АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ – 44 бали

Читайте также:
  1. II Перелік лабораторних та практичних робіт
  2. V. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
  3. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
  4. Вимоги підготовки до практичних (лабораторних) занять
  5. Вимоги щодо підготовки і проведення занять.
  6. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО — ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ гієнічна оцінка режиму дня, розкладу занять та уроку
  7. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З
  8. ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ
  9. До практичних робіт з навчальної дисципліни
  10. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
  11. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
  12. Завдання до практичних занять

Кафедра біології

І.Л. Вікторенко

Методичні рекомендації до проведення

практичних занять

з курсу

«Методика викладання природознавства»

спеціальність 6.010102 – «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

Слов’янськ, 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Слов’янський державний педагогічний університет

Кафедра біології

І.Л. Вікторенко

Методичні рекомендації до проведення

практичних занять

з курсу

«Методика викладання природознавства»

спеціальність 6.010102 ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Затверджено на засіданні

Вченої Ради СДПУ

Протокол № ______від _______ 2012 р.

Слов’янськ, 2012

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Нові соціально-економічні умови розвитку педагогічної освіти обумовлюють необхідність пошуку шляхів модернізації підготовки майбутніх учителів. Пріоритетами розвитку освіти на сучасному етапі є формування в учителя активної професійної позиції, технологічної і функціональної компетентності, цілісного досвіду педагогічної діяльності. Ці завдання зумовлені євроінтеграційними процесами, зміною технологій навчально-виховного процесу у вищій школі. На це орієнтує державна національна програма «Освіта», в якій наголошено, що одним із основних шляхів реформування освіти є підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня.

Суттєва роль в професійній підготовці вчителя початкових класів належить курсу «Методика викладання природознавства». Він єлогічним продовженням курсів «Ботаніка», «Зоологія» та «Землезнавство».

Мета курсу: озброїти майбутніх вчителів системою управління цілісним процесом навчання природознавства в початковій школі, спрямованого (відповідно до нової освітньої філософії) на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів; формування в студентів педагогічного мислення, творчого підходу до оцінювання і розв’язання практичних педагогічних задач та індивідуального стилю педагогічної діяльності; спонукати студентів до самовиховання та розвивати потребу в неперервному педагогічному самовдосконаленні.

Основні завдання курсу:

v розкрити навчальні і виховні можливості шкільного курсу природознавства;

v ознайомити студентів з основними формами навчальної діяльності молодших школярів;

v сприяти глибокому засвоєнню студентами словесних, наочних і практичних методів роботи на уроках природознавства;

v озброїти студентів методикою проведення позаурочної та позакласної роботи з природознавства з метою формування у молодших школярів естетико-екологічної культури, що є інтегративним показником творчої спрямованості поведінки та діяльності дитини щодо природи;

v ознайомити студентів з новітніми підходами до організації навчально-виховного процесу в початковій школі – інноваційними технологіями та стратегіями активного навчання;

v підготувати студентів до аналізу великого розмаїття педагогічних ситуацій;

v розвивати у майбутніх вчителів уявлення про педагогічну діяльність як творчий процес рефлексивного управління діяльністю школярів, надавати їм змогу усвідомлювати себе суб’єктом цієї діяльності;

v створювати умови для опанування елементами системи формування творчої особистості;

v формування професійної компетенції в галузі екологічного виховання.

В основу структури і змісту курсу покладена ідея професійного навчання, зорієнтованого на особистість майбутнього вчителя, актуалізацію потреби у професійному самопізнанні й самовихованні, вироблення гуманістичної професійної позиції. Студент виступає не об’єктом, який механічно засвоює і відтворює знання, а як суб’єкт навчання і сучасної практики шкільного життя.

Майбутній учитель повинен знати:

v об’єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження; структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними;

v типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;

v зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства;

v значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства;

v значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах.

Майбутній учитель повинен вміти:

v визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;

v виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;

v складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту природознавства;

v розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; виготовляти саморобні засоби наочності; аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; ефективно використовувати;

v обґрунтовувати класифікацію методів навчання природознавства;

v вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства;

v встановлювати взаємозв’язки між різними формами організації процесу навчання природознавства в початкових класах;

v визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти.

Курс методики навчання природознавства реалізується через систему лекцій, практичних занять, педагогічну практику студентів. На лекціях викладаються основні теоретичні відомості з опорою на результати психолого-педагогічних досліджень, передового досвіду вчителів. На практичних заняттях студенти навчаються виконувати методичні завдання, працювати з методичною літературою, творчо її використовувати. Студенти набувають вміння складати фрагменти і конспекти уроків, проводити уроки, ділові ігри.

Програма курсу складена з урахуванням типової програми курсу початкової школи «Я і Україна» (освітня галузь природознавство) та програми з методики викладання природознавства для спеціальності 6.010100 «Початкове навчання».

 

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ – 44 бали


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)