Короткі теоретичні відомості. Інформативність тесту – це ступінь точності, з якою він вимірює властивість (якість, здатність, характеристику і т.п.)

Інформативність тесту – це ступінь точності, з якою він вимірює властивість (якість, здатність, характеристику і т.п.), для оцінки якої використовується. Інформативність нерідко називають також валідністю (від англ. validity — обгрунтованість, дійсність, законність). В різних випадках одні і ті ж тести можуть мати різну інформативність.

Питання про інформативність тесту можна поділити на дві складові – що вимірює даний тест, та як точно він вимірює.

Якщо тест використовується для визначення стану спортсмена у момент обстеження, то говорять про діагностичну інформативність тесту. Якщо ж на основі результатів тестування необхідно зробити висновок про можливі майбутні показники спортсмена – то про прогностичну інформативність. Тест може бути діагностично інформативний, а прогностично ні, і навпаки.

Ступінь інформативності може характеризуватися кількісно на основі дослідних даних (так звана емпірична інформативність) і якісно — на основі змістовного аналізу ситуації (змістовна або логічна інформативність).

Ідея визначення емпіричної інформативності (від греч. empiria – досвід) полягає в тому, що результати порівнюють з деяким критерієм. Для цього розраховують коефіцієнт кореляції між критерієм і тестом (такий коефіцієнт називають коефіцієнтом інформативності і позначають r_tk, де: t — перша буква в слові “тест”, k – в слові “критерій”).

У якості тест-критерію береться показник, що відображає ту якість системи, яку необхідно виміряти за допомогою тесту.

Частіше всього в спортивній метрології критеріями служать:

1) спортивний результат;

2) кількісна характеристика діяльності змагання (наприклад, довжина кроку в бігу, сила відштовхування в стрибках, відсоток точних передач у футболі і т.д.);

3) результати іншого тесту, інформативність якого доведена;

4) приналежність до певної групи. Наприклад, можна порівнювати майстрів спорту і спортсменів низьких розрядів; приналежність до однієї з цих груп є критерієм;

5) так званий складовий критерій, наприклад, сума балів у багатоборстві.

Питання про вибір критерію є найважливішим при визначенні реального значення і інформативності тестів.

При практичному використанні показників емпіричної інформативності слід зважати що вони справедливі лише по відношенню до тих досліджуваних і умов, для яких вони розраховані. Тест, інформативний в групі початківців, може виявитися абсолютно не інформативним в групі майстрів спорту.

Інформативність тесту неоднакова в різних за складом групах – в групах, більш однорідних за своїм складом, тест зазвичай менш інформативний.

Коефіцієнт інформативності дуже сильно залежить від надійності тесту і критерію. Тест з низькою надійністю завжди мало інформативний, тому не має сенсу перевіряти малонадійні тести на інформативність. Недостатня надійність критерію також призводить до зниження коефіцієнтів інформативності. Проте в даному випадку було б неправильно нехтувати тестом як мало інформативним, адже верхньою межею можливої кореляції тесту є не ±1, а його індекс надійності. Тому треба порівнювати коефіцієнт інформативності з цим індексом. Дійсну інформативність (з поправкою на надійність критерію) розраховують за формулою:

,

де r_tk – коефіцієнт інформативності, r_kk – надійність критерію, що визначено за допомогою внутрікласового коефіцієнта кореляції.

Коефіцієнт інформативності може визначатися як коефіцієнт кореляції між результатом тесту і тесту-критерію (наприклад, ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена (r_s)):

,

де n – кількість вимірювань, d - різниця між результатами ранжирування за критерієм інформативності (R_t) та за результатами тестування (R_k).

Поиск по сайту: