Це особливий вид проф. діяльності, що здійснюється щодо індивідів і соц. груп, які знаходяться в особливих життєвих обставинах

С.робота як практична діяльність

Сутнісна значимість та осн. принципи СР як виду практ. діяльності

Зміст процесу СР

Функції та складники с. роботи

Це особливий вид проф. діяльності, що здійснюється щодо індивідів і соц. груп, які знаходяться в особливих життєвих обставинах.

Сутнісна значимість с.р. – в її спонукальному, активізуючому х-рі; важливо розуміти, що с. працівник не зможе прожити за клієнта його життя

С.робота має 5 ключових аспектів:

- національно-географічний (навіть геополітичний) – вона розгортається в межах певного геогр. регіону, держави, АТУ, в певному етнонац-му середовищі

- політико-правовий – вона здійснюється в умовах конкр. політ. системи (п.режим...) та системи правовідносин

- соц.-економічний – наявні соц. і економ. ресурси та тип їх розподілу

- культурний, духовний – к-ра, в т.ч. національна, цінності, мор. клімат, філософія соц. роботи – ідеали, які створюють основу для відповідної наук. і практ. д-сті.

Основу С.Р. як практичної д-сті становлять:

· принципи с.р.;

· процес с.р.

· функції с.р.

· складники с.р.

ПРИНЦИПИ с.роботи – вихідні положення її теорії, що відображають прикладне значення даного виду д-сті:

Завдяки наявності і додержанню певних пр-пів і цінностей представниками конкр-го проф. середовища той чи ін. вид діяльності можна вважати самостійним видом проф. практики / ПРОФ. ІНТЕГРОВАНІСТЬ

Ін. важливим чинником професіоналізації будь-якої практики є наявність теорії:

Вона забезпечує максимальну очікуваність практ. дій, тобто відповідність між намірами і результатами, задовільно пояснює мету і механізми змін).

Ці принципи можна об’єднати за сферою дії:

– соц-політичні (ті, що обумовлені зв’язком С.Р. і соц. політики: напр., єдність держ. підходу і рег. особливостей у визначенні соц. пріоритетів і стратегій діяльності);

– організаційні (компетентність, пр.-пи контролю і перевірки виконання, функт. визначеності, єдності прав і обов’язків, повноважень і відповідальності);

– соц.-педагогічні;

– соц.-психологічні …

2. Процес С.Р. – це послідовна зміна етапів і стадій, сукупність дій з досягнення поставленої мети / одержання практичного ефекту.

Він може розгортатися на:

- мікрорівні (с.р. з окремою особистістю та її найбл. с. оточенням)

- мезорівні (рівень орг.-цій та установ с.сфери)

- макрорівні (загальнодержавний)

Алгоритм у всіх випадках є схожим, хоча й не ідентичним.

На мікрорівні СР відбувається у такі етапи:

1. Дослідний.

Визначення соц. умов життя гр-н, їх соц. проблем, запитів на с.послуги. Використовуються соціологічні (анкетування, ф.-групи), психолого-пед. методи (бесіда, інтерв’ю, спостереження, тестування).

2. Планування.

На основі одержаних даних визначаються конкретні види й форми допомоги, послуг, підтримки в конкретних сферах життєдіяльності індивідів (освіта, зайнятість, с.інтеграція, матер.умови життя…), терміни й тривалість їх надання, ресурси (в т.ч. кадрові).

3. Процесуальний. Надання послуг, за необхідності – корегування окремих положень плану.

4. Оцінювання результатів роботи, якими можуть виступати поліпшення соц. умов життя, матер. становища, відносин у сімї ….

5. Припинення пр-су надання соц. послуг АБО перехід на якісно новий етап соц. роботи.

Мезорівень: взаємовідносини суб’єкта і об’єкта СР (мешканці громади, міста, регіону) є опосередкованими

Здійснення СР на мезорівні передбачає реалізацію аналогічних вищенаведеним етапів з врахуванням більшого контингенту одночасно охоплюваних конкретним видом с. допомоги.

С.робота здійснюється у груповій і масовій формах, надається в умовах спеціалізованих закладів і установ (тер центри, ЦСССДМ, служби зайнятості, реабілітац. центри …).

На етапі планування СР використовуються елементи програмування – напр., розробляються програми соц.-екон. розвитку регіону, с. проекти на рівні громади

Для оцінювання результативності здійснюваних заходів залучається звітність установ і організацій, офіц. стат. дані (к-сть споживачів с. послуг, їх склад, динаміка), засоби експериментальної перевірки і кореляційного аналізу, соц. дослідження місцевого і рег. масштабу.

Макрорівень: визначення провідних напрямів і технологій СР на загальнодержавному рівні з таким необхідним етапом як:

- вдосконалення законодавчої бази с-ми с. захисту (розробка законів і їх лобіювання, а також підзаконних нормативно-правових актів, у т.ч. положень, статутів, інструкцій, порядків діяльності служб …), розробка і впровадження заходів с. політики, с. проектів і програм, експертна оцінка їх ефективності.

3. Функції СР.

Соціально-діагностична. Вивчення соц. становища і умов життєдіяльності різних соц. груп, верств населення, окремих індивідів, ступеня впливу на них чинників різного рівня і х-ру; конкретизація змісту проблем клієнтів з метою подальшої організації надання допомоги.

Прогностична. Передбачення х-ру і інтенсивності впливу на об’єкти с. роботи різних соц.-екон., політ. процесів, соц. інститутів, моделювання с. поведінки цих об’єктів, програмування і проектування соц. спрямованої д-сті.

Соціально-комунікативна. Налагодженнявзаємодії з одержувачами с. допомоги, їх контактів з представниками с. служб, обміну інформацією, відносин на мікрорівні, сприяння включенню різних ін-тів і секторів сусп-ва в д-сть с. служб.

Правозахисна. Внесок у вдосконалення положень права соц. забезпечення, практичне застосування цих положень / для забезпечення гідних умов життєдіяльності гр-н у межах країни і за її кордонами.

Превентивна. Попередження негативних явищ, запобігання виникненню або загостренню соц. проблем / індивідів, груп, сусп-ва в цілому.

Корекційна. Надання психокорекцій них послуг (корегування самооцінки, відносин з оточенням) з метою сприяння соц-ції, с. адаптації, с.реабілітації.

Інформаційно-пропагандистська. Орг-ція реклами с. послуг, поширення необхідної інформації щодо ос-тей призначення різних видів с. допомоги.

Консультативна. Надання конс-цій з питань призначення та виплати різних видів допомоги, пенсій, пільг, компенсацій, послуг (напр., Служб зайнятості), присвоєння статусів.

Соціально-медична: орг-ція роботи з ФЗСЖ, відповідального ставлення до репродуктивної і секс. поведінки, участь у здійсненні медико-соц. реабілітації

Просвітницька: сприяння у підготовці молоді до сім. життя, поінформування щодо програм, проектів і заходів, що здійснюються с. службами

Науково-дослідна. Визначення проблем, які потребують наук. осмислення і дослідження; орг.-ція і проведення соц. досліджень / опитування, аналіз документів … Впровадження їх рез-тів в практику с. роботи.

Соціально-педагогічна: виявлення і-сів і потреб людей у різних видах д-сті (виховній, навчальній, громадській, дозвільній, спортивно-оздоровчій, туристичній і краєзнавчій, художній і технічній творчості), залучення … до роботи різних установ, організацій, творчих спілок, сприяння соц.-ції особистості.

Соціально - економічна: покращення умов життєдіяльності окремих осіб і соц. груп (через надання допомоги – грошової і натуральної, працевлаштування, сприяння одержанню житла …

Контрольно-наглядова: контроль за виконанням прийнятих рішень, за цільовим використанням коштів; проведення перевірок надання соц. допомоги.

Організаційно-управлінська: сприяння орг-ції с. служб на місцях, в регіонах, забезпечення узгодженої взаємодії всіх ланок с. захисту.

Складники С.Р.

Структурно-функціональний підхід до СР характеризує її як складне, багатофункціональне явище. Різні її компоненти тісно пов’язані між собою, взаємодоповнюють один одного, зберігаючи при цьому її цілісність, міждисциплінарність, інтегративність.

У соц. роботі як практичній д-сті виділяються:

- суб’єкти і об’єкти СР;

- методи, форми, технології СР

Методи СР:

- Соціологічні

- Організаційно-розпорядчі (встановлюють рамки підпорядкованості і взаємодії с. служб і органів управління); організаційні стосуються прав, повноважень, обов’язків, відповідальності різних органів і установ, їх підрозділів, розпорядчі забезпечують поточне управління д-стю установ (уточнення завдань, перерозподіл ресурсів, усунення проблем і недоліків).

Регламентування – жорсткий спосіб організац. впливу, що полягає у розробці та введенні в дію організац. положень, обов’язкових для виконання (типові положення, штатний розклад, посадові інструкції, накази…)

Нормування – встановлення нормативів (чисельності працівників, к-сті клієнтів і часу їх обслуговування …)

Інструктування – роз’яснення ситуації, завдань,можливих труднощів і наслідків неправомірних дій …

- Соц.-економічні (матер. мотивування і підтримка життєдіяльності індивідів…)

- Психодіагностичні

- Психолого-педагогічні – вплив на клієнта через механізм соц.-психологічного і педагогічного регулювання його соц. самопочуття та поведінки. Напр., метод переконання (через роз’яснення, пораду, рекомендацію, позит. приклад). Це дозволяє засвоїти нові знання, норми права і етики, естетичні еталони.

Форми:

- індивідуальна

- групова

- колективна

- с.р. у громаді

- масова

Технології с.р.:

- с. опіка і піклування

- с. забезпечення (субсидії, пенсії, пільги, допомоги)

- с. страхування

- с. діагностика, с. супровід / патронаж, консультування, терапія, корекція, профілактика, адаптація, реабілітація, навчання, посередництво, експертиза, прогнозування, проектування.

ВИДИ с. допомоги

- фінансова допомога – готівкова чи безготівкова, т.ч. ж/субсидії, пільги, компенсації;

- послуги: перекваліфікація й підвищення кв-ції, с. обслуговування, с. супровід, с. реабілітація, с. корекція, сприяння с. адаптації в суспільстві.

- консультативно-інформаційна допомога – може мати масовий / груп. АБО індивідуальний х-р (проф. консультування, юр. консультації з питань …).

- санкціонування соціально небажаних чи небезпечних дій (у т.ч. дискримінації за віком, гендерною, нац. чи іншою ознакою, реклами тютюну та алкоголю …). Санкції: фінансово-адміністративні (штрафи, позбавлення статусу, податки й акцизні збори), карні.

Отримані кошти м.б. спрямовані на соц. цілі (антиалког. компанії)

- правові статуси – надання особі додаткових прав або встановлення обов’язків з боку держави (за проф. ознакою; в зв’язку з її заслугами перед батьківщиною; через шкоду, завдану участю в певній д-сті, впливом об’єктивних обставин).

- угоди (колективні договори, тарифні угоди, індивід. контракти), угоди про соц. партнерство, у т.ч. міжнародні.

ОБ’ЄКТИ СР:

За віком: діти і молодь до 18 р., молодь і молоді сім’ї 14 – 35 рр., люди середнього віку, люди похилого віку.

За специфікою наявних проблем: інваліди різних груп; діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків; діти групи ризику (діти вулиці; діти з девіантною і делінквентною поведінкою, у т.ч. вживаючі ПАР; важковиховувані підлітки, діти з неблагополучних сімей); обдаровані діти; сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах; особи, звільнені з місць позбавлення волі; біженці, мігранти; безробітні; гр-ни, постраждалі від аварії на ЧАЕС, ін. техногенних і природних катастроф; малозабезпечені …

Основним СУБ’ЄКТОМ СР, її центральною дійовою особою є с. працівник. Саме безпосередньо він реалізує функції с. підтримки, сприяння виходу з складних життєвих обставин, є ланкою, що пов’язує установу с/з і її клієнта.

Для зміни ситуації на краще недостатньо зусиль лише окремих осіб й с. груп.

Потрібні зусилля орг-цій, ін-тів, координація їх діяльності.

До СУБ’ЄКТІВ СР відносять установи і організації СЗ, соц. інститути суспільства (владні, політичні, економічні, громадські, соціалізаційно-виховні, реліг.), окремих індивідів /що здійснюють СР на офіційних або добровільних засадах. З М І

Іноді до суб’єктів СР відносять викладачів навч. закладів й дослідників проблем с. захисту

Центр. органом державної виконавчої влади з питань с/з населення є Міністерство соц. політики України, з питань соц. роботи з молоддю – Мін-во освіти і науки, молоді та спорту У. та Міністерство соціальної політики У., якому, зокрема, підпорядковуються Центри соц. служб для сім’ї, дітей та молоді

До здійснення заходів соц. захисту також мають відношення служби таких міністерств, як МВС (зокрема, кримінальна міліція в справах дітей Департаменту крим. міліції в справах ідей МВС), МОЗ (лікувальні, реабілітаційні, санаторно-курортні заклади) …

До системи Мінсоцполітики входять:

- управління праці та соц. захисту обласних, районних, міських (у м.Київ та Севастополь), районних в містах державних адміністрацій,

- служби зайнятості,

- навч. заклади,

- територіальні центри обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян (їх по Україні 735, обслуговується за рік 1,5 млн. осіб, в т.ч. 1,3 млн. – безкоштовно);

- будинки-інтернати – психоневрологічні, геріатричні, дитячі

- підприємства Укр. виробничого протезного концерну «Укрпротез»,

- санаторії д/ інвалідів та ветеранів

_____________________________________________________________________

Орієнтовна структура тер. центру обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних гр-н:

- відділення соц. допомоги вдома

- відділення соціально-медичних послуг

- відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги

- відділення соц. реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів

На соц. обслуговування в тер. центрі мають право:

- громадяни похилого віку, iнвалiди, хворi (з числа осiб працездатного вiку на перiод до встановлення їм групи iнвалiдностi, але не бiльш як чотири мiсяцi), якi не здатнi до самообслуговування i потребують постiйної сторонньої допомоги, визнанi такими в порядку, затвердженому МОЗ;

- громадяни, якi перебувають у складнiй життєвiй ситуацiї у зв'язку з безробіттям (i зареєстрованi в державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу), стихійним лихом, катастрофою (i мають на своєму утриманнi неповнолiтнiх дiтей, дiтей-iнвалiдiв, осiб похилого вiку, iнвалiдiв), якщо середньомiсячний сукупний дохiд їх сiмей нижчий нiж прожитковий мiнiмум для сім′ї.

Тер. центр надає:

- соціально-побутові послуги

- психологічні послуги

- соціально-економічні послуги

- юридичні послуги

- інформаційні послуги

До установ, що здійснюють дослідницьку діяльність в сфері соц. захисту, відносяться Державний ін-т сімейної та молодіжної політики, громадська організація Український ін-т соціальних досліджень ім. О.Яременка; у складі Національної академії наук України функціонують Інститут соціології, Інститут демографії та соц. досліджень, Ін-т психології, Ін-т проблем виховання та ін.

Характерною тенденцією останніх десятиліть, яка суттєво змінила інституційну тканину укр. суспільства, є розширення третього сектору суспільства, збільшення кількості недержавних організацій (НДО). Серед всіх НДО частка тих, які зорієнтовані на соц. роботу, складає 44 %.

Певна частка соц. ініціатив здійснюється міжнародними громадськими організаціями та благодійними фондами, серед яких – ЮНИСЕФ (Дитячий Фонд ООН, створений у 1946 р., якій не одержує фінансування від ООН і повністю залежіть від добровільних пожертвувань), Християнський дитячий фонд, Товариство червоного хреста…

_______________________________________________

До основних джерел фінансування заходів з соц. допомоги в УКРАЇНІ належать:

- податки як основа формування державного та місцевих бюджетів

- відрахування з з/п, доходів фізичних осіб, підприємств, установ, організацій, які надходять до спец. фондів – Пенсійного, Фондів соц. страхування, Фонду соц. захисту інвалідів.

До спеціальних соціальних фондів, які є некомерційними самоврядними організаціями, відносять Фонди соціального страхування …

а) на випадок безробіття, в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві

Поиск по сайту: