Класифікація промислових риб

Риби - це нижчі холоднокровні водні хребетні тварини, які дихають зябрами (особливим органом) і пересуваються за допомогою плавців.

Зоологічна наука, яка вивчає класифікацію (систематику) риб, будову їхнього тіла, спосіб життя, географічне поширення та розвиток, називається іхтіологією.

Рибу, яка з давніх давен займає значне місце в харчуванні людини, почали вивчати ще у давнину. Так, перші грунтовні відомості про будову та біологію риб подано вже в працях Арістотеля (384-322 рр. до н.е.). Перші значні узагальнюючі дослідження щодо систематики риб належать французьким ученим П. Белону і Г.Ронделе (XVI ст.). Пізніше значний внесок у розвиток іхтіології зробили англійський учений Д.Рей, шведські вчені П.Артеді та К.Лінней, французький учений Ж.Кюв’є та ін. У другій половині XVIII ст. іхтіофауну Азовського і Чорного морів, річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу вивчали П.С.Паллас, С.Г.Гмелін, Й.А.Гюльденштедт, К.Ф.Кеслер.

Класифікація риб в іхтіологічній науці складна. Біологічною одиницею класифікації риб є вид. Окремі види риб в іхтіології об’єднують у роди - підродини - родини - надродини - підряди - ряди - підкласи - класи.

У товарознавчій науці риби класифікують тільки за видами та родинами.

Вид - це сукупність осіб, які мають певні подібні ознаки, що передаються за спадковістю. Ці ознаки завжди відрізняють певний вид риб від близьких йому видів. До таких ознак належать: форма тіла; характер шкірного покриву; форма, кількість та розміщення плавців; наявність чи відсутність жирового плавця; наявність бічної лінії та характер її тощо.

В одну родину об’єднують риби з близькими ознаками (кількість плавців, наявність бічної лінії, вид луски тощо).

У водах Світового океану, морях, озерах, річках і штучних водоймах налічується приблизно 20 тис. видів риб, з яких більш як 1,5 тис. є або можуть бути об’єктами промислу. Усі види риб об’єднують майже в 550 родин.

Риби класифікують за різними ознаками: будовою скелета, способом життя, статтю, фізіологічним станом, вмістом жиру, розмірами тощо.

За будовою скелета риби поділяють на два великих класи: хрящові (акула, мінога, скат) і кісткові. Кісткові риби бувають справжньо кісткові, яких більшість (оселедцеві, тріскові, ставридові, окуневі тощо), та хрящокісткові (осетрові).

За способом життя і місцем розмноження промислові риби поділяють на морські, прохідні, напівпрохідні та прісноводні.

Морські риби постійно живуть і нерестують у солоній океанічній або морській воді. У прісній воді вони гинуть. Ці риби поділяють на епі-, мезопелагічні та донні. До епіпелагічних належать риби, які живуть у поверхневих шарах води (анчоусові, скумбрієві, тунцові, деякі оселедцеві та ін.). Синювата спинка робить рибу менш помітною зверху, а сріблясті боки - знизу. Мезопелагічні види риб живуть у товщі води (путасу, макрурусові та ін.). Нерестують ці риби в поверхневих шарах відкритих морів або прибережних обмілинах. До донних належать риби, які живуть у придонних шарах води (тріска, минтай, камбала, палтус). Ці види риб мають темну спинку і темні боки, світле черевце, що також робить іх менш помітними у воді.

Деякі види риб роблять вертикальні міграції (сайра, сардина). Вночі вони тримаються переважно ближче до поверхні води, а вдень ідуть на більш великі глибини. Вертикальні міграції риб залежать також від пори року, погодних умов, місця знаходження корму. Багато видів морських риб живуть постійно в одному районі і майже не роблять міграцій (камбала, палтус, нототенія, макрурус). Деякі з цих видів риб роблять великі міграції до місць нересту або нагулу. Є і такі, що живуть у відкритій частині океану і до берегів підходять дуже рідко (мойва, тунці, акули).

Морські риби поділяють на зграйні (тріска, оселедці атлантичні та тихоокеанські, кілька, кефаль, ставрида), тимчасово зграйні, які об’єднуються в зграї в період нерестових міграцій (деякі види океанічних оселедців), та розсіяні, які ведуть самостійний спосіб життя (камбала, акула).

