Операційна система windows може читати і записувати імена файлів інших ОС (UNIX, OS/2 і т.д.)

Розміщення файлів у різних папках дає змогу:

виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);

виділити всі файли, що належать деякій підсистемі (наприклад, ЕТ, текстовому редактору, підсистемі нарахування заробітної плати і т.д.);

Виділити всі файли кожного користувача, якщо комп'ютер експлуатує кілька користувачів.

Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файлу. Як правило, розширення не використовується (наприклад, личные письма, Мои документи).

На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, містять інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску.

Повне ім'я файлу

При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файлу необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок розділяються символом «\». Останній записується після імені дисководу, а також перед ім'ям файлу.

Таким чином, повне ім'я файлу задається такими елементами:

ім'ям дисковода;

маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої);

Ім'ям файлу, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).

Повне ім'я файлу має такий формат:

[дисковод:][\шлях\]ім'я файлу

Елементи повного імені файлу, що містяться у прямих дужках, можуть бути відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у поточній папці).

В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім'я. Файли можуть розрізнятися, зокрема, розширенням. Наприклад,

План.bas — програма мовою basic;

План.ехе — програма в машинних кодах;

План.dat — дані для обробки програмою;

План.doc — документація щодо роботи з програмою.

У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їх повні імена будуть розрізнятися маршрутами.

Робочий стіл

WINDOWS є об'єктно-орієнтованою ОС, що допомагає замінити створення та обробку документів на паперових носіях їх електронними аналогами.

Моделлю робочого столу в офісі, на поверхні якого розміщуються різні папки та документи, у WINDOWS виступає екран дисплею, що тут має таку саму назву — «Рабочий стол» (Рис.2.1.). Наявні папки і документи можна переміщати, переглядати, змінювати, а також вилучати в кошик, розташований на робочому столі. Це означає, що дії, які раніше виконувалися з паперовими документами, можна наочно здійснювати з електронними документами.

Після завантаження WINDOWS на екрані дисплею з'являється робочий стіл, на фоні якого будуть виконуватися всі дії під час роботи з ПК. На робочому столі WINDOWS так само, як і в офісі, можуть розташовуватися різні папки, документи й інші об'єкти залежно від організованості користувача.

Рисунок 2.1. Робочий стіл Windows

Правильний стиль роботи допускає розміщення на столі тільки найбільш необхідних об'єктів. «Мой компьютер» є головною папкою ієрархічної файлової системи ПК. Вона містить значки всіх його локальних ресурсів: жорстких, гнучких і компакт-дисків, принтерів та ін. «Сетевое окружение» містить значки комп'ютерів, до яких є доступ із ПК у локальній комп'ютерній мережі. Обираючи потрібний значок, можна скористатися необхідною інформацією, що знаходиться у відповідному ПК. «Корзина» (аналог кошика для сміття) зберігає вилучені раніше файли, завдяки чому помилково вилучену інформацію можна відновити, знайшовши її в кошику. Оскільки файли, що знаходяться в «кошику», остаточно не вилучені з диску, вони займають на ньому колишній обсяг, причому він може бути значним. Тому час від часу треба звільняти «кошик» вручну. Для цього потрібно відкрити папку «Корзина» і в меню Файл вибрати пункт «Очистить корзину». Щоб ознайомитися із вмістом будь-якої папки, необхідно її відкрити. Для цього досить встановити покажчик миші на значку папки і двічі клацнути лівою клавішею миші. Закрити папку можна, натиснувши на ліву клавішу миші на кнопці закриття вікна. У нижній частині екрану дисплея, як правило, розташовується панель задач — смуга певного кольору. На правому її кінці розміщуються годинник, індикатор режиму роботи клавіатури, а на лівому — кнопка «Пуск». При клацанні мишею на цій кнопці з'являється головне меню, яке забезпечує доступ до меню запуску додатків, редагування документів, системи допомоги, завершення роботи з WINDOWS. У проміжку між кнопкою «Пуск» і годинником на панелі задач розташовуються кнопки активних об'єктів, тобто об'єктів, завантажених в оперативну пам'ять (наприклад, відкриті папки, документи тощо). Об'єкти, що зберігаються на диску і не завантажені у пам'ять, вважаються неактивними. На кнопці відображається ім'я об'єкта. Наприклад, якщо додаток працює з документом, то на цій кнопці відображається назва файлу, в якому зберігається цей документ. Додаток, з яким працює користувач у поточний момент, на панелі задач подається натиснутою кнопкою.Оскільки на панелі задач знаходяться всі активні об'єкти, одним клацанням мишею на відповідній кнопці можна досить просто перейти на роботу з поточного об'єкта на інший. На панелі задач можуть також розташовуватися значки додатків, що найчастіше використовуються в роботі.

Поиск по сайту: