 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Обмеження і узагальнення понять. Названі логічні операції ґрунтуються на законі зворотного відношення змісту і обсягу понять, згідно з яким
Названі логічні операції ґрунтуються на законі зворотного відношення змісту і обсягу понять, згідно з яким, чим ширший обсяг поняття, тим бідніший його зміст, і навпаки.
Обмеження – логічна операція з поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.
Так, маючи вихідним поняття «держава» і додаючи до нього ознаку «демократична» яка, зрозуміло, притаманна не кожній державі одержимо поняття, «демократична держава», що є вужчим за обсягом від вихідного поняття. У такій спосіб здійснюється обмеження поняття «держава».
Межою обмеження є одиничне поняття. Так, обмежуючи поняття «держава», одержують одиничне поняття, наприклад, «сучасна українська держава».
Узагальнення – логічна операція, внаслідок якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового) у результаті збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.
(Приклад: Результатом узагальнення поняття «історія України» є поняття «історія»)
Межею узагальнення є гранично широкі за обсягом поняття, які називають категоріями. Кожна наука має свої категорії, тобто найзагальніші в ній поняття. Філософія оперує всезагальними поняттями.
Операції обмеження й узагальнення можна передати за допомогою схеми. (див. мал. 7).
Мал. 7
Узагальнення і обмеження може бути як правильним, так і неправильним. Щоб ці операції були правильними, необхідно при узагальненні переходити від виду до роду, а при обмеженні – від роду до виду. Якщо ж при узагальненні ми перейдемо до поняття, яке є родом щодо вихідного поняття, то таке узагальнення буде неправильним. Не можна, наприклад, узагальнюючи поняття «винищувач», перейти до поняття «ракета», оскільки ракета не є родом для винищувача.
При обмеженні трапляються помилки, коли поняття, до якого доходять, не є видом щодо того поняття, яке обмежується. Якщо, наприклад, обмежуючи поняття «держава», ми перейдемо до поняття «сім΄я», то таке обмеження буде неправильним.
Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.
Визначення понять
Операція визначення понять
Крім операцій з обсягами понять, наука вдається і до операцій з їх змістом. Ідеться про визначення поняття, або дефініцію.
Визначення або дефініція (лат. definitio, від definio – визначаю), – логічна операція, з допомогою якої розкривають зміст поняття, тобто роблять перелік ознак, які в ньому мисляться, або з΄ясовують ім΄я відповідного денотата чи спосіб його побудови. (денотат – лат. denotatus – позначений). У формалізованій мові – це константа (власне ім΄я) або предметна змінна – невласне, загальне ім΄я.
Визначити поняття означає виявити суттєві ознаки, що складають зміст цього поняття.
Залежно від того, як здійснюють визначення шляхом розкриття змісту поняття, з΄ясування імені відповідного денотата чи способу його побудови (розрізняють такі види вивизначень:
· Реальні – визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття. Таким є визначення через найближчий рід і видову відмінність, яке ще називають к5ласичним визначенням.
· Номінальні – визначення, завдяки якому з΄ясовується ім΄я, яким позначають відповідне поняття і денотат.
· Генетичні – (грец. genesis – походження, джерело) визначення, в якому безпосередньо характеризують не поняття, а предмети, які в ньому мисляться, шляхом вказівки на спосіб їх утворення (предметів) виникнення, утворення чи побудови.
Поиск по сайту: