АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

І предмет соціології політики

Читайте также:
  1. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ
  2. Бахрах Д. Н. О предмете административного права в России // Государство и право. 2003. № 10. С. 31-38.
  3. Боротьба української старшини проти колоніальної політики Російської імперії
  4. Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела
  5. В предмет и метод статистики
  6. В. Предмет экономической теории
  7. Виды оценок предметов основных средств
  8. Виконання зобов'язання - це вчинення боржником на користь кредитора певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов'язання.
  9. Виконання рішень про передачу певних предметів і здійснення певних дій
  10. Вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу
  11. Виникнення і розвиток економічної соціології
  12. Відзначимо наступні основні функції політичної соціології як навчальної дисципліни: світоглядну, пізнавальну, виховну, практично-політичну.

Сфера політики є найважливішим структурним елементом суспільного життя, одним з головних регу­ляторів соціальних відносин, що пронизує все суспіль­ство.

Політичні аспекти присутні практично у всіх видах діяльності людей. У науковій лексиці постійно вико­ристовуються такі поняття, як «економічна політи­ка», «соціальна політика», «національна політика», «міжнародна політика», «культурна політика» та ін. Слово «політика» відображає ідеї, цілеспрямовані дії певних структур, відповідальних за здійснення комп­лексу скоординованих заходів. Саме в такому сенсі вживається воно у словосполученнях «аграрна політи­ка», «містобудівна політика», «науково-технічна полі­тика». Асоціюється воно і з поняттям «ідеологія», яка безпосередньо пов'язана зі здійсненням акцій, напри­клад, у сфері демографії, виховання, діяльності конк­ретного засобу масової інформації тощо.

Політикагалузь відносин між соціальними суб'єктами (класа­ми, соціальними групами, політичними партіями, окремими осо­бами, національними спільнотами, державами) щодо здійснен­ня (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.

Влада є невід'ємним організуючим елементом ци­вілізації. Різноманітність видів і форм політики мож­на зобразити схематично (Схема 19).

Політика як об'єкт наукового аналізу має багато вимірів і площин, привертає увагу представників усіх суспільних наук, що розглядають політичні об'єкти і феномени під різними кутами зору. Філософія вивчає політику як феномен світового розвитку і компонент людської цивілізації. Юриспруденція досліджує «стикову» взаємодію правових і державних норм та інститутів. Історію цікавлять факти щодо розвитку по­літичних інститутів та ідей. Психологія звертається до психологічних механізмів та стереотипів політичної поведінки людей. Політологія досліджує структуру по­літичних органів та інститутів, їх взаємовідносини (наприклад, законодавчої та виконавчої гілок влади),

 

розстановку політичних сил в суспільстві тощо. Полі­тична сфера привертає увагу і соціології, будучи об'єктом аналізу соціології політики (політичної со­ціології).

Соціологія політикигалузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, за­кономірності впливу соціальних спільнот, інститутів на політич­ний порядок, соціальні засади політичних та державних інсти­тутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної сві­домості, політичної поведінки в соціальному середовищі.

Предмет соціології політики охоплює соціальні ас­пекти функціонування політичної сфери — інституціалізацію, соціалізацію, інструменталізацію політич­них форм (держави, влади, демократії, консенсусу) в контексті соціального середовища, а також політичну свідомість і політичну поведінку людей, відображених у діяльності державних і суспільних інститутів, орга­нізацій та в механізмах їх впливу на процес функціо­нування влади.

Специфіка соціології політики, на відміну від філо­софії, юриспруденції, політології та інших наук, що вивчають сферу політики, виявляється в дослідженні її із соціологічних засад (із залученням власного по­тенціалу та інструментарію — концепцій, теорій, методів), її проблематика — це передусім відносини між політикою та суспільством; соціальними і полі­тичними інститутами; соціальною і політичною пове­дінкою різних соціальних груп: представленість ін­тересів, потреб соціальних груп у політиці державної влади, їх ставлення до неї, яке виявляється у суспіль­ній думці (судженнях, оцінках) та в залученні людей до діяльності суспільно-політичних організацій, про­цесів тощо. Відповідно соціологія політики досліджує виникнення політичного феномену всередині соціаль­ного контексту. Тобто якщо соціологія досліджує лю­дину в соціальному середовищі, то соціологія політи­ки аналізує політичне життя з точки зору людини як суб'єкта суспільства.

Будучи елементом (компонентом) соціальної групи чи етнічної спільноти, особистість водночас є самостій­ним феноменом, який, залежно від конкретних обста­вин, «включається» в політичну діяльність, уособлює певний ступінь утілення політичної волі суспільства. Необхідність такого підходу зумовлена тим, що кожна людина в сучасному суспільстві є суб'єктом політич­них відносин. Усунення людей від участі в політично­му житті може мати серйозні негативні наслідки. Спроби ізолювати людей від політики ні до чого доб­рого не призводили. Політика давно вже стала долею більшості, і ця тенденція постійно посилюється. Усві­домлення та реалізація людьми політичних прав і сво­бод створили основу для їх участі в удосконаленні по­літичних відносин. Зріс вплив особистості завдяки її діяльності в політичних інститутах та організаціях.

На сучасному етапі розвитку людства політичне життя все більше характеризується активізацією ма­сових суспільних рухів. Люди різної політичної орієн­тації протестують проти мілітаризації, політики агре­сії та війни, расової та національної дискримінації, обмеження прав жінок, корупції, хижацького викори­стання природних ресурсів і довкілля. Політичні ліде­ри змушені зважати на позиції масових суспільних ру­хів, які нерідко висувають певні політичні вимоги (рух зелених).

Неабиякими є можливості впливу людей на різно­манітні політичні процеси в умовах функціонування місцевого самоврядування. Саме на цьому рівні най-

ефективнішими є узгодження інтересів, установок і настроїв людей та органів влади. Адже більшість із них байдужа до того, що відбувається на вершинах влади, виявляючи водночас неабиякий інтерес до того, що відбувається навколо них. Учені простежили зако­номірність: доки на місцевому рівні не утвердиться реальна участь людей у вирішенні актуальних питань життя, доти марними будуть їх намагання вплинути на це на високих рівнях влади.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)