Який склад витрат кошторису цеху?

Основною формою планування витрат підрозділів як центрів відповідальності є складання їх кошторисів. Кошторис охоплює всі витрати підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності. У підрозділах з коротким виробничим циклом виготовлення продукції кошторис і виробнича собівартість кінцевої продукції за певний період, як правило, збігаються. Якщо виробничий цикл тривалий і змінюються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, такої відповідності немає.

КОШТОРИСИ ПІДРОЗДІЛІВ ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ВАЖЛИВІ ФУНКЦІЇ:

1) Організуюча (координуюча) функція пов’язана з тим, що зафіксовані у кошторисі планові показники витрат слугують орієнтиром для відповідальної особи, яка спрямовує свої зусилля на дотримання встановленого регламенту і норм використання ресурсів.

2) Контролююча функція кошторисів полягає у тому, що за їх допомогою виконується моніторинг та оцінка діяльності підрозділів з погляду дотримання належного рівня витрат.

3) Функція стимулювання реалізується через відповідальність за необґрунтоване перевищення планових витрат та заохочення щодо їх зниження.

55 (1/3)
55 (2/3)

З ПОГЛЯДУ ГРУПУВАННЯ ПОЗИЦІЙ КОШТОРИСИ БУДУЮТЬСЯ ЗА каль­куляційними статтями або економічними елементами витрат.

У ПОСТАТЕЙНОМУ КОШТОРИСІ органічно інтегруються кошторис непрямих (загальновиробничих) витрат та калькуляції за прямими витратами окремих виробів.

Розроблення кошторису за ЕЛЕМЕНТАМИ ВИТРАТ дозволяє відобразити ресурсну структуру, матеріало-, зарплато-, і капіталомісткість виробництва, а також, що суттєво, чітко ув'язати витрати підрозділу (цеху) в цілому з витратами його структурних одиниць (дільниць, робочих місць), оскільки останнім плануються лише окремі їх елементи. В практиці, для центрів відповідальності високого рівня пере­вага віддається постатейній структурі кошторисів.

КОШТОРИС ЦЕХУ НА РІК (тис. грн.)

1 Прямі матеріальні витрати, у т.ч.

1.1 Сировина та матеріали(за вирахуванням зворотних відходів), у цю статтю входять витрати на матеріали, що утворюють мате­ріально-речову основу продукції, що виготовляється, а також на матеріали допоміжного призначення, які припускають пряме від­несення на окремі вироби (з'єднуючі деталі, фарби, лаки, формотворчі матеріали тощо). Розглядувані витрати обчислюються на підставі норм витрачання та цін матеріалів, а також виробничої програми. В цінах на матеріали, окрім цін придбання, врахову­ються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспорт, ван­тажно-розвантажувальні роботи, комісійні заготівельним організа­ціям та ін.). Із вартості матеріалів виключаються зворотні відхо­ди.

1.2 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби. Купіве­льними напівфабрикатами вважаються вироби, які підлягають додатковій обробці на підприємстві (штамповки, відливки, поко­вки та ін.). До комплектуючих належать вироби, які купуються для укомплектування продукції, що виготовляється, і потребують витрат на їх установку чи складання (вузли агрегатів, двигуни, прилади, механізми тощо).

1.3 Паливо і енергія на технологічні цілі. Ця стаття містить витрати на всі види палива і енергії, пов'язані з безпосереднім здійснен­ням технологічних процесів: плавлення, нагрівання, зварювання, сушіння і т. п. Вихідними параметрами для обчислення витрат на паливо і енергію є норми витрат і ціни (тарифи).

2 Прямі витрати на оплату праці, у т.ч.

2.1 Основна заробітна плата виробничих робітників. До статті вхо­дить оплата праці робітників, безпосередньо задіяних у виготовлен­ні основної продукції. Структурно її складає відрядна та погодинна заробітна плата, які розраховуються згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій, відрядними розцінками і та­рифними ставками.

2.2 Додаткова заробітна плата виробничих робітників. У статтю включають виплати за трудові успіхи (премії), оплату відпусток, часу виконання державних та громадських обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін.

3 Інші прямі витрати, у т.ч.

3.1 Відрахування на соціальні заходи. До них належать відраху­вання в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування та сприяння зайнятості. Вони обчислюються у встановлених процен­тах від суми основної та додаткової зарплати.

3.2 Втрати від браку (у звіті). Ця стаття складається з витрат за остаточно забракованою продукцією (виробами, напівфабрика­тами), а також витрат на виправлення браку за вирахуванням: вар­тості остаточно забракованої продукції; суми, що

55 (2/3)
55 (3/3)

відшкодовуєть­ся працівниками, які допустили брак; суми, одержаної від по­стачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо.

4 Загальновиробничі витрати, у т.ч. (Охоп­люють широке коло непрямих витрат)

4.1 Витрати на утримання та експлуатацію машин і устатку­вання пов'язані з роботою устаткування у межах виробничого процесу, а також необхідні для підтримання його в стані експлуа­таційної готовності. Сюди входять амортизаційні відрахування на відтворення машин і устаткування, поліпшення та відновлення їхніх техніко-економічних параметрів; витрати на експлуатацію устаткування (передусім на електроенергію для приведення ма­шин в дію, стиснуте повітря, воду, мастило, охолоджуючі рідини, оплату праці наладчиків, слюсарів, ремонтників, електриків та ін.); витрати на внутрішнє переміщення вантажів; витрати на ре­монт устаткування і транспортних засобів; витрати на швидко­зношуваний інструмент.

4.2 Витрати на обслуговування і управління виробництвом охоп­люють: витрати на управління виробництвом, до яких належать оплата праці управлінського персоналу, а також витрати на соці­альні заходи й медичне страхування; витрати на службові відрядження персоналу підрозділу;амортизаційні від­рахування для пасивної частини основних засобів підрозділу, що не бере безпосередньої участі у виробничому процесі, а лише створює умови для належного здійснення операційної діяльності (будівлі, споруди, інвентар, обчислювальна техніка та ін.); нека­пітальні витрати на вдосконалення технології та організації ви­робництва, підвищення якості продукції (оплата праці задіяних у відповідних роботах працівників, вартість необхідних матеріалів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на обслуго­вування виробництва, включаючи оплату праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування для обслуговуючого (загальновиробничого) персоналу; витрати на охорону праці і техні­ку безпеки; витрати на утримання і ремонт будівель, споруд, ін­вентарю; витрати на швидкозношуваний інвентар; витрати на пожежну і сторожову охорону; страхові платежі по страхуванню майна; інші витрати загальновиробничого призначення.

5 Разом

ЗАКОНОМІРНИМ РОЗВИТКОМ МЕТОДОЛОГІЇ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСІВ Є МАТРИЧНА (ЗВЕДЕНА) ФОРМА КОШТОРИСУ, в якій витрати групуються одночасно постатейно і поелементно.

З одного боку, в матричному коштори­сі поєднується інформаційно-аналітичний потенціал постатейно­го і поелементного підходів, а з другого — на його основі зручно здійснювати перевірку правильності обчислень, а також розподі­ляти всі витрати на змінні та постійні, що є необхідним під час поваріантних обчислень.

Поиск по сайту: