Гендерна соціологія

Сутність, основні категорії тендерної соціології

На рубежі XX—XXI ст. пострадянська соціологія сміливіше стала освоювати нові підходи та напрями, серед них і тендерні дослідження, хоч цю проблемати­ку немало дослідників розглядають як екстравагантну.

Тендерні студії увійшли до наукового обігу в захід­ноєвропейських країнах, США і Канаді на початку 80-х років XX ст. А ще в 60-ті роки поняття «тендер» в сучасному розумінні - - «співвідношення людей різ­ної статі», «соціальний конструкт статі» — було не­відоме і вживалось лише на позначення граматичної категорії, яка дослівно перекладається українською мовою як «рід». Активне використання в багатьох єв­ропейських країнах поняття «тендер» у новому зна­ченні свідчить, що в останні десятиріччя відбулось не лише переосмислення проблеми відносин статей, а й про те, що їх тепер стали розглядати як форму со­ціальної організації.

Англійським відповідником поняття «стать» є «зех». Традиційно воно використовувалось на позна­чення морфологічних і фізіологічних відмінностей осіб. Проте в 70-ті роки XX ст. соціологи запропону­вали розрізняти поняття «зех» і «£еп<іег», оскільки, крім біологічних відмінностей, між чоловіками і жін­ками існує поділ на соціальні ролі, форми діяльності. Вони відрізняються поведінкою, ментальністю, емоційністю. Запровадження цього поняття було спричи­нене необхідністю подолання поглядів на різні статеві риси та ролі як вияв «природних» якостей. Отже, на­прикінці XX ст. тендерну роль розглядали не лише як вияв природою заданих особливостей, а й як систему очікувань адекватної поведінки; не як природну стать, а як «соціально-культурний конструкт». З цієї точки зору, деякі характеристики жінок (наприклад, емо­ційність, схильність до самопожертви, орієнтованість на сім'ю і дітей) поставали не природними якостями, а характеристиками, сформованими певним типом су­спільства.

Вважається, що вперше термін «тендер» був запро­ваджений у науковий обіг американським психоаналі-тиком Робертом Столлером у праці «Стать і тендер: про розвиток мужності та жіночності» (1968). «Тендер» він розглядав як поняття, що виражає психологічні, со­ціальні, культурні особливості, незалежні від тих, що тлумачать біологічну стать. Тому необов'язково пов'я­зувати буття жінки з «жіночністю», а буття чоловіка з «мужньою» поведінкою. Такий підхід був підтрима­ний багатьма соціологами, він започаткував новий напрям соціальних досліджень - - тендерних. Тепер цей термін вживається в різних значеннях: як позна­чення статі -- «соціальна стать»; як очікування того, що повинні робити чоловіки та жінки. Але понятійне поле його ще не до кінця окреслене та інституціалізо-ване, а під тендерним підходом розуміють:

а) окрему тендерну теорію, яка вивчає родину та соціальні стосунки статей;

б) універсальну концепцію патріархату як системи панування в суспільстві;

в) загальнометодологічний підхід, що розглядає стосунки статей як відношення влади.

Стрижнем наукового інтересу сучасної тендерної соціології є проблематика, яка раніше вважалася дру­горядною: сфера повсякденного, інтимного (тендерні ролі, домашні обов'язки, шлюб та ін.). її інтерес кон­центрується на проблемі ідентичності (самовизначено-сті). Тендерні дослідження, не ігноруючи кількісних методів, віддають перевагу якісним: глибинному ін­терв'ю, методу усних історій, біографічному методу, культурологічному аналізу, психологічним та етногра­фічним технікам, які передають драматизм суб'єктив­ного досвіду людей. Часто застосовують вони специфічні методики: принцип «партнерства», співучасті, діалог, які надають дослідженню емоційного забарв­лення. При цьому ставлення дослідника до об'єкта до­слідження має особливий соціальний вияв: гнів, ра­дість, симпатія, що виникають у процесі взаємодії та можуть впливати на результат дослідження. Це зумо­влює підвищену увагу до етики тендерних досліджень. Тендерна соціологія повинна враховувати у своїх до­слідженнях відмінність в економічному, сімейному і соціальному статусах, особливості стану здоров'я, ві­ку, політичних поглядів об'єктів, її цікавить не зне-осібнена більшість, а окремі специфічні соціальні гру­пи. Не стають на заваді цьому нечисельність і нереп-резентативність цих груп, оскільки лише врахування всіх розбіжностей дає змогу адекватно пізнати реаль­ність у всій її різноманітності.

Тендерна соціологія — галузь соціології, що вивчає законо­мірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві від­мінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіс­нування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільнот.

До категоріального апарату тендерної соціології, крім згадуваного поняття «тендер», належать:«стать», «фемінність», «маскулінність», «андрогінність», «сек-сизм», «біархат», «патріархат».

Поняття «гендер» - означає соціальне очіку­вання від представників кожної статі. Але, на відміну від поняття «стать», воно стосується не біологічних особливостей, за якими різняться чоловіки та жінки, а соціальне сформованих рис. Тобто якщо зі статтю пов'язані лише фізичні відмінності будови тіла, то з тендером — психологічні, соціальні, культурні відмін­ності між чоловіками та жінками. Відповідно поняття «стать» охоплює комплекс репродуктивних, поведін-кових, тілесних, соціальних характеристик, які ви­значають індивіда як чоловіка чи жінку. У світовій со­ціології біологічну стать визначають терміном «зех», а соціальну — «гендер».

Не пов'язані з біологічною статтю поняття «мас­кулінність» (лат. тавсиїіпиз — чоловічий; тут — му­жність, сила) та «фемінність» (лат. їетіпа — жінка, самка; тут — жіночність). Вони позначають відмінні психологічні характеристики, історично сформовані особливостями культури певного суспільства. Маску­лінність асоціюється з активністю, незалежністю, са­мовпевненістю, а фемінність — із залежністю, несміливістю, сентиментальністю. Вищий рівень споріднен­ня рис маскулінності та фемінності, досягнутий од­нією особою, свідчить про її андрогінність.

Маскулінність, фемінність та андрогінність є передумовами певної моделі соціальної поведінки. Андрогінна особа має більший вибір варіантів моделювання поведінки, є гнучкішою щодо соціального пристосування. Професор психології та жіночих студій Сандра Бем (США) пояснювала ан­дрогінність як індивідуальну здатність особи залежно від конкретних ситуативних умов діяти водночас по-жіночому і по-чоловічому.

Термін «сексизм» (лат. зехиз — стать) був запрова­джений феміністами за аналогією з расизмом і означав систему установок, що виправдовують соціальну не­рівність жінки посиланням на корінні вади (хиби) жі­ночої природи, нібито нездатної до соціальної творчос­ті. У наш час термін «сексизм» набув більш широкого значення і вказує на дискримінацію за статевими оз­наками як жінок, так і чоловіків. Як соціальне явище, сексизм завдячує патріархату. На початку 90-х років XX ст. професор соціології Сільвія Волбі (США) дала визначення поняття «патріархат» як системи взаємо­пов'язаних соціальних структур, за допомогою яких чоловіки пригнічують та експлуатують жінок. У зв'яз­ку з цим категорія «патріархат» є однією з найужива­ніших у фемінізмі, одна із представниць якого амери­канка К. Міллет вважає, що патріархальними були всі історичні цивілізації. Адже під орудою чоловіків завжди були армія, індустрія, технологія, освіта, нау­ка, політика і фінанси — усе, з чого складається вла­да. Сучасні суспільства теж патріархальні, відрізняю­ться лише ступенем та особливостями соціальної не­рівності, зумовленої соціальним статусом чоловіків і жінок, тобто тендерних нерівностей. На відміну від патріархату, біархат є формою суспільного устрою, за якого чоловіки та жінки мають рівне становище в су­спільстві. Він тісно пов'язаний з тендерною симетрією (сукупністю уявлень про споконвічну рівність людей).

Актуальність сучасних тендерних досліджень зу­мовлена соціальними трансформаціями суспільства, що знаменують вихід на історичну арену такого фено­мену як «жіноча революція». Йдеться не тільки про нові жіночі проблеми та ускладнення існуючих. Жіно­чий чинник наполегливо і стрімко вривається в сучасну картину світу, потребуючи переосмислення бага­тьох засад цивілізації, в тому числі місця та ролі жін­ки в сучасному світі, без вирішення яких неможливий поступальний розвиток. Осмислити радикальну зміну становища жінки, зміцнення і розширення жіночого начала в суспільстві покликана тендерна наука.

Тендерні дослідження не є суто жіночими, вони зорієнтовані й на проблеми чоловічої спільноти, порів­няльний аналіз жіночих і чоловічих особливостей, від­мінностей і проблем (у соціальному контексті), але саме жіноче питання привертає увагу науковців най­більше. Теорія тендера акцентує увагу не на проблемах жінок, а на стосунках жінок і чоловіків у суспільстві, на неможливості адекватно зрозуміти становище жінки в суспільстві без аналізу і розуміння тендерних відносин.

Поиск по сайту: