Заліковий модуль 1. Вступ до дисципліни. Формування української протосоціологічної думки

1 Які характерні риси ментальності українського етносу походять з києворуських часів?

- потяг до православної християнської релігії;

- “культ освіченості”;

- релігійна толерантність;

- критичне ставлення до носіїв чужої віри, культури;

- зверхнє відношення до оточуючих етносів;

- певний соціокультурний регіоналізм.

2. Українська мова – у сучасному розумінні до XVII – XVIIІ ст. була на автохтонній території:

- мовою побутового, обрядового спілкування народних мас;

- мовою церковних текстів;

- мовою офіційного, у тому числі, дипломатичного спілкування.

3. Російська – у сучасному розумінні, мова – стосовно автохтонної української території, це:

- споконвічна мова побутового вжитку;

- традиційна мова церковних текстів;

- видозмінена староболгарська мова, застосовувана у офіційному, державному спілкуванні, перенесена київськими князями на колонізовані території – разом з християнством.

4. Протоукраїнська народність – на думку сучасних дослідників:

- порівняно нещодавно (після XV ст.) виокремилася разом з білоруською з великоруської;

- була цілком сформована вже у Х ст. – шляхом консолідації частини києворуських племен навколо полянського;

- походить з єдиної давньослов’янської народності;

- її не існує.

5. Києворуське суспільство може бути традиційно поділене на такі складові:

- вільні, напіввільні, невільні люди та ізгої;

- буржуазія, пролетаріат, селянство, інтеліґенція;

- страти – за: достатком і прибутками, залученням до владних інститутів, престижністю професії, освітою;

- на касти – брахмани, вайш’ї, шудри, кшатрії.

6. При введенні православ’я древні язичницькі вірування у Київській Русі були:

- категорично і різко викоренені владою з відповідним переслідуванням всіх “незгодних”;

- тривалого і агресивного викорінення їх не було, язичництво помірковано було асимільоване православним культом (відбулася, власне, взаємна асиміляція);

- продовжували існувати незалежно – православною церквою визнавався широкий релігійний плюралізм.

7. У якому вітчизняному творі XVII – XVIIІ ст. вперше активно застосовується поняття “нація” стосовно українського народу?

- у козацьких літописах;

- у “Історії Русів”;

- у “Літописі Самовидця”.

8. Який традиційний суспільний регулятор завжди відігравав на українських теренах роль національно консолідуючої сили?

- самобутня язичницька міфологія;

- православна релігія;

- мораль.

9. Чи консолідувалася вітчизняна державна та релігійна еліта наприкінці XVI ст.? Як саме?

- не можна говорити про широку консолідацію та її потужну націотворчу активність – після персоналії К.Острозького українська еліта практично поглинулася польською;

- відбулася інтеґрація найбільш свідомої еліти, що призвело до утворення мережі таємних товариств, релігійних братств, які здійснювали потужну націотворчу функцію;

- під впливом козацького державо- і народотворчого руху, а також діяльності князя К.Острозького до українського націотворення залучилися численні представники польської, російської еліти.

Кожна вірна відповідь на запитання оцінюється у 3,6 бали

Поиск по сайту: