Інформаційний аркуш 12 Способи вираження почуттів

1. Виразіть почуття так, щоб нікому не було образливо.

2. Виразіть своє добре ставлення до людей, з якими спілкує­теся. Говоріть у доброзичливій формі.

3. Виразіть свої надії й ділові пропозиції. Наприклад:
«Ти-висловлювання» (ТИ-В)

• Який ти докучливий!

• Як ти мене налякав!

• Чому ти не вітаєшся, коли я приходжу додому?
«Я-висловлювання» (Я-В)

• Я дуже втомився й хочу відпочити.
> • Як я злякався, коли ти ввійшов!

• Я почуваю, що мною зневажають, коли зі мною не віта­
ються.

Ти-В — у ситуації, коли проблема в мене, із психологічного погляду означає вимогу, щоб людина була такою, як я хочу, обвину­вачення, оцінку — тобто вимога, щоб він вирішував мою пробле­му. Як результат у відповідь — захист, боротьба, відторгнення.

Я-В — дає змогу визнати свою проблему без обвинувачення й сприяє її конструктивному вирішенню.

РОБОТА ЦЕНТРУ

О.ТУШИНА, завідувачка психолого-педагогічного центру, м. Мелітополь, Запорізька обл.

У Концепції превентивного виховання дітей і молоді термін «превентивний» розглядається як «попереджувальний» (запобіж­ний, охоронний, захисний) і стосується профілактики деструктив­ної поведінки, алкоголізму, наркоманії, СНІДу, нездорового спо­собу життя.

Превентивне виховання — це комплексний цілеспрямований вплив на особистість під час її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямований на фізіологічний, психіч­ний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення; профі­лактику і корекцію асоціальних виявів у поведінці дітей і молоді, на їхній захист, а також допомогу.

Значення превентивного виховання в сучасному житті важко переоцінити. В Україні проблема превентивності набуває особ­ливої гостроти, оскільки молодь формується в складних соціо-культурних умовах, економічних і політичних суперечностей, не­врівноваженості соціальних процесів, криміногенного суспільства.

Система превентивного виховання в нашому районі охоплює роботу з учнями та їхніми сім'ями на трьох рівнях:

1. Раннє, або первинне, превентивне виховання (соціально-педагогічна профілактика).

Мета — своєчасне виявлення та подолання несприятливих інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних та

інших чинників, що зумовлюють відхилення у психологічному та соціальному розвиткові дітей і молоді, у їхній поведінці, стані здоров'я.

2. Вторинне превентивне виховання (превентивна допомога й
корекція).

Мета — психолого-педагогічний та соціально-терапевтичний вплив на особистість, щоб вона сама навчилася допомагати собі під час вирішення проблем, що провокують на деструктивну пове­дінку.

3. Третинне превентивне виховання (адаптація, реабілітація й
ресоціалізація).

Мета — реконструкція соціокультурного оточення, відновлен­ня соціальних зв'язків або адаптація в соціальній життєдіяльності різних категорій дітей і молоді.

На першому рівні первинного превентивного виховання зміст діяльності психологічної служби відділу освіти разом з іншими суб'єктами освітнього процесу містить:

а) проведення цільових соціально-психологічних досліджень:
«Проблеми наркоманії, алкоголізації очима старшокласників»,
«Протиправна поведінка», «Що знають учні про СНІД та інші
хвороби, що передаються статевим шляхом», «Учні про здоровий
спосіб життя» тощо;

б) проведення моніторингів: розповсюдження наркоманії, ал­
коголізації, тютюнопаління в учнівському молодіжному середо­
вищі; сексуальна поведінка школярів; валеологічного стану (фізич­
ного і психічного здоров'я учнів);

в) правоосвітницьку та санітарно-просвітницьку діяльність з
учнями, їхніми батьками, педагогами й керівниками шкіл;

г) психологічну просвіту батьків і педагогів щодо особливос­
тей та психолого-фізіологічних основ виховання дітей різного
віку;

ґ) навчальну і тренінґову діяльність: курси за вибором, фа­культативи («Пропаганда здорового способу життя», «Про тебе», «Етика і психологія сімейного життя», «Основи вибору професії», «Основи психології для старшокласників»); тренінґи («Вчимося спілкування», «Попередження агресивності молодших школярів»);

д) виявлення «групи ризику» учнів, схильних до деструктивної,
девіантної поведінки.

Як бачимо, крім лекцій, для учнів різних вікових груп, учи­телів, батьків, психологи широко застосовують активні форми просвіти: диспути, брейн-ринги, конференції, усні журнали; дру­ковану продукцію та відеоматеріали. Щороку для учнів району проводяться конкурси рефератів на антиСНІДову тематику, творів «Здорова родина», малюнків «За здоровий спосіб життя», санбю-

летенів, конкурс шкільних санітарних постів, конкурс право­знавців, знавців валеології.

Під час місячника «Сім'я і школа» на основі спостережень клас­них керівників, адміністрації, психологів виявляються неблагопо-лучні сім'ї та учні, які мають відхилення в поведінці й розвитку.

На основі результатів психолого-педагогічної діагностики, уза­гальненої за допомогою діагностичних карт класу, визначається «базова група ризику».

Подальша робота з цією категорією дітей та їхніми сім'ями переходить на другий рівень превентивного виховання (превен­тивна допомога й корекція).

