Самооціиювання «якості»

Під час виконання цієї вправи слід звернути увагу на те, якою мірою особливості власної особистості залежать від оточуючих.

Інструкція № 1

Пронумеруйте ці риси (від 1 до 20) залежно від того, наскільки вони вам властиві.

Інструкція № 2

А тепер пронумеруйте так, як хотілося б, щоб вони вияв­лялися.

Інструкція № З

Запишіть перших п'ять якостей зі списку 1 у табличку. По го­ризонталі запишіть тих людей, із ким постійно спілкуєтеся. Оцініть у балах, від 1 до 5, наскільки ця якість виявляється у спілкуванні з цією людиною. Наприклад (див. табл. 7)

Оцініть, які люди допомагають вам тренувати бажані якості?

Із якими людьми слід виявляти щось більше або менше, ніж зараз?

Який вигляд в ідеалі повинна мати ця таблиця? Ланцюговий асоціативний тест

Під ланцюговою асоціацією розуміють некероване, спонтанне протікання процесу відтворення змісту свідомості й підсвідомості суб'єкта, так званий «потік підсвідомості». Цим методом охоче ко­ристуються спеціалісти з психоаналізу. В індивідуальній бесіді зі свої­ми пацієнтами вони пропонують їм у розслабленому стані з відсутнім

або зниженим самоконтролем говорити все, що їм спадає на думку, тобто пропонують їм «виговоритися». Пізніше цей речовий матеріал аналізують для виявлення неусвідомлених тривог, фобій, прагнень і переведення їх на рівень усвідомлення, вербалізації. Для більшої зручності та надійності результатів досліджуваним пропонується ви­мовляти будь-які окремі слова, що спали їм на думку, за певний період часу. У результаті отримується ланцюжок асоціативних ре­акцій, складений з окремих слів. Ці слова, незалежно від бажання досліджуваних, об'єднуються у певні семантичні групи або семан­тичні гнізда. Розмір і кількість семантичних гнізд при цьому може бути різним, що і визначає індивідуальні особливості. В одному гнізді може бути від одного до декількох слів і навіть до всіх слів ланцюж­ка. Наприклад, у ланцюжку «пісня, весела, голос, красивий, метал, золото, срібло, блищить, весна, квіти, аромат» виокремлюються три семантичні гнізда по 3—4 слова у кожному. Ці гнізда у відповідності з їх змістом підводять під більш загальну категорію — назва. У наве­деному прикладі це можуть бути назви «красива пісня», «блискучий метал», «квітуча весна». Судячи з назв і невеликих розмірів семан­тичних гнізд, цей досаджуваний не відчуває особливих тривог, тому психоаналітик обмежується звичайною бесідою. Якщо розміри гнізда стають більшими — 10—15 слів, а назви відображають неприємні емоційні стани, наприклад страх пограбування або хворобливий стан, завданням психоаналітика стає розробка конструктивних заходів щодо виведення пацієнта з обтяжливого стану.

Порядок проведення ланцюгового асоціативного експерименту: Досліджуваний займає зручну позицію і починає виконання зав­дання.

Інструкція:

Таблиця 7

«Упродовж однієї хвилини записуйте всі слова (при роботі з підлітками можливий варіант — підліток говорить, а психолог — записує), що спадають на думку. Не перелічуйте предмети, що зна­ходяться у полі вашого зору, і не згадуйте раніше запам'ятовані вами ряди слів».

Бажано повторити експеримент декілька разів для порівняння отриманих результатів.

Обробка результатів:

Результати обробки заносяться в таблицю (див. табл. 8). Результати дослідження ланцюгового асоціативного експерименту

1. Визначити довжину асоціативного ряду, для чого підрахува­ти кількість слів, записаних за хвилину.

2. Визначити структуру асоціативного ряду, для чого підраху­вати спочатку кількість семантичних гнізд за допомогою логічної співвіднесеності розташованих поруч слів між собою.

3. Визначити середній розмір семантичних гнізд, розділивши кількість слів у всьому ланцюжку на кількість гнізд.

4. Дати назви найбільшим семантичним гніздам.

5. Визначити середній розмір асоціативного ланцюжка при де­кількох експериментах, середню кількість семантичних гнізд, їх середній розмір і найчастотніші назви.

Під час аналізу експериментальних даних слід звернути увагу на таке: численні експерименти свідчать, що для здорової актив­ної людини, яка добре знає цю мову, середня довжина асоціатив­ного ланцюжка за хвилину складає 19—21 слово, при занижених показниках, наприклад, 10 слів на хвилину, можна припустити за-гальмованість мовно-розумових процесів, викликану різними при­чинами: утомленістю, поганим знанням мови, ригідністю мис­лення. Підвищені показники (35—40 слів на хвилину) свідчать про надмірну рухливість мовно-розумових процесів, причиною якої може бути хвороблива збудливість, стан лихоманки, емоційна збу­дженість. Оцінюючи структуру асоціативного ряду, слід звернути увагу на те, що нормою вважається утворення 3—4 гнізд за хвили­ну із середнім розміром у 5—6 слів у гнізді. Збільшення кількості

______________________________________________ Таблиця 8

гнізд і зменшення кількості слів у гнізді, як і зворотний процес, відображають динамічні особливості мовно-розумової діяльності, пов'язані зі збудженням або гальмуванням і спрямованістю підсвідомих і усвідомлених процесів.

Поиск по сайту: