Фактори, що впливають на хід конфлікту

1. Характеристики сторін конфлікту – їх цінності, мотивація, їх прагнення і цілі, їх психологічні, інтелектуальні та соціальні ресурси для участі та завершення конфлікту; їх уявлення про конфлікт, включаючи концепцію стратегії та тактики.

2. Передісторія їх взаємовідносин – відносини один до одного, взаємні стереотипи та очікування, включаючи їх уявлення про те, що протилежна сторона думає про них самих, особливо ступінь полярності їх поглядів за системою “добре-погано”, “заслуговує довіри – не заслуговує довіри”.

3. Природа того, що спричинило конфлікт (його межі, жорстокість, мотиваційну цінність, визначення, періодичність тощо). М.Дойч зазначає: “Основа чи підґрунтя конфлікту між народами, групами чи індивідами можуть бути “дифузними” або узагальненими як в ідеологічному конфлікті, чи визначеними і обмеженими, як у конфліктах з приводу володіння чимось; причина конфлікту може бути важливою чи другорядною для сторін конфлікту; вона може передбачати можливість компромісу чи повне підпорядкування однієї сторони іншою”.

4. Соціальне середовище, у якому виник конфлікт – різні інститути, установи; рівень заохочування та стримування залежно від обраної стратегії і тактики ведення чи розв’язання конфлікту, включаючи природу соціальних норм і інституційних форм для регулювання конфлікту.

5. Зацікавлені сторони – їх відношення до сторін конфлікту і один до одного, їх зацікавленість у тих чи інших результатах конфлікту, їх характеристики. Зазначають, що часто конфлікти розгортаються на фоні підвищеної уваги громадськості, і хід конфлікту значною мірою може залежати від того, як, на думку учасників конфлікту, будуть реагувати зацікавлені і як вони будуть реагувати насправді. Зокрема, наприклад, М.Дойч підкреслює, що конфлікт між індивідами і різними групами може загостритися чи погаснути залежно від бажання сторін конфлікту “зберігати обличчя” чи з’явитися у вигідному світлі перед третьою стороною, чи від загроз з боку третьої сторони.

6. Стратегія і тактика, що застосовується сторонами конфлікту – оцінювання і/чи зміна переваг, недоліків і суб’єктивних можливостей, і спроби однієї із сторін здійснити вплив на уявлення іншої сторони про переваги чи недоліки першої за допомогою тактики, яка може варіюватися за такими вимірами, як легітимність – нелегітимність, співвідношеннями застосування позитивних чи негативних стимулів, таких, як обіцянка і заохочування чи загроза покарання, свобода вибору – примус, відкритість і надійність зв’язку, обмін інформацією, рівень довіри, типи мотивів.

7. Результати конфлікту для його сторін та зацікавлених осіб – вигоди чи втрати, пов’язані з безпосереднім предметом конфлікту, внутрішні зміни в учасників конфлікту, пов’язані з їх участю в конфлікті, довгострокові перспективи взаємовідносин між учасниками конфлікту, репутація учасників у ході конфлікту у різних зацікавлених сторін.

Поиск по сайту: