АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Заліковий модуль 3. Українська академічна соціологія

Читайте также:
  1. III. КРИТЕРИИ ДОПУСКА К СДАЧЕ ИТОГОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЯ (ЭКЗАМЕНА).
  2. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  3. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  4. Вітчизняна соціологія
  5. Вітчизняна соціологія сьогодні.
  6. Г) виконання підсумкових письмових модульних (контрольних) завдань
  7. Гендерна соціологія
  8. Головной мозг. Общая морфо-функциональная характеристика больших полушарий. Миелоархитектоника. Возрастные изменения коры. Модуль как структурно – функциональная единица коры.
  9. Європейське відродження та українська література ХVІ – ХVІІІ ст. / Ред. О. Мишанич. – К., 1993.
  10. З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
  11. з навчальної дисципліни Соціологія
  12. Заліковий модуль 1. Вступ до дисципліни. Формування української протосоціологічної думки

1. Переважно під впливом якого соціологічного напрямку перебували ранні вітчизняні академічні соціологічні штудії?

- позитивізму;

- марксистської теорії;

- феноменологічної соціології.

 

2. У рамках якої наукової організації протікала діяльність численних українських діаспорових соціологів?

- Соціологічної асоціації України;

- Наукового товариства імені Шевченка;

- Академії наук України (свого часу – АН УРСР)

 

3. Як радянські представники марксистського напрямку соціології у кінці 20-х років ХХ ст. сприймали інші напрямки академічної соціології?

- загалом як буржуазні - ідеологічно чужі, ворожі, ненаукові і тому - шкідливі;

- як такі, що доповнюють марксистську науку;

- толерантно – як рівноправні альтернативні напрямки соціологічної науки.

4. Під проводом якої наукової академічної установи почали проводитися у СРСР конкретні соціологічні дослідження на початку 1960-х років?

- Наукового товариства імені Шевченка (НТШ)

- Інституту філософії АН СРСР

- Українського соціологічного інституту (УСІ)

 

5. Що є типовим “тлом” для сучасних вітчизняних соціологічних досліджень?

- трансформаційні суспільні процеси пострадянського і (або) глобального рівня;

- надбання вітчизняних соціологів, які працювали у еміґрації;

- масив теоретичних підходів, який був напрацьований зарубіжними науковцями.

 

6. Чи виконувала вітчизняна гуманітарна наука і соціологія зокрема, націотворчу функцію?

- ні, вона їй не властива в принципі;

- виконувала і продовжує виконувати завжди;

- ця доволі невластива науці функція активізувалася під час іноземної ідеологічної, релігійної, культурної експансії.

 

7. У XVII – початку ХІХ століття українська суспільно-наукова думка була почасти спрямована на:

- пошук якісних відзнак автохтонних культурних процесів від “великорусских” – не у плані протиставлення, а для пошуку причин занепаду перших;

- віднайдення особливостей, які відрізняють вітчизняні традиційні культурні, політичні процеси від існуючих у католицькому і мусульманському світах;

 

8. Для гуманітарної науки XVII – ХІХ століть був характерний:

- пошук найоптимальнішої державної форми і визначення стратегічних векторів політичної спрямованості руху Російської імперії;

- активний збір ентузіастами етнографічних матеріалів і різних жанрів народного фольклору – соціально-побутових, історичних, козацьких, чумацьких пісень, дум, міфів, легенд, апокрифів, казок, магічних культів, прислів’їв, казок і т.ін., що допомагало відстоювати національну самобутність;

- обидва названі варіанти;

 

9. Передумови для виникнення самобутньої вітчизняної соціологічної традиції виникли:

- у середині ХІХ ст.;

- на початку ХХ ст.;

- у кінці ХХ ст;

- існували завжди.

 

10. Українська соціологія від європейської відрізняється тим, що базується на здобутках:

- філософії, політології;

- економіки, правничих наук;

- історіографії, культурознавства.

 

11. Українська соціологія у кінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя:

- розвиває традиційну культурознавчу та історіографічну тематику;

- здебільшого потрапляє під потужний вплив позитивізму та марксизму і аналізує традиційні для європейських соціологів теми (прогресу, суспільної еволюції, норм, стратифікації, мобільності тощо);

 

12. Сучасними дослідниками вітчизняної історії соціології вказується, що поняття “соціологія” перший з українських соціологів застосував:

- М.Драгоманов;

- М.Грушевський;

- Ф.Прокопович.

 

Кожна вірна відповідь на окреме запитання оцінюється у 3,6 бали

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)