З метою організації та здійснення допомоги й корекції, адек­ватної проблеми та індивідуальним особливостям особистості, пси­хологами проводиться патопсихологічне обстеження учнів, ви­вчення соціально-психологічних умов сімейного виховання, осв­ітнього та соціального середовища.

На основі сукупної педагогічної (здійснює класний керівник) та соціально-психологічної (здійснює практичний психолог) діа­гностики визначаються причини соціальної дезадаптації, девіант-ної та адиктивної поведінки учнів.

У школах району практикується проведення психолого-педа-гогічних консиліумів, на яких розглядаються причини асоціаль­ної поведінки учнів, складаються програми психолого-педагогіч­ної корекції, призначаються відповідальні за їх виконання і виз­начаються строки, а також аналізуються результати превентив­них заходів.

Виконавцями психолого-педагогічної корекції є адміністрація школи (створення відповідних організаційно-педагогічних умов), психологи (корекційно-відновлювальні індивідуальні та групові тренінги), класні керівники, учителі, керівники позакласної ро­боти (прихована корекція: створення «ситуацій успіху», сприят­ливих соціально-психологічних умов у класному колективі, у на­вчальній діяльності на уроках, обмеження «чинників ризику», за­лучення до різних видів позаурочної діяльності у відповідності до потреб, нахилів і здібностей учнів тощо).

На третьому рівні превентивні заходи здійснюються щодо дітей і молоді з кримінальною поведінкою, а також тих, які перебува­ють у кризових життєвих ситуаціях, сімейне та соціальне оточен­ня яких — небезпечне для життя і здоров'я.

Якщо немає потреби або можливостей змінити умови вихован­ня й розвитку, психологи проводять із такими учнями адаптаційну роботу, яка передусім полягає у зміні ставлення та пристосуванні до нинішніх умов, формуванні позитивної життєвої перспективи.

Психологічна реабілітаційна робота проводиться з дітьми та

молоддю, які зазнали психологічної травми, змінили умови жит­тєдіяльності, мають пристосуватися до нових реалій.

У реабілітаційній та адаптаційній діяльності психологи мають ретельно дотримуватися принципів конфіденційності, довіри, осо­бистої поваги. Тому переважають індивідуальні форми роботи: пси­хотерапевтичні бесіди, тренінги, «пошта довіри» тощо.

З метою методичного забезпечення превентивного виховання в системі освіти Мелітопольського району психолого-педагогічний центр організовує різні за формою методичні заходи. Це, передусім, просвіта й навчання керівників загальноосвітніх шкіл та дошкіль­них установ.

Отже, були проведені конференції («Місце та роль школи, пе­дагогічної громадськості в профілактиці й запобіганні антисоці­альних виявів учнівської молоді», «Збереження фізичного та псих­ічного здоров'я дітей в умовах сучасного закладу освіти»); семінари (директорів шкіл «Створення умов для утвердження здорового спо­собу життя в шкільному середовищі», заступників директорів з ви­ховної роботи: «Профілактика шкідливих звичок, що загрожують життю та здоров'ю учнів», «Профілактика, діагностика причин та корекція відхилень у поведінці учнів», «Пропаганда здорового спо­собу життя серед учнівської молоді», «Створення умов для особи-стісно орієнтованого виховання учнів», «Превентивне виховання в закладі освіти. Ознайомлення з досвідом роботи Фруктовської ЗОШ І-Шст.»).

Маємо такі методичні рекомендації та розробки: «Проведення днів здоров'я в загальноосвітніх школах», «Проведення днів здо­ров'я у дошкільних закладах», «Методичні рекомендації щодо організації роботи з профілактики шкідливих звичок, які загрожу­ють життю та здоров'ю учнів», «Перелік заходів із профілактики наркоманії і токсикоманії в школі», «Індивідуальна картка пси-холого-педагогічного вивчення особистості учня», «Алгоритм ро­боти школи з профілактики та корекції соціальної дезадаптації учнів», «Діагностична карта класу» тощо.

Також були проведені семінари-практикуми психологів, ме­тодичні рекомендації («Робота психолога із соціально дезадап-тованими учнями», «Корекція агресивної поведінки молодших школярів: робота тренінґової групи»); семінари-практикуми клас­них керівників («Особливості й труднощі підліткового віку», «Діагностика учнів та учнівських колективів», «Особливості ро­боти класного керівника із соціально дезадаптованими підлітка­ми», «Шкільні чинники ризику і здоров'я дітей»).

Є розробки виховних заходів на теми: «Наркоманія», «Профі­лактика тютюнопаління», «ВІЛ/СНІД у запитаннях та відповідях», «Алкоголь — винищувач розуму» тощо.

Науково-виробниче видання

Психологічні тренінги

Упорядник О.Главник

Художній редактор Т.Мосіенко

Літературний редактор Ю. Царенко

Коректор І. Сак

Підписано до друку 25.06.02. Формат 60x84/16. Папір офсет № 1. Гарнітура Тайме. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 6, 51. Обл.-вид. арк. 5,25. Тираж 1 600 прим. Зам. № 216.

ТОВ Видавничий дім «Шкільний світ»

01014, Київ, вул. Бастіонна, 15

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб'єктів видавничої справи серія ДК № 623

від 04.10.2001.

Видрукувано з готових діапозитивів в ОП

«Житомирська облдрукарня»

10014, Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17.

Поиск по сайту: