Практичне завдання №3

Задача-приклад. За наведеними даними визначити конкурентну позицію швейної фір­ми «Дана» на ринку і зробити висновки щодо управління конкурентоспроможністю її потенціалу.

Таблиця 3.1

РЕЗУЛЬТАТИ РАНЖУВАННЯ ШВЕЙНИХ ФІРМ І ЇХ ВИРОБІВ[1]

Вирішення:

Таблиця 3.2

МАТРИЦЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ

Аутсайдер. — «Ластівка», лідер — «Дана».

D_v = Rang _A – Rang _L = 6,2 – 1,3 = 4,9.

Виходячи зі значення діапазону відстані можна стверджувати — якщо:

1,3 < Rang _i ≤ 2,525, то підприємство знаходиться у колі лі-
дерів,

2,525 < Rang _i ≤ 3,75, підприємство знаходиться у зоні очікування нападу,

3,75 < Rang _i ≤ 4,975, підприємство знаходиться у зоні невикористаних можливостей,

4,975 < Rang _i < 6,2, підприємство знаходиться у колі аутсай-
дерів.

Отже, коло лідерів — «Дана»; зона очікування нападу — «Желань», «Україна»; зона невикористаних можливостей — «Володарка», «Юність»; коло аутсайдерів «КСМ», «Ластівка».

Рис. 3.1. Позиціювання на ринку підприємств
швейної промисловості, що аналізуються

Підприємство «Дана» займає лідируюче положення на ринку, але існує реальна загроза від її найближчих підприємств-конкурентів — «Желань» і «Україна».

Стратегія управління конкурентоспроможністю виробів і потенціалу підприємства «Дана» повинна спиратися на наступні положення:

— Ціноутворення на підприємстві повинно відповідати якості виробів;

— Силует і зовнішній вигляд виробів повинен постійно удосконалюватися;

— Потенціал технологічного персоналу потрібно підвищити за рахунок залучення до виробництва працівників вищої кваліфікації, що вплине на якість внутрішньої обробки виробу та підвищить його рейтинг надійності та довговічності.

Практичне заняття № 4.

Теоретичні основи оцінювання потенціалу підприємства

План заняття

1. Оцінка потенціалу підприємства: змістова характеристика, механізм та цілі проведення.

2. Поняття вартості та її модифікації.

3. Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства.

4. Принципи оцінки потенціалу підприємства.

Задача-приклад. Аналітична оцінка взаємодії факторів, які визначають принцип найліпшого й найефективнішого використання, дала змогу підприємцю відібрати три можливі варіанта забудови земельної ділянки. З урахуванням місцезнаходження, ресурсної якості землі, технологічної обґрун­тованості кожного з варіантів визначена вартість забудови: житлового проекту — 2250 тис. грн; торговельного центру — 3600 тис. грн; офісного будинку — 2875 тис. грн.

На основі наведених у табл. 4.1 прогнозних даних щодо дохідності названих альтернативних варіантів обґрунтувати, який з них відповідає вимогам найліпшого й найефективнішого використання ділянки землі.

Таблиця 4.1

СПІВСТАВЛЕННЯ ДОХІДНОСТІ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ
ЗАБУДОВИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ (тис. грн)

№ п/п	Показники та алго- ритм їх розрахунку	Варіанти забудови:	Житловий проект	Торго- вельний центр	Офісний будинок
	Потенційний річний валовий дохід
	Недовикористання та втрати при зборі платежів
	Інший дохід
	Операційні витрати
	Резерв на заміщення зношених активів
	Коефіцієнт капіталізації для будівель і споруд	0,1310	0,1400	0,1300
	Коефіцієнт капіталізації для землі	0,18	0,18	0,18

Розв’язок:

1. Визначимо дійсний валовий дохід за варіантами:

1.1. 500 – 25 + 15 = 490 тис. грн.

1.2. 1250 – 125 + 50 = 1175 тис. грн.

1.3. 750 – 100 + 25 = 675 тис. грн.

2. Визначимо чистий операційний дохід за варіантами:

2.1. 490 – 150 – 15 = 325 тис. грн.

2.2. 1175 – 600 – 50 = 525 тис. грн.

2.3. 675 – 250 – 25 = 400 тис. грн.

3. Визначимо чистий операційний дохід, який припадає на будівлі та споруди, за варіантами:

3.1. 2250 × 0,1310 = 294,75 тис. грн.

3.2. 3600 × 0,1400 = 504,00 тис. грн.

3.3. 2875 × 0,1300 = 373,75 тис. грн.