Знання особливостей життя риб дає змогу в кожному конкретному випадку найбільш раціонально організовувати промисел.

Прохідні риби більшу частину свого життя проводять у морі, а для нересту заходять у прісні водойми (лососеві, більшість осетрових, чорноморські оселедці). До прохідних риб належать також риби, які живуть переважно в прісній воді, а неростяться в морях або океанах (річковий вугор).

Напівпрохідні риби живуть у солонуватій воді (лимани, затоки, озера), а для нересту та зимівлі заходять у верхів’я рік (лящ, сазан, вобла, окунь, судак, сом).

Прісноводні риби постійно живуть та розмножуються у прісній воді (річках, озерах, штучних водоймах). До них належить більшість видів коропових (короп лускатий, дзеркальний і голий, товстолобик, амур, лин), щука, форель, стерлядь.

За статтю риби поділяють на самок і самців.

За фізіологічним станом риби класифікують на ті, що живляться і жирують (нагульні), переднерестові і віднерестовані. Від фізіологічного стану риб значною мірою залежать споживні властивості продукції, яку з неї виготовляють.

За характером живлення риби поділяють на хижі, планктоноїдні, бентосоїдні і травоїдні. До хижих видів риб належать тріскові, акула, щука та ін. Планктоноїдні види риби живляться дрібними тваринними і рослинними організмами, які знаходяться у воді (наприклад, оселедцеві). Донними організмами живляться бентосоїдні риби (наприклад, короп). Представниками травоїдних видів риб є товстолобик, амур. Від характеру живлення риб значною мірою залежить їхній хімічний склад. Поділ риб за характером живлення інколи умовний. Наприклад, деякі види риб є одночасно бентосоїдними і травоїдними (короп, сазан).

За вгодованістю, яку визначають за зовнішнім виглядом, риби поділяють на худі, середньої і доброї вгодованості. Риби різної вгодованості характеризуються неодинаковим вмістом жиру і білків.

За вмістом жиру риби поділяють на такі ступені жирності: нежирні, середньої жирності, жирні й особливо жирні. Вміст жиру у нежирних риб (щука, окуневі, тріскові та ін.) не перевищує 2 %. Риби середньої жирності мають у своєму складі від 2 до 8 % жиру (короп лускатий, камбала). Вміст жиру в жирних рибах коливається від 8 до 15 %.

Особливо жирні риби накопичують у тканинах більш як 15 % жиру, іноді до 25-30 % (хамса, товстолобик, деякі оселедцеві і лососеві види риб).

Риби також поділяють за вмістом в їхніх тканинах білкових речовин: з низьким, середнім і високим. До риб з низьким вмістом білків (8-12 %) належать камбала, риба-шабля та ін. Середній вміст білків (13-18 %) характерний для більшості видів риби (оселедцеві, тріскові, коропові). Високий вміст білкових речовин (більш як 18 %) мають акула, тунцеві, пеламідові та парусникові риби. Від вмісту жиру і білкових речовин залежать споживні властивості риби (енергетична цінність, смакові властивості). Наприклад, соледозріваючими є переважно риби з високим вмістом жиру. Для виготовлення ковбасних виробів придатні риби з високим вмістом білкових речовин. Від вмісту жиру в рибах значною мірою залежить строк зберігання як риби, так і продуктів на її основі.

Промислові види риб класифікують також за розмірами. Згідно з вимогами стандарту риби одних видів поділяють за розмірами залежно від довжини, яку вимірюють по прямій лінії від вершини рила до початку середніх променів хвостового плавця, інших - від маси. Залежно від способу обробки одних риб поділяють на великих, середніх і дрібних; других - на великих і середніх; третіх - на великих і дрібних. Для більшості видів морожених риб океанічного промислу обмежується тільки мінімальна довжина. Деякі види риб за розмірами не розрізняють. Це пояснюється тим, що співвідношення їстивних та неїстивних частин і харчова цінність не дуже залежать від розміру цих риб. Дрібні та малоцінні для харчування риби належать до дріб’язку. Розрізняють дріб’язок риб I, II і III груп.

Риби родин коропових, окуневих, щукових і сомових об’єднують під однією назвою - частикові риби.

Поиск по сайту: