Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей

Облік витрат на виробництво дозволяє дати їх фактичну кількісну оцінку і цим визначає його роль в контролі і управління витратами. Об’єктом обліку являються витрати, що класифікуються за різними ознаками. Важливими характеристиками обліку витрат є повнота, точність, оперативність і достовірність. Система обліку витрат підприємства поєднує в собі три види обліку: оперативний, бухгалтерський та статистичний.

Оперативний облік обслуговує потреби повсякденного управ­ління витратами під час реалізації підприємством його виробни­чої діяльності. Інформація оперативного обліку характеризує окремі господарські операції чи їх комплексні групи: випуск продукції окремими дільницями, цехами, рух деталей, напівфаб­рикатів у виробництві і т. п. Оперативний облік точно і докладно відображує численні якісні та кількісні характеристики господар­ської операції, які є несуттєвими для інших видів обліку і відпо­відно не відображаються в них. Саме ця властивість оперативно­го обліку робить його необхідним незалежно від можливості опе­ративного отримання інформації за іншими видами обліку. Зміст оперативного обліку завжди спрямований на управління конкрет­ними господарськими операціями. Отже, необхідність і викорис­тання інформації оперативного обліку обмежені часом здійснен­ня цих операцій.

Для потреб управління різними господарськими операціями застосовують різні спеціальні види оперативного об­ліку: оперативно-технічний; оперативно-виробничий; оперативно-торговий тощо. У системі бухгалтерського обліку здійснюється суцільне, безперервне взаємозв'язане відображення господарської діяльності підприємства, узагальнення всіх господарських операцій у варті­сному вимірі. В загальній системі обліку інформаційним ядром є саме дані бухгалтерського обліку (близько 80 % усього обсягу І-інформації щодо діяльності підприємства), оскільки в ньому ре­єструються всі без винятку операції.

Процес реєстрації явищ та операцій, які виникають під час проведення підприємством його господарської діяльності, посідає особливе місце в будь-якому виді обліку. Для бухгалтерсько­го обліку, враховуючи його завдання (яких нині налічується бли­зько 30), формування обґрунтованої реєстраційної системи, тобто такої, що на належному рівні відповідає потребам господарської діяльності, з мінімальними витратами на її створення та підтри­мування, — питання виключної важливості. Зрозуміло, що якісне вирішення його важливе й для ефективного функціонування СУВ.

Матеріальними носіями результатів бухгалтерської реєстраційної діяльності є первинні та вторинні документи. Множина вторинних документів утворює систему облікових регістрів, з допомогою якої відбувається систематизація інформації.

30. Порівняння фактичних витрат з плановими.

Для реалізації контрольних операцій шляхом порівняння фактичних витрат із плановими необхідне виконання умов порівнянності інших показників. Це означає, що зміст і методика обчислення планових і фактичних показників витрат мають бути однаковими.

У разі порівняння абсолютних показників витрат забезпечення лови порівнянності передбачає перерахування планових витрат фактичний обсяг виробництва. Такий перерахунок здійснюється з допомогою функції витрат від обсягу виробництва, яка будується на основі розподілу всіх витрат на постійні та змінні, [причому всі змінні витрати вважаються пропорційними. Отже, формула функції витрат має такий вигляд:

,

С — загальні витрати за певний період, грн;

N — обсяг виготовленої продукції у натуральному вимірі;

Сзо—змінні витрати на одиницю продукції, грн;

Сп — постійні витрати за розрахунковий період, грн.

Для потреб обчислення планових витрат на фактичний обсяг формулу функції витрат перетворюють, враховуючи той факт, що І кошторисах змінні витрати наводяться не на одиницю обсягу випуску, а в абсолютній сумі. Тоді формула функції набуває такого вигляду:

Сз — змінні витрати, грн;

Іпл — індекс виконання плану (співвідношення фактичного ланового обсягів випуску).

В умовах СУВ «стандарт-кост» контроль набуває певних осо­бливостей.

Відповідно до сутності «стандарт-косту» за цієї системи облі­ковується те, що має відбутися, а не те, що реально відбулося, з наступним відображенням відхилень, які виникли.

Поиск по сайту: