 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тема лекції: Загальні проблеми управління якістю
Дана дисципліна входить до держекзамену.
Лекція 1. 04.02.13
Тема лекції: Загальні проблеми управління якістю.
Якість - це сукупність потреб, вимог та очикувань споживача від продукту або спроможність функціонувати за призначенням протягом визначеного періоду часу.
Основні параметри якості:
1.Цінність. Тобто: певний попит на товар або послугу та підтверджене бажання його купити.
2. Безпека. Тобто: продукт не завдає шкоди тому, хто його використовує.
3. Природа та зміст. Тобто: продукт повинен відповідати назві.
4. Надійність: визначений період використання або споживання.
5. Доступність для певного сегменту ринку.
6. Інформативність. Тобто: знання споживача про природу, зміст, умови експлуатації та зберігання.
7. Формальне підтвердження якості. Тобто: наявність сертифікату в будь-якій системі сертифікацій.
8. Імідж виробника. Тобто: інтегральний показник якості продукту, успішності фірми та її зв'язків із зовнішнім середовищем.
9. Досвід використання або споживання. Тобто: позитивна інформація, що розповсюджується неформально.
10. Позитивні асоціації. Тобто: намагання нових споживачів долучитися до певного сегменту ринку.
Підвищення якості є одним зі способів збільшення доходів підприємства у тривалому періоді через збільшення ціни або зростання попиту. Між якістю та попитом існує пряма залежність, яка є необмеженою. Між якістю та ціною існує пряма залежність обмежена ринковою кон'юнктурою.
Обов'язкові умови для випуску якісного продукту:
1.Якісна сировина і матеріали. Це означає, що має бути встановленний обов'язковий вхідний контроль на початку виробничого процесу.
2. Належна кваліфікація та мотивація пресоналу.
3. Обладнання та засоби виробництва, що дозволяють виготовляти продукт чтандартної якості.
4. Наявність технічних умов, нормативів та стандартів, що регламентують характер, зміст, послідовність та час виробничого процесу, участь певних виконавців, та визначають результат.
5. Зворотний зв'язок із споживачем, що означає постійний моніторинг сукупних вимог та потреб, ступеня задоволеності продуктом.
6. Незалежна оцінка. Учать виробника в системі технічного регулювання або добровільної сертифікації.
7. Зацікавленість власника. Розуміння власником якості як економічної категорії.
1.Поняття про якість: визначення, сфера застосування.
2. Співвідношення понять якість, цінність, ціна, надійність, попит, технології.
3.Сформулювати ієрархію параметрів якості для предмету споживання та засобу виробництва.
4. Схематично відобразити сторони зацікавлені у підвищенні якості суспільного продукту.
5. Визначити економічний зміст якості.
18.02.13
Тема:системи сертифікацій. Міжнародна система ISO.
Стандарт - це загальні вимоги до товару, послуги, термінології, регламенту робіт, що стосуються проектування, виробництва, зберігання, вживання та утилізації для об'єктів, що багаторазово повторюються у виробництві.
Технічне регулювання - це елемент регуляторної політики держави, яка шляхом встановлення інституційних умов, забезпечує необхідний рівень якості для всього споживчого ринку країни.
Стандартизація - це встановлення єдиних вимог до певного виду діяльності, в першу чергу виробництва товарів, надання послуг.
Сертифікація - перевірка та засвідчення відповідності встановленим стандартам.
Існують наступні рівні сертифікації:
1.Міжнародний рівень. Компетентною інституцією є Економічна Комісія ООН та Міжнародна організація з сертифікації. Загальним стандартом є стандарт ISO, який є необов'язковим, більшою мірою визначає якість організації та менеджменту. Система ISO складається з підсистем: розробників, аудиторів та видавців сертифікату. Діяльність сертифікації за сутністю є франчайзинговою, за якою кожна з підсистем купує право здійснювати цей вид діяльності.
2.Регіональний рівень. Регіональні системи стандартів. Стосуються міжнародних інтеграційних об'єднань (ЄС, НАФТА, СНД).
3. Національні системи стандартів. Розділяються на: обов'язкові та добровільні. Об'єктом є продукт виробництва, процес виконання робіт, проектування або оформлення технічної документації. Переважно обов'язковій сертифікації підлягають ті товари або інші об'єкти, що безпосередньо використовуються людиною. Головним елементом наіоналтної системи стандартів є центральний виконавчий орган влади Державний комітет стандартизації та метрології.
Діяльність з сертифікації якості відбувається наступним чином: кожен товар або послуга, що підлягають обов'язковій сертифікації має отримати сертифікат відповідності ДСТУ. Сертифікат є підставою для допущення продукту у вільний обіг (можливість бути проданим). Предметами сертифікації є: товари, що виробляються або імпортуюуться; Виробничі процеси на підприємствах, що виготовляють такі продукти.
4. Галузевий рівень. Стандарти, що застосовуються для специфічних сфер виробництва. Наприклад: атомна енергетика, електротехніка, медичне обладнання, радіоелектроніка. Галузеві стандарти відображають загальний технічний рівень та, обов'язково, охоплюють увесь цикл відтворення продукту.
5. Стандарти підприємства. Класифікуються як: сиандарт, технічні умови, нормаль. Стандарт підприємства є відображенням державного стандарту. Застосовується в разі сертифікації в системі ДСТУ. Технічні умови (ТУ) є умовами в яких виготовляється продукт на окремому підприємстві. ТУ частково відповідає державному стандарту.
Нормаль є умовами частки виробничого процесу: стадії, операції, прийому. Підприємство є видавцем сертифікату якості, яким засвідчує відповідність продукту, стандарту або технічним умовам.
18.03.13
5 "смертельних хвороб" компанії:
1) Відокремленість короткострокового планування від стратегічного.
2) Концентрація на короткострокових результатах. В результаті вирачається загальна мета, розвиток фірми вцілому, розвалюється групова робота.
3) Плинність адміністративних кадрів. В результаті: втрачається передача досвіду, обмін інформацією, розвивається невизначенність та безлад.
4) Регулярна атестація персоналу. Вона є неприпустимою, тому що виявляє розбіжності між робітниками, які викликані самою системою в якій вони працюють.
5) Управління виключно на основі цифр. "Власник, який управляє компанією виключно на основі цифр, через деякий час не матиме ні компанії, ні цифр.
Edwar Deming - концепція PDCA(plan,do,control,act).
Джозей Джуран - автор "Триади якості" та поняття "петля якості". Триада якості чкладається з елементів: планування, контроль, покращення.
Планування складається з етапів:
1)Встановлення мети в сфері якості;
2)Ідентифікація споживачів.
3) Визначення їх потреб, які можуть бути досягнені.
4) Визначення продукту який задовольнить потреби, його проектування.
5) Розробка та стандартизація процесу, який забезпечить необхідний продукт.
6)Розробка та впровадження засобів та параметрів контролю.
Контроль складається з наступних етапів:
1)Фіксація результатів, їх порівняння зі встановленими параметрами, визначення невідповідностей.
В сучасній концепції управління якістю, якість вимірюється кількістю невідповідностей.
Покращення складається з наступного: наявність необхідної інфраструктури, що означає безумовність та автоматизм покращення; ідентифікація цілей покращення; команда (наявність робітників які спроможні зрозуміти цілі, передбачити результати, та діяти адекватно; ресурси - будь-які покращення та зміни потребують витрат грошей, праці та часу.
Поняття "петля якості" або "спіраль Джурана" - це позачасова просторова модель, що визначає основні стадії робіт з управління якістю, що безперервно розвиваються.
Етапи покращення якості:
1)Дослідження ринку.
2)Розробка проектного завдання.
3) Науково-дослідні розробки. НИОКР(научно-исследовательские опытно-конструкторские разработки).
4)Складання технічних умов.
5)Технологічна підготовка виробництва.
6)Матеріально-технічне забезпечення.
7)Забезпечення засобами вимірювання.
8)Виробництво.
9)Контроль виробничого процесу.
10)Контроль готової продукції.
11)Випробування.
12)Збут.
13)Технічне-обслуговування.
14)Дослідження ринку.
Також Джуран є автором концепції AQI (annual quality improvement).
Арманд Фейгенбаум - автор концепції TQM (total quality management) - конфепції ефективності, яка полягає в тому, що ефективність виробництва має вимірюватись не кількістю одукції на одиницю витрачених ресурсів, а кількістю якісної, успішно-реалізованної продукції на одиницю сукупних(матеріальних, трудових, фінансових) ресурсів.
Фейгенбаум класифікував витрати на якість наступним чином:
1 категорія: превентивні витрати. Витрати на розробку і впровадження програм спрямованих на покращення, оптимізацію контролю, попередження дефектів продукту.
2 категорія: витрати на оцінку. Витрати на проведення технічного контролю, випробувань, з метою встановлення відповідності якості вимогам споживачів.
3 категорія: витрати від невідповідностей. Поділяються на внутрішні (виникають в процесі виробництва) та зовнішні (в процесі експлуатації).
"якість - це найбільш економічний та найменш капіталоємний шлях для досягнення ефективного виробництва".
Каорі Ішикава - автор японського комплексного підходу до управління якістю, що включає до себе загальну участь робітників в управлінні якістю (круги якості), Широке застосування статистичних методів контролю, зокрема - діаграми Ішикави, які відображають причинно-наслідкові зв'язки, що пояснюють фактори впливу на процеси.
01.04.13
ТЕМА:Оцінка якості на підприємстві.
Показники якості діляться на визначальні, комплексні, одиничні та інтегральні.
Одиничний показник характеризує одну визначену властивість об'єкта. Комплексні показники - сукупність декількох властивостей, які можуть характеризувати об'єкт. Інтегральні показники об'єднують технічні, економічні та інші відмінні за характером групи показників. Інтегральний показник якості розраховується за наступною формулою. Це відношення Корисного сумарного ефекта Кс від використання продукту за прризначенням до суми витрат на створення та споживання та експлуатацію Вс+Ве. Показники якості - різносанітні, тому для кожного об'єкта набирається своя номенклатура показників. Для засобів виробництва використовується коефіцієнт готовності який характеризує надійність та ремонтоспроможність об'єкта, як відношення середнього часу роботи до відмови Т та його суми з часом на відновлення Т+Тв.
Комплексна оцінка рівня якості об'єкта використовує сім інструментів оцінки якості та заснована на принципі порівняння з еталоном.
Рівень якості об'єкта - це ступінь відповідності якості базовому об'єкту за інтегральними показниками. Базовий показник якості - показник, що прийнятий за еталон. Комплексна оцінка здійснюється за настпуними етапами:
1)Визначення цілі оцінки (закупівлі, оптимізація);
2)Вибір номенклатури одиничних показників якості;
3)Визначення значень одиничних показників якості базового та об'єкта оціник;
4)Визначення відносниих одиничних показників, яке розраховується як числове значення одиничного показника об'єкта оцінки на числове значення аналогічного показника базового об'єкта.
5)Визначення вагових коефіцієнтів за ступенем впливу окремих властивостей на якість об'єкта вцілому.
6)Вибір методу згортання (аґрегування), що здійснюється за тією чм іншою функцією Q=f(n,qi,ai). При цьому Q - комплексний узагальнюючий показник, що характеризує якість. n - кількість показників якості, що оцінюються. Qi - відносний показник якості об'єкта. Ai - ваговий коефіцієнт.
7)Оцінка рівня якості.
8)Прийняття рішення.
Методи управління якістю - це способи та прийоми за допомогою яких менеджмент впливає на виробничий процес з метою досягнення цілей в сфері якості.
Методи управління якістю класифікуються як:
- економічні;
- адміністративні;
- соціально-психологічні.
Сім традиційних інструментів контроля якості:
1)Гістограма.
2)Стратифікація.
3)Діаграма Паретто.
4)Діаграма розсіювання.
5)Контрольна карта (призначені для аналізу кількісної інформації).
6)Лист збору данних для реєстрації подій, що виникають.
Гістограма - це діаграма у вигляді стовбців, на яких графічно показана зміна величини з урахуванням частоти розподілу.
Потокова діаграма - графічне відображення послідовності операції в рамках окремого процесу із зазначенням альтернативних шляхів розвитку в разі настання певних обставин.
Діаграма Паретто - порівняння, що дозволяє виявити основні причини, що справляють найбільший вплив на явища які виникають.
Діаграма кореляції - графічне відображення між змінними величинами які пов'язані між собою. Призначена для виявлення принципу за яким змінюється умовно-залежна змінна при змінюванні незалежної змінної.
15.04.13
ТЕМА: СТРУКТУРА СТАНДАРТІВ ІСО (ISO)
Міжнародний стандарт ІСО - це вимоги до систем управління якістю зміст яких визначається міжнародною організацією сертифікацій ІСО.
Організація ІСО заснована в 1944 році, розпочала діяльність в 1947 році. Призначення цієї організації полягало у розробці універсального стандарту на основі британського стандарту BS (БіеС). Стандарт ІСО 9000 - перша версія - 1987 рік. З 1994 року, версія стандарту ІСО 9000, що була визнана більшістю кран світу та покладена в основу систем технічного регулювання цих країн.
Стандарт ІСО 9000 не означає випуск якісної продукції, свідчить про певну надійність підприємства як партнера. Сертифікат ІСО є зовнішнім підтвердженням цього.
Розробку та вдосконалення стандарту здійснює комітет-176 організації ІСО.
Ключовим пріоритетом версії 94-го року вважалась орієнтація на вимоги споживача. Наявність сертифікату ІСО вважалась мінімальною умовою для входження на ринок.
Версія 2000-го року була результатом радикального перегляду версії 94-го року. Її пріоритетом вважалось забезпечення якості сировини та матеріалу як необхідною умовою якісного продукту.
Версія стандарту 2004-го року вмістила в собі незначні зміни та уточнення попередньої версії. Її суттєвим недоліком була складність застосування в сфері послуг.
Версія стандарту 2010-го була суттєво змінена визначенням пріоритетів у сфері навчання та взаємодії персоналу, та соціальної відповідальності підприємства перед зовнішнім середовищем.
Розробка систем управління якістю та її сертифікація здійснюється в межах дворівневої системи. Першим етапом є аудит, який здійснюється відповідно до стандарту підтримки ІСО 10000 (вимоги до аудиту). В рамках аудиту здійснюється аналіз стандартів, технічних умов, інструкцій на підприємстві, документообіг, проводяться співбесіди з власником, персоналом, клієнтами. За результатми аудиту виявляються невідповідності стандарту та надаються рекомендації до їх усунення. Другий етап передбачає розробку документації відповідно до стандарту за яким діяльність організації розбивається на процеси, ключові процеси описуються у вигляді документованих процедур. Документовані оцедури враховують нормативну технічну документацію яка використовується підприємством та вимоги законодавства. Разом документовані процедури та концепція, що визначає відношення власника до забезпечення якості являють собою керівництво з якості, що є головним документом, який визначає якість в організації.
ІСО 9000 - словник термінів, зведений перелік принципів менеджменту якості.
ІСО 9001 - містить перелік вимог до системи менеджменту якості.
ІСО 9004 - містить керівництво для досягнення сталого успіху організації у мінливому середовищі шляхом використання менеджменту якості.
ІСО 19011 - опис методів аудиту.
ІСО 10000 - опис підтримки.
ІСО 10001 - задоволення споживачів та кодекс поведінки організації.
ІСО 10002 - керівництво по роботі зі скаргами.
ІСО 10003 - вирішення суперечок поза організацією.
ІСО 10004 - вимірювання та моніторинг споживачів.
ІСО 10005 - керівництво з програми якості.
ІСО 10006 - менеджмент якості проектів.
ІСО 10007 - менеджмент конфігурації організації.
ІСО 10008 - якість в електронних торгівельних операціях.
ІСО 10012 - вимоги до систем вимірювання.
ІСО 10013 - документація системи менеджменту якості.
ІСО 10014 - реалізація фінансових переваг.
ІСО 10015 - керівництво з навчання.
ІСО 10017 - застосування статистичних методів.
ІСО 10018 - керівництво із залучення персоналу.
ІСО 10019 - керівництво з вибору консультантів з якості.
Поиск по сайту: