Ситуаційні завдання

Практичне заняття №4

Тема 2.5. Правове становище окремих видів суб’єктів організаційно-господарських повноважень

Ситуаційні завдання

Ситуація 1. Будівельні підприємства, що утворилися в процесі приватизації одного будівельного тресту (1992 р.), врахувавши досвід самостійного функціонування і проблеми пошуку суміжників, вирішили створити господарське об’єднання, яке б, з одного боку, дозволяло їм координувати найбільш важливі питання основної діяльності з делегуванням відповідних повноважень об’єднанню, а, з другого боку – зберігало б за ними значний рівень самостійності.

Які види (форми) об’єднань за ступенем централізації управлінських повноважень закріплені чинним законодавством?

Яка форма (вид) об’єднання найбільш відповідає меті засновників і чому?

В якому порядку має створюватися таке об’єднання?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ситуація 2. Чотири промислові підприємства колективної форми власності, які відчували брак у грошових коштах на виробництво нової продукції, разом з комерційним банком утворили концерн. Відповідно до статуту концерну, затвердженого всіма учасниками, фінансування діяльності учасників здійснює банк, представнику якого належить 51% голосів у зборах учасників об’єднання та виконавчому органі останнього. Статутом також було передбачено право банку накладати вето на вихід учасників з концерну.

Чи правомірна ця умова статуту? Обґрунтуйте свою відповідь.

До якого виду об’єднань належить зазначений концерн?

Чи передбачає закон право виходу з такого об’єднання?

Який порядок виходу учасника з добровільного об’єднання?

Чим відрізняються добровільні господарські об’єднання від державних?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття №7

Тема 3.6. Визнання суб’єкта підприємництва банкрутом

Ситуаційні завдання

Ситуація 1. Комерційний банк звернувся до господарського суду із позовом про визнання недійсними ДІЙ арбітражного керую­чого. Неправомірні дії арбітражного керуючою, з погляду позива­ча, полягали в невнесенні вимог банку, які, крім того, частково були забезпечені заставою, до реєстру вимог кредиторів. Арбітраж­ний керуючий заперечував проти вимог позивача, посилаючись на те, що комерційний банк не подав у місячний строк з дня опублі­кування в офіційному друкованому органі оголошення про пору­шення справи про банкрутство письмової заяви про грошові вимо­ги до боржника, а також документи, що їх підтверджують — тому його (керуючого) дії не суперечать чинному законодавству.

1. Які повноваження арбітражного керуючого за чинним зако­нодавством?

2. Висвітліть порядок виявлення грошових вимог кредиторів.

3. Який порядок задоволення грошових вимог кредиторів під час ліквідаційної процедури? Яке рішення мас прийняти суд?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ситуація 2. Приватне підприємство «Лего» звернулось із позовом до господарського суду з вимогою про припинення провадження справи про банкрутство на підставі того, що ПП підлягає ліквідацій за рішенням власника, яке було прийнято 12 липня 2010 р. У заяві вказувалось, що під час ліквідації не вистачило майна ліквідованого підприємства, щоб задовольнити вимоги кредиторів, тому його боргові зобов'язання мають бути погашені відповідно до Господарського кодексу України. Проте суд, враховуючи запе­речення кредиторів ПП, відмовив в задоволенні позову та виніс по-станову про початок провадження справи про банкрутство.

1. Визначте випадки ліквідації підприємств згідно з чинним законодавством та перелік органів, що можуть винести відповідне рішення.

2. Чи можливе порушення справи про банкрутство щодо юри­дичних осіб, які ліквідуються за рішенням власника?

3. Який порядок задоволення претензій кредиторів у цьому ви­падку? Якими нормативно-правовими актами це встановлено?

Ситуація 3. Відповідно до чинного законодавства під час про­вадження справи про банкрутство публічного акціонерного товари­ства «Геліос» був сформований комітет кредиторів з 11 осіб, до складу якого ввійшли кредитори або їх представники, вимоги яких становили понад 300 мінімальних розмірів заробітних плат, (врахо­вуючи велику кількість осіб, які подали заяви про грошові вимоги до боржника), а також представник профспілкового органу та арбіт­ражний керуючий із правом прийняття відповідного рішення. Під час розгляду питання про укладення мирової угоди представник податкового органу та профспілки відмовилися погодитись на спи­сання частини заборгованості через значний розмір сум які підляга­ють прощенню (списанню), проте арбітражний керуючий подав до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

1. Розкрийте порядок формування та повноваження комітету кредиторів під час провадження справ про банкрутство.

2. Що таке мирова угода? Яка роль комітету кредиторів у пи­танні підготовки і укладення мирової угоди?

3. Чи правомірні дії арбітражного керуючого в цьому випадку? Яке рішення має прийняти господарський суд?

Ситуація 4. Господарський суд м. Києва прийняв постанову про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру. Ліквідатор відповід­но до законодавства оголосив через засоби масової інформації умо­ви продажу майна банкрута, а саме: склад майна, порядок прода­жу, умови і строки. Проте частина вимог кредиторів після прода­жу майна банкрута залишилась незадоволеною, що було зафіксовано у звіті ліквідатора.

1. На яке майно банкрута може бути звернено стягнення з метою задоволення вимог кредиторів?

2. Який порядок оцінки і умови реалізації майна банкрута? Чи можлива передача майна банкрута кредитору в рахунок погашення боргових зобов'язань?

3. Яка черговість задоволення вимог кредиторів передбачена чинним законодавством? Які претензії вважаються погашеними?

Ситуація 5. Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом.

Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство?

В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство?

Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство?

За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?

Ситуація 6. ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.

Чи правомірні дії господарського суду?

За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?

Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?

Ситуація 7. За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.

Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?

Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?

У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?

Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?

Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?

Ситуація 8. Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.

Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?

Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?

Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?

Поиск по сайту: