АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема: ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

Читайте также:
  1. A. Достатній енергетичний потенціал добового раціону – кількісна повноцінність
  2. D. Зменшення вмісту білків
  3. Білкові речовини. Амінокислоти як компоненти білків та пептидів
  4. Біологічна роль білків
  5. Біосинтез вуглеводів
  6. Біосинтез дезокирибонуклеотидів
  7. Визначення молекулярної маси білків
  8. Вопрос №19 Экономическая система: сущность, элементы, теоретические концепции.
  9. Дата:__________ Урок 2. Тема: Формирование навыков чтения, говорения.
  10. Денатурація білків
  11. Диффузная эндокринная система: АПУДоциты
  12. Додаткові тести до теми «Обмін простих білків»

ПРЕДМЕТ: Біологія

Спеціальність: 5.12010102 Сестринська справа

Семестр: І

Тема: ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

1. Метаболізм – це

А колообіг біогенних атомів в природі

Б обмін речовин і перетворення енергії в організмі

В міксотрофний спосіб живлення

Г обмін певними ділянками між гомологічними хромосомами

Д випадкова та неспрямована зміна частот зустрічальностей певних алелей у генофондах популяцій

 

2. Сторонами метаболізму є

А ароморфоз і дегенерація

Б дивергенція і конвергенція

В денатурація і ренатурація

Г плазмоліз і деплазмоліз

Д асиміляція і дисиміляція

 

3. Сукупність реакцій синтезу, що забезпечують ріст клітин і поновлення їхнього хімічного складу

А пластичний обмін

Б енергетичний обмін

В дисиміляція

Г катаболізм

Д метаболізм

 

4. Сукупність реакцій розщеплення складних сполук, які відбуваються в організмі

А пластичний обмін

Б енергетичний обмін

В асиміляція

Г анаболізм

Д метаболізм

 

5. До складу молекули АТФ входять

А залишок аденіну, залишок рибози та 3 залишки фосфорної кислоти

Б залишок урацилу, залишок дезоксирибози та 3 залишки фосфорної кислоти

В залишок гуаніну, залишок рибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Г залишок цитозину, залишок дезоксирибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Д залишок тиміну, залишок рибози та 3 залишки фосфорної кислоти

 

6. До складу молекули АДФ входять

А залишок цитозину, залишок рибози та 3 залишки фосфорної кислоти

Б залишок урацилу, залишок дезоксирибози та 3 залишки фосфорної кислоти

В залишок гуаніну, залишок рибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Г залишок аденіну, залишок рибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Д залишок тиміну, залишок дезоксирибози та 3 залишки фосфорної кислоти

 

7. Зв’язки між залишками фосфорної кислоти у молекулі АТФ

А пептидні

Б глікозидні

В макроергічні

Г дисульфідні

Д водневі

8. Кількість енергії, яка вивільняється при відщепленні одного залишку фосфорної кислоти від молекули АТФ

А 17,2 кДж/моль

Б 17,6 кДж/моль

В 38,9 кДж/моль

Г 42 кДж/моль

Д 48 кДж/моль

 

9. Кількість енергії, яка вивільняється при відщепленні двох залишків фосфорної кислоти від молекули АТФ

А 17,2 кДж/моль

Б 17,6 кДж/моль

В 38,9 кДж/моль

Г 42 кДж/моль

Д 84 кДж/моль

 

10. Універсальним хімічним акумулятором енергії в клітинах є

А ДНК

Б РНК

В ФГК

Г АМФ

Д АТФ

 

11. Послідовні етапи енергетичного обміну:

А інтерфаза, каріокінез, цитокінез

Б транскрипція, активація амінокислот, трансляція

В ініціація, елонгація, термінація

Г підготовчий, безкисневий, кисневий

Д світлова фаза, темнова фаза

 

12. Під час підготовчого етапу енергетичного обміну

А органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню

Б прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів

В із неорганічних речовин на світлі синтезуються прості органічні сполуки

Г з участю ферментів полімераз синтезуються великі органічні молекули

Д великі органічні молекули розщеплюються на мономери

 

13. Під час анаеробного етапу енергетичного обміну

А органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню

Б прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів

В із неорганічних речовин на світлі синтезуються прості органічні сполуки

Г з участю ферментів полімераз синтезуються великі органічні молекули

Д великі органічні молекули розщеплюються на мономери

 

14. Під час аеробного етапу енергетичного обміну

А органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню

Б прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів

В із неорганічних речовин на світлі синтезуються прості органічні сполуки

Г з участю ферментів полімераз синтезуються великі органічні молекули

Д великі органічні молекули розщеплюються на мономери

 

 

15. Великі органічні молекули розщеплюються на мономери під час

А підготовчого етапу енергетичного обміну

Б анаеробного етапу енергетичного обміну

В аеробного етапу енергетичного обміну

Г процесу фотосинтезу (пластичного обміну)

Д процесу хемосинтезу (пластичного обміну)

 

16. Органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню під час

А підготовчого етапу енергетичного обміну

Б анаеробного етапу енергетичного обміну

В аеробного етапу енергетичного обміну

Г процесу фотосинтезу (пластичного обміну)

Д процесу хемосинтезу (пластичного обміну)

 

17. Прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів під час

А підготовчого етапу енергетичного обміну

Б анаеробного етапу енергетичного обміну

В аеробного етапу енергетичного обміну

Г процесу фотосинтезу (пластичного обміну)

Д процесу хемосинтезу (пластичного обміну)

 

18. Гліколіз – це

А синтез глікогену із залишків глюкози

Б утворення глікозидних зв’язків під час синтезу полісахаридів

В руйнування глікозидних зв’язків

Г розщеплення молекул глюкози до піровиноградної або молочної кислоти

Д розщеплення молекул піровиноградної або молочної кислоти до кінцевих продуктів

 

19. Формула піровиноградної кислоти

А С6Н12О6

Б С5Н10О5

В С5Н10О4

Г С3Н4О3

Д С3Н6О3

 

20. Формула молочної кислоти

А С6Н12О6

Б С5Н10О5

В С5Н10О4

Г С3Н4О3

Д С3Н6О3

 

21. Сумарне рівняння гліколізу

А С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О

Б С5Н10О5+ 2АДФ + 2Н3РО4 → С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О + 2СО2

В С6Н12О6 + АДФ + Н3РО4 → 2С3Н6О3 + АТФ + Н2О

Г С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 +44Н2О + 38АТФ

Д 2С3Н6О3 + 6О2 + 36АДФ + 36Н3РО4 → 6СО2 + 42Н2О + 36АТФ

 

22. Сумарне рівняння аеробного дихання

А С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О

Б С5Н10О5+ 2АДФ + 2Н3РО4 → С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О + 2СО2

В С6Н12О6 + АДФ + Н3РО4 → 2С3Н6О3 + АТФ + Н2О

Г С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 44Н2О + 38АТФ

Д 2С3Н6О3 + 6О2 + 36АДФ + 36Н3РО4 → 6СО2 + 42Н2О + 36АТФ

23. Сумарне рівняння гліколізу і аеробного дихання

А С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О

Б С5Н10О5+ 2АДФ + 2Н3РО4 → С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О + 2СО2

В С6Н12О6 + АДФ + Н3РО4 → 2С3Н6О3 + АТФ + Н2О

Г С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 6СО2 + 44Н2О + 38АТФ

Д 2С3Н6О3 + 6О2 + 36АДФ + 36Н3РО4 → 6СО2 + 42Н2О + 36АТФ

 

24. При спиртовому бродінні молекула глюкози розпадається на

А 2 молекули С3Н4О3 та 1 молекулу НО2

Б 2 молекули С2Н5ОН та 2 молекули О2

В 2 молекули С2Н5ОН та 2 молекули СО2

Г 2 молекули С3Н4О3

Д 2 молекули С3Н6О3

 

25. Тканинне дихання – це

А процес газообміну в легенях

Б процес газообміну в тканинах

В кисневий (аеробний) етап енергетичного обміну

Г безкисневий (анаеробний) етап енергетичного обміну

Д підготовчий етап енергетичного обміну

 

26. Кисневий (аеробний) етап енергетичного обміну

А газообмін

Б фотодихання

В подвійне дихання

Г зовнішнє дихання

Д тканинне дихання

 

27. Переносники електронів, які входять до складу ферментних комплексів, що каталізують окиснювально-відновні реакції (дихальний ланцюг), розміщені у мітохондріях

А у матриксі

Б у внутрішній мембрані

В у зовнішній мембрані

Г між двома мембранами

Д у мембранах тилакоїдів

 

28. Послідовне перетворення органічних кислот у матриксі мітохондрій на аеробному етапі енергетичного обміну

А цикл Кальвіна

Б цикл Кребса

В фотодихання

Г фотосинтез

Д хемосинтез

 

29. Рівняння утворення води в останній ланці дихального ланцюга на аеробному етапі енергетичного обміну

А 4Н+ + 4е- + О2 → 2Н2О

Б 2Н+ + 2е- + О2- → Н2О

В 2Н2 + О2 → 2Н2О

Г 4Н2 + О2 → 2Н2О

Д 2Н2О2 → 2Н2О + О2

 

30. Процес видалення з організму продуктів обміну

А овуляція

Б дефекація

В осморегуляція

Г секреція

Д екскреція

 

31. До процесів пластичного обміну не належить утворення

А поліпептидного ланцюга із амінокислот

Б фосфогліцеринової кислоти (і глюкози) із вуглекислого газу і води

В вуглекислого газу і води при розщепленні молочної кислоти

Г РНК на ДНК

Д глікогену із глюкози

 

32. Система збереження інформації про первинну структуру білків через нуклеотидну послідовність ДНК

А реплікаційна „виделка”

Б матричний синтез

В генетичний код

Г триплет нуклеотидів

Д аміноацил-тРНК-комплекс

 

33. Послідовність нуклеотидів, яка кодує певний амінокислотний залишок поліпептидного ланцюга

А спейсер

Б оперон

В триплет

Г бівалент

Д промотор

 

34. Виродженість генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

 

35. Однозначність генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

 

36. Неперервність генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

 

37. Універсальність генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

 

38. Односпрямованість (неперекритність) генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується з певної точки і лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

 

39. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що він єдиний для всіх живих організмів

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г односпрямованість

Д неперервність

 

40. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що між триплетами немає розділяючих ланок

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г неперекритність

Д неперервність

 

41. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г односпрямованість

Д неперервність

 

42. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

А універсальність

Б виродженість

В неперекритність

Г однозначність

Д неперервність

 

43. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що послідовність нуклеотидів зчитується з певної точки і лише у одному напрямку

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г односпрямованість (неперекритність)

Д неперервність

 

44. Стоп-кодонами в іРНК є

А УАА, УАГ, УГА

Б УАА, УАЦ, ЦГА

В ГАА, УАГ, УГА

Г ГАА, УАГ, ЦГА

Д ЦАА, ЦАГ, АГА

 

45. Стоп-кодонами в іРНК визначається завершення процесу

А реплікації

Б транскрипції

В трансляції

Г активації амінокислот

Д формування просторової конфігурації білкової молекули

 

46. Кількість триплетів, які кодують амінокислоту метіонін

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 6

 

47. Кількість триплетів, які кодують амінокислоту триптофан

А 6

Б 4

В 3

Г 2

Д 1

 

48. Ділянки ДНК, що не несуть спадкової інформації і відокремлюють одні гени від інших

А промотори

Б спейсери

В кодони

Г триплети

Д оперони

 

49. Послідовні етапи процесу біосинтезу білка:

А інтерфаза, каріокінез, цитокінез

Б транскрипція, трансляція, утворення просторової конфігурації молекули

В профаза, метафаза, анафаза, телофаза

Г підготовчий, безкисневий (анаеробний), кисневий (аеробний)

Д світлова фаза, темнова фаза

 

50. Синтез про-іРНК на ДНК за принципом комплементарності

А реплікація

Б трансляція

В транскрипція

Г трансдукція

Д регенерація

 

51. Перетворення про-іРНК на активну форму іРНК відбувається шляхом

А зв’язування про-іРНК з аміноацил-тРНК-комплексами

Б зв’язування про-іРНК з рибосомою

В набуття молекулою просторової конфігурації

Г видалення ділянок, позбавлених генетичної інформації

Д добудовування другого ланцюга за принципом комплементарності

 

52. Синтез поліпептидного ланцюга на основі інформації іРНК між субодиницями рибосоми

А реплікація

Б трансляція

В транскрипція

Г трансдукція

Д регенерація

 

53. Приєднання амінокислоти до тРНК відбувається за рахунок

А енергії АТФ

Б виникнення ініціативного комплексу в рибосомі

В потрапляння у функціональний центр рибосоми

Г наявності у молекулі амінокислоти гідрофобного радикалу

Д наявності у певних місцях молекули тРНК тиміну

 

54. Полісома – це

А хромосома з великою кількістю хроматид

Б хромосома з великою кількістю нуклеосом

В поліпептидний ланцюг, який набуває просторової конфігурації

Г молекула іРНК з нанизаними на неї рибосомами

Д рибосома з великою кількістю субодиниць

 

55. Процес трансляції відбувається в

А активному центрі фермента РНК-полімерази

Б мітохондріальних мембранах

В ядерній оболонці (ядерних порах)

Г ядерному матриксі

Д функціональному центрі рибосоми

 

56. Процес транскрипції відбувається в

А активному центрі фермента ДНК-полімерази

Б мітохондріальних мембранах

В ядерній оболонці (ядерних порах)

Г ядерному матриксі

Д функціональному центрі рибосоми

 

57. Матрицею для синтезу тРНК є

А іРНК

Б рРНК

В мРНК

Г білок

Д ДНК

 

58. Матрицею для синтезу рРНК є

А ДНК

Б тРНК

В мРНК

Г іРНК

Д білок

 

59. Фермент ДНК-полімераза синтезує

А ДНК на матриці тРНК

Б ДНК на матриці рРНК

В ДНК на матриці ДНК

Г РНК на матриці РНК

Д РНК на матриці ДНК

 

60. Фермент РНК-полімераза синтезує

А ДНК на матриці іРНК

Б ДНК на матриці рРНК

В ДНК на матриці тРНК

Г РНК на матриці тРНК

Д РНК на матриці ДНК

 

61. Будова ділянки ланцюга ДНК, яка утворилась під час реплікації на ділянці ланцюга ДНК з будовою: ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

А ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

Б ААТ-ТГЦ-АЦА-ТЦГ

В УУА-АЦГ-УГУ-АГЦ

Г ААУ-УГЦ-АЦА-УЦГ

Д ТЦГ-ААТ-ТГЦ-АЦА

 

62. Будова ділянки РНК, яка утворилась під час транскрипції на ділянці ланцюга ДНК з будовою: ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

А ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

Б ААТ-ТГЦ-АЦА-ТЦГ

В УУА-АЦГ-УГУ-АГЦ

Г ААУ-УГЦ-АЦА-УЦГ

Д ТЦГ-ААТ-ТГЦ-АЦА

 

63. Ділянка ланцюга ДНК, що має будову: АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА, утворилась в процесі реплікації на ділянці ланцюга ДНК з будовою:

А ЦГТ-АТТ-ТЦЦ-ГГА

Б УЦЦ-ГГА-ЦГУ-АУУ

В ТЦЦ-ГГА-ЦГТ-АТТ

Г АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА

Д АГГ-ЦЦУ-ГЦА-УАА

 

64. На ділянці ланцюга ДНК, що має будову: АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА, утворилась в процесі транскрипції ділянка РНК з будовою:

А ЦГТ-АТТ-ТЦЦ-ГГА

Б УЦЦ-ГГА-ЦГУ-АУУ

В ТЦЦ-ГГА-ЦГТ-АТТ

Г АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА

Д АГГ-ЦЦУ-ГЦА-УАА

 

65. Антикодони тРНК, які під час трансляції послідовно зв’язуються з ділянкою іРНК, що має будову: АГУ-ГАА-ЦЦА-ЦУА

А УЦА, ЦУУ, ГГУ, ГАУ

Б АГУ, ГАА, ЦЦА, ЦУА

В ТЦА, ЦТТ, ГГТ, ГАТ

Г АГТ, ГАА, ЦЦА, ЦТА

Д ЦУА, УЦУ, ГУГ, ГУА

 

66. Під час трансляції з ділянкою іРНК, що має будову: ЦГА-ААУ-ГАЦ-УУЦ, послідовно будуть зв’язуватись антикодони тРНК:

А ГЦУ, УУА, ЦУГ, ААГ

Б ЦГА, ААУ, ГАЦ, УУЦ

В ГЦТ, ТТА, ЦТГ, ААТ

Г ЦГА, ААТ, ГАЦ, ТТЦ

Д УЦГ, АУУ, ГУЦ, ГАА

 

67. Під час трансляції антикодони тРНК – УЦГ, АУГ, ГУЦ, ГАА – послідовно будуть зв’язуватись з ділянкою іРНК, що має будову:

А АГЦ-ТАЦ-ЦАГ-ЦТТ

Б УЦГ-АУГ-ГУЦ-ГАА

В АГЦ-УАЦ-ЦАГ-ЦУУ

Г ТЦГ-АТГ-ГТЦ-ГАА

Д ГУГ-ЦАА-УЦГ-АУГ

 

68. Кількість пар нуклеотидів, які містяться в ділянці ДНК, довжиною 34 нм

А 10

Б 20

В 50

Г 100

Д 200

 

69. Кількість пар нуклеотидів, які містяться в ділянці ДНК, довжиною 68 нм

А 10

Б 20

В 50

Г 100

Д 200

 

70. Довжина ділянки молекули ДНК, яка містить 50 пар нуклеотидів

А 3,4 нм

Б 17 нм

В 34 нм

Г 170 нм

Д 220 нм

 

71. Довжина ділянки молекули ДНК, яка містить 200 пар нуклеотидів

А 3,4 нм

Б 17 нм

В 34 нм

Г 68 нм

Д 136 нм

 

72. Довжина ділянки молекули РНК, яка містить 100 нуклеотидів

А 3,4 нм

Б 17 нм

В 34 нм

Г 68 нм

Д 136 нм

Підготував(ли) викладач(і): Мальованчук Н.В.

 

 

Обговорено та затверджено

на засіданні П(Ц)МК

загальноосвітньої підготовки

Протокол № ___ від _________201_ року

Голова П(Ц)МК __________М.С. Кулява


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.05 сек.)