АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Описування змісту інформаційних масивів

Читайте также:
  1. CASE-технологія створення інформаційних систем
  2. Адаптивна система навчання з використанням інформаційних технологій.
  3. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  4. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИСЕРТАЦІЇ
  5. Вимоги до змісту звіту виробничої практики
  6. Вимоги до змісту курсової роботи
  7. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
  8. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА РОЗТАШОВУВАННЯ РЕКВІЗИТІВ ДОКУМЕНТІВ
  9. ВИМОги до СТРУКТУРИ ТА Змісту КУРСОВОЇ РОБОТИ
  10. Вимоги щодо форми і змісту номенклатури справ
  11. Вправи на розуміння змісту філософських категорій
  12. До змісту

Лекція 2

Методи описування і класифікації Інформаційних масивів

1. Описування змісту інформаційних масивів

2. Основні класифікаційні ознаки

Описування змісту інформаційних масивів

В основі опису інформаційних масивів лежать наступні принципи:

тематичний принцип: він ґрунтується на віднесенні інформаційних масивів до галузей знань чи діяльності, в яких вони створюються і/чи використовуються. Для тематичного опису використовуються інформаційні мови класифікаційного типу, наприклад Державний рубрикатор НТІ, бібліотечні та архівні класифікації, а також такі інструменти, як Всеукраїнський класифікатор галузей народного господарства, Всеукраїнський класифікатор видів економічної діяльності, продукції та послуг, що створений на основі міжнародної системи Standard Industrial Classification. Тематичний принцип застосовується до масивів, що включають текстові (неструктуровані) документи. Недоліком мов, що застосовуються для тематичного описування, є неоднозначність результатів класифікування, здійснюваного майже завжди інтелектуальними методами. До того ж для опису тематики в різних країнах і різних інформаційних сферах застосовуються різні класифікації. Тематичний принцип може засновуватися на віднесенні масиву до будь-якої галузі як за ознакою походження, так і за ознакою використання (банківська інформація може розумітися як інформація, що виникла в банках, чи інформація, призначена для використання в банках);

об’єктний принцип: згідно цього принципу побудована основна система інформаційних мов, створена в СРСР для застосування в автоматизованих системах організаційного управління, – Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної і соціальної інформації. В рамках цієї системи створені класифікатори різних об’єктів реального світу: продукції, підприємств, професій, робіт і послуг, демографічних показників, мов, країн і т.д. Цей принцип продовжує залишатися основним для опису ІР, що використовуються для управління і бізнесу. Об’єктний принцип краще всього застосовувати до добре структурованих масивів, а саме фактографічних баз даних, що виникають у сфері управління. Оптимально застосовувати його до кадастрової інформації, де досить чітко виділяються описувані множини об’єктів (наприклад, земельні ділянки чи об’єкти нерухомості, а також до персональних даних, де об’єктами інформаційних масивів виступають фізичні особи);

предметний (дескрипторний, посткоординатний) принцип: передбачає, що будь-який документ з найбільшою повнотою і точністю може бути описаним вільним набором термінів, в якості яких використовуються ключові слова, предметні рубрики, дескриптори. Інформаційні мови предметного типу зручні для пошуку, але погано пристосовані для навігації, ідентифікації інформаційних масивів, а також для вирішення різноманітних задач управління інформаційними ресурсами (наприклад, для статистики інформаційної діяльності).

локальний принцип: локальними називають описи за правилами, що прийняті для окремих класів інформаційних ресурсів. Зокрема, в міжнародній інформаційній системі з глобальних даних використовуються такі параметри: тип географічного об’єкту, за яким ведеться спостереження, його координати, спосіб спостереження чи вимірювання, платформа спостережень. Звісно, що ці параметри можливо застосовувати тільки до ІР певного виду. На сьогодні локальні класифікатори ресурсів досить розповсюджені в мережі Інтернет.

Традиційний принцип: ІМ класифікують за традиційними сферами інформаційної діяльності, в межах яких сформувалися їх визначені класи чи стійкі уявлення про існування таких класів. Найпоширенішими термінами, що застосовуються до класів ІМ є:


§ друкована (видавнича) продукція;

§ науково-технічна інформація;

§ бібліотечні фонди;

§ нормативно-технічна інформація (документація);

§ патентна інформація;

§ інформація про природні ресурси;

§ екологічна інформація;

§ геоінформація, геодані;

§ навчально-освітня інформація;

§ довідково-енциклопедична інформація;

§ управлінська інформація;

§ проектно-конструкторська інформація (документація);

§ технологічна та виробнича інформація;

§ правова інформація;

§ фінансово-економічна (ділова. комерційна) інформація;

§ торгівельно-транспортна документація;

§ статистична інформація;

§ архівна документація;

§ реклама і т.д.


Отже можна зробити висновки, що на даний час не існує методології універсального опису змісту ІМ. Таку методологію можливо побудувати, лише комбінуючи уже відомі способи описування в межах більш загального уявлення.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)