4. Визначимо чистий залишковий дохід від землі за варіантами:

4.1. 325 – 294,75 = 30,25 тис. грн.

4.2. 525 – 504,00 = 21,00 тис. грн.

4.3. 400 – 373,75 = 26,25 тис. грн.

5. Визначимо розрахункову остаточну вартість землі за варіантами:

5.1. 30,25 / 0,18 = 168,06 тис. грн.

5.2. 21,00 / 0,18 = 116,67 тис. грн.

5.3. 26,25 / 0,18 = 145,83 тис. грн.

Висновок: найліпший і найефективніший варіант використання земельної ділянки відповідає його забудові житлом.

Практичне заняття № 5. Методичні підходи
до оцінки потенціалу підприємства

План заняття

1. Загальна методологія оцінки потенціалу підприємства.

2. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства.

3. Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства.

4. Оцінка потенціалу підприємства за доходом.

5. Функції грошової одиниці.

6. Методи розрахунку ставки дисконту.

7. Логіка побудови коефіцієнта капіталізації та методи його визначення.

Задача. Потрібно розрахувати загальний коефіцієнт капіталізації, якщо відомо, що:

— необхідна частка власного капіталу — 20 %;

— ставка відсотка за кредит — 28 %;

— кредит надано на 10 років при прямолінійному відшкодуванні;

— коефіцієнт капіталізації для власного капіталу — 8 %.

Як зміниться загальний коефіцієнт капіталізації, якщо підприємство буде залучати до проекту тільки власний капітал?

Як зміниться загальний коефіцієнт капіталізації, якщо підприємство буде залучати до проекту тільки позиковий капітал?

Практичне заняття №6

Оцінювання вартості земельної ділянки, будівель і споруд

План заняття

1.Теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими частинами потенціалу.

2.Особливості оцінки земельних ділянок, будівель і споруд.

3.Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд.

4.Оцінка вартості об’єктів нерухомості.

Задача-приклад. Необхідно оцінити забудовану земельну ділянку, яка використовується для обслуговування магазину роздрібної торгівлі. Загальна площа ділянки становить 460 м². Об’єкт оцінки розташований у населеному пункті з чисельністю жителів 50 тис. осіб, що віддалений від адміністративного центру на 35 км. Відстань до залізничного вокзалу — 6 км, а до автовокзалу — 2 км. Ділянка має типові конфігурацію, забудову та рівень інженерно-технічного оснащення, нормальні геологічні умови. Офіційний курс грн/дол становить 5,33.

Визначити вартість земельної ділянки.

Розв’язок:

1. За функціональною ознакою, ділянка відноситься до земель комер­ційного використання, тобто коефіцієнт функціонального використання становить 1,513 (визначене значення згідно з таблицею).

ПОПРАВКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

2. Поправку на чисельність населеного пункту визначають таким чином:

К _N = 0,148 × 50^0,377.

3. Коефіцієнт, який відображає залежність вартості ділянки від її площі, визначають таким чином:

4. Розраховуємо приведену відстань від об’єкта оцінки до адміністративного центру, залізничного та автовокзалу:

5. Визначаємо поправку до вартості земельної ділянки, яка відображає її віддаленість від транспортних комунікацій та адміністративного центру регіону:

6. Питома вартість 1 м² земельної ділянки становить:

,

Примітка: перша складова 3,65 — базова вартість земельних ділянок, визначена на основі минулого продажу.

7. Загальна вартість земельної ділянки становить 35,7 × 460 =
= 16 422 грн.

Задача-приклад. Російська інвестиційно-фінансова група вивчає можливість купівлі незабудованої земельної ділянки для організації супермаркету електроніки загальною площею 1600 м². Витрати на освоєння та благоустрій території оцінені у 15 000 грн. Крім того, територія віддалена на 5 км від залізничного та на 4 км від автовокзалу. Ділянка знаходиться у Києві та віддалена від центра міста на 4 км. Офіційний курс грн/дол стано­вить 5,33.

Визначити ринкову вартість земельної ділянки, якщо нормативна рентабельність використання земельної ділянки становить 6%, а коефіцієнт капіталізації 3 %.

Розв’язок:

1. Розраховуємо приведену відстань від об’єкта оцінки до адміністративного центру, залізничного та автовокзалу:

2. Визначаємо поправку до вартості земельної ділянки, яка відображає її віддаленість від транспортних комунікацій та адміністративного центру регіону:

3. Визначаємо базову вартість земельних ділянок у місті Києві:

грн.

4. Визначаємо вартість земельної ділянки:

Поиск по сайту: