нараді пиха й владолюбство Агамемнона стикаються з запальністю Ахілла. Агамемнон погоджується повернути Хрісеїду, але натомість Ахілл повинен віддати свою полонянку. Ображений Ахілл відмовляється від участі у війні. Це зав’язка твору. Далі дія поеми відбувається у двох паралельних світах: людському – під стінами Трої й божественному – на Олімпі. Троянська війна розділила й богів на два ворожих табори, між якими йдуть постійні сутички, часто зображені в комічному, а інколи й сатиричному плані.

Мати Ахілла богиня Фетіда дістає від Зевса обіцянку, що ахейці зазнаватимуть поразки, поки Ахілл не повернеться назад, тобто доки не пройде його образа. Зевс насилає Агамемнону оманливий сон, пророкуючи близьке падіння Трої, і той наважується на бій з троянцями.

Перед цим відбувається своєрідне випробовування грецького війська. Агамемнон виголошує удавану промову, пропонуючи ахейцям припинити війну й повернутися додому. Змучені війною греки швидко кидаються до кораблів, лише хитромудрому Одіссеєві вдається повернути їх назад. Цей епізод є важливим свідченням гуманістичної позиції автора поеми. Тут же подано цікавий образ «образника царів» Терсіта, який закликає воїнів повернутися додому й не втрачати зусиль заради збагачення користолюбного Агамемнона. На тлі загалом доброзичливого ставлення епічного поета до своїх персонажів портрет Терсіта здається злою карикатурою на людину. Цей персонаж відзначається потворною зовнішністю й непристойною поведінкою. Його виступ викликає у війська лише осуд.

Далі автор наводить довгий перелік кораблів, племен, вождів грецького війська, а також троянських сил, очолюваних хоробрим Гектором, сином царя Пріама. Читачі знайомляться безпосередньо з винуватцями війни – Парісом, Менелаєм та Єленою. Красень Паріс викликає найхоробрішого з ахейців на поєдинок, але з острахом відступає, побачивши зганьбленого чоловіка Єлени. Лише докори Гектора змішують його повернутися. За умовою єдиноборства, Єлена з усім своїм скарбом залишається зе переможцем. Поки йдуть приготування до двобою, автор подає огляд і супутню характеристику головних ахейських вождів: Єлена приходить на башту Трої, там її кличе до себе старий Пріам, ласкаво говорить їй, що не вона винна в їхньому нещасті, а боги, й розпитує красуню про ахейців. Перед нами постають образи величного Агамемнона, хитромудрого Одіссея, могутнього Аякса.

Менелай майже перемагає у подинку, але захисниця Паріса Афродіта таємно виносить його з поля бою. Люди сподіваються на закінчення війни, та боги, які вороже ставилися до Трої, особливо Гера й Афіна, незадоволені можливістю мирної розв’язки. За намовою Афіни, союзник троянців Пандар пускає в Менелая стрілу – перемир’я не закінчується.

У п’ятій пісні поеми оспівуються подвиги Діомеда.

Дія наступної пісні в основному відбувається в стінах Трої. Приреченість народу яскраво виявляється в таких сценах: жінки-троянки на чолі з царицею Гекубою ідуть до храму Афіни, благаючи про порятунок, але богиня не приймає їхню молитву. Про приреченість троянців свідчить сцена прощання Гектора з люблячою дружиною Андромахою й малим сином. Трагічне прощання наповнене передчуттям близької загибелі, гіркої долі рідних, падіння Трої. Остання сцена – один із найяскравіших прикладів гуманності автора поеми.

Події розгортаються далі. Зевс допомагає троянцям і вони починають брати верх над ахейцями. Тоді Агамемнон споряджає послів до Ахілла, обіцяє повернення Брісеїди та багаті дарунки, якщо той повернеться до війська. Ахілл по-дружньому приймає посланців, але ні красномовство Одіссея, ні прямодушні слова Аякса, ні розповідь старого Фенікса не здатні змінити рішення героя.

Заслуговує на увагу кінцівка восьмої пісні, яка різко контрастує з жахливими картинами попередніх боїв. Це ніжна розповідь про пастуха на лоні природи. «Крізь криваву пелену боїв на тлі озброєних загонів «шолом осяйних витязів», які часто воювали задля самої війни, Гомер побачив людину-трудівницю під тихими зорями рідного неба і душа поета наповнилась радістю. Цей далекий Гомерівський малюнок з людиною і зоряним світом відгукнеться в літературі різних часів і народів, наповниться любов’ю до обжитого людського простору, повернеться ностальгією за батьківщиною».

Троянці продовжують перемагати. Дружні ахейцям боги намагаються допомогти їм, обдуривши Зевса. Гера зваблює й присипляє верховного бога. Прокинувшись, Зевс змушує богів припинити будь-яку допомогу ахейцям, і становище греків стає майже безнадійним: вони відтиснуті до берега моря, Гектор збирається спалити їхні кораблі.

Із 16 пісні починаються зміни в ході дії. Занепокоєний троянським відступом Ахілл погоджується на те, щоб Патрокл у його бойовому спорядженні й з його зброєю відбив безпосередню небезпеку, сподіваючись, що троянці злякаються, тільки побачивши Патрокла. Патроклові дійсно вдається відігнати троянців від кораблів, але потім, засліплений своєю перемогою, він наближається до стін Трої. І там, обеззброєний Аполлоном, гине від руки Гектора. Ахілла повідомляють про смерть друга. Він тяжко вражений цією звісткою, його гнів змінюється жадобою помсти. Без бойового спорядження й зброї герой виходить до троянців і одним своїм могутнім криком відганяє їх від тіла друга. На прохання Фетіди Гефест, бог-коваль, виготовляє для Ахілла нову зброю. Детально описані в поемі зображення на новому щиті Ахілла. У центрі – предмети космічного порядку: земля, небо, сонце, місяць, зірки; з боків щита – «потік Океан», що обтікає землю, а посередині ряд картин із людського життя – миру і війни, весілля і сварок, праці та відпочинку.

У 19 пісня Ахілл повертається на поле бою з власної волі. Він байдуже приймає вибачення й подарунки Агамемнона. Оповідь про розправу Ахілла над Гектором – це похмурий епізод «Іліади». Відбувається грізна січа, у якій беруть участь і боги. Ахілл покриває поле тілами ворогів, запруджує ними потік Ксанф так, що той обрушується на нього бурхливими хвилями. Гефест рятує Ахілла, наславши на воду вогонь. Оповідь сягає кульмінації у 24 пісні. Троянці ховаються за мурами, у полі залишається один Гектор. Марно просять його батько й мати повернутися в місто. Гектор хоче битися з ворогом, але, коли він побачив «шоломосяйливого» Ахілла, його охопив жах. Троянець тікає, а Ахілл переслідує його. Тричі вони оббігли навколо стін Трої. Боги ж тим часом вирішили їхню долю.

За підступною намовою Афіни, яка з’явилася в образі брата Гектора Деїфоба, що нібито прийшов йому на допомогу, троянець приймає бій. Та Афіна допомагає Ахіллу, і Гектор гине. Ахілл прив’язує тіло героя до колісниці й волочить його по землі. Ахейці святкують перемогу, а з троянської вежі чутно плач Пріама, Гекуби й Андромахи.

Ахілл поистився, лишился поховати мертвих. 23 пісня присвячена похованню Патрокла. Душа Патрокла приходить до Ахілла у вигляді примарної тіні й вимагає якнайшвидшого поховання. Описується поховальний обряд.

Ноту примирення вносить і остання 24 пісня. Ахілл продовжує щоденно прив’язувати тіло Гектора до колісниці й волочити його навколо могили Патрокла. Але якось вночі до нього з’являється Пріам із викупом за тіло сина, цілуючи руки вбивцеві його дітей. Ахілл згадує про старого батька, і вони разом плачуть, роздумуючи про людські страждання та смерть. Горе батька знайшло відгук у серці Ахілла. Він бере викуп і повертає Пріамові тіло сина. Похоронним плачем над тілом Гектора і закінчується твір.

Практичне заняття № 3

ТЕМА: Гомер " Одіссея". Мандри і пригоди «хитромудрого Одіссея»

ПЛАН

1. Сюжетна основа поеми, відтворення в ній міфології та історії Давньої Греції.

2. Мандри Одіссея, причини його перемог.

3. Звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості.

4. Своєрідність краси гомерівського стилю. Зв’язки поеми з епосом інших народів.

Завдання для підготовчого періоду

1. Скласти і намалювати схему мандрів Одіссея.

2. Дати тлумачення слова "хитромудрий" і подумати, в чому полягає хитромудрість Одіссея.

3. Виписати в зошит вислів В.Жуковського про "Одіссею".

4. Прочитати міф "Мандри Одіссея" у переказі Яна Парандовського, тези занотувати.

5. Виписати епітети, які характеризують Пенелопу, Одіссея, Телемаха, богів та інших героїв.

6. Скласти чайнворд чи кросворд, ребус або тести за даним твором, ігри, вірші.

Література

1. Гловацька К.Міфи Давньої Греції. - К.,1994.

2. Зарудня І.О. Хронотопічний аналіз ІХ пісні “Одіссеї” Гомера / І.О.Зарудня // Всесвітня література. – 2003. - № 12.

3. Парандовский Я. Мифология. Верования и мифы греков и римлян. - М., 1971.

4. Ганич Н.І. та ін. Гомер «Іліада», «Одіссея», Вергілій «Енеїда»: матеріали до варіативного вивчення / Н.І.Ганич //Всесвітня література. – 2000. - № 6. – С. 16 – 43

5. Глібовець В.В. Матеріали до вивчення поем Гомера «Іліада» та «Одіссея» 9 кл. / В.В.Глібовець // Зарубіжна література. – 2004. - №9. – С. 30 – 34

6. Гумилёв Н. Возвращение Одиссея / Н.Гумилев // Всесвітня література та культура. – 2004. - № 11. – С. 41 – 42

7. Дурицька І.В. Через з’ясування засобів художньої виразності до осягнення змісту твору (З практики вивчення поеми Гомера «Одіссея») 9 кл. / І.В.Дурницька // Всесвітня література. – 2004. - № 9. – С. 41 - 43

8. Коган П.С. Гомерівські герої: Ахілл та Одіссей / П.С.Коган // Всесвітня література. – 2004. - №8.

9. Тереховська О.В. Філософсько-естетичні уроки Гомера: ще раз перечитуючи «Одіссею» / О.В.Тереховська // Зарубіжна література. – 2007. - №5. – С. 6-8

10. Рогозинський В. Хто ж ти, Одіссею? Еволюція поглядів на античного героя / В.Рогозинський // Зарубіжна література. – 2006. - №1. – С. 11-13

11. Стамат Т.В., Шкаруба Л.М. Образ Пенелопи в поемі Гомера «Одіссея» / Т.В.Стамат, Л.М.Шкаруба // Зарубіжна література. – 2008. - №9. – с.11

Поиск по сайту: