Підприємництво

Підприємництво – особлива форма прояву творчих здібностей люди-ни в сфері економічної діяльності. Характеризується здібністю до новаторства в виробництві, що проявляється в: створенні нових організаційних форм виробництва, в відкритті ринків збуту, в залучені нових факторів виробництва, застосування нових технологій тощо.

Вперше термін «підприємництво» ввів в науковий оборот англійський економіст Р. Кантільон у ХVІІІ столітті. Він пов’язував це поняття зі здатністю індивіда брати на себе ризик можливої втрати капіталу і відповідальність за наслідки такої втрати. В подальшому практично всі відомі економісти торкались проблеми підприємництва і вносили доповнення в розуміння цього феномену.

В теорії виокремлюють такі основні завдання (функції) підприєм-ництва: новаторську, організаційну, господарську, соціальну та осо-бистісну. Новаторська функція – це сприяння генерації і просуванню нових ідей (технічних, економічних, управлінських тощо).

Ігор Сікорський – з дитинства захопився ідеєю створення принципово нового типу літаль-ного пристрою – гелікоптера. Перший апарат зібрав в дворі будинку по В. Житомирський, в Києві, вручну. В 20-х роках ХХ ст. був змушений емігрувати в США, де створив спочатку літаючу модель, а потім всесвітньо відому фірму, яка і на початку ХХІ ст. займає ведучі позиції в світі по випуску гелікоптерів.

Організаційна – впровадження нових форм організації виробництва.

Американський підприємець Г.Форд першим застосував конвеєрну систему в збиранні автомобілів. Поточне виробництво значно здешевило авто, зробило їх доступними широким верствам, а самого Г. Форда – одним з найбагатших людей світу.

Господарська – найбільш раціональне використання всіх наявних ресурсів.

Соціальна – сприяння вирішенню життєвих проблем (наприклад, за- безпечення доходами працівників у разі втрати ними працездатності), які прямо не торкаються виробництва, але є важливими як для членів колективу підприємства, так і оточуючих.

Особистісна – реалізація підприємцем своїх намірів, досягнення мети, яка виділяла його як унікальну особу.

Щоб реалізувати ці функції підприємець повинен мати властивості як закладені природою(розумові та психологічні здібності), так і спормовані освітою (обсяг і якість знань) і самовихованням (воля, наполегливість, сміливість).

Для того, щоб могли реалізуватися здібності до підприємництва потрібні певні суспільні умови: право на приватну власність, державний захист власності, право вільного вибору сфери та масштабів діяльності тощо.

Вчені стверджують: певні здібності до підприємництва мають всі люди (так, як вони мають здібності співати чи малювати). Але розвинута схильність до підприємництва притамана відносно невеликій кількості людей (деякі вчені вважають, що 8-10 % активного населення) – так само, як існує відносно невелика кількість талановитих художників, співаків, шахістів, математиків тощо.

З огляду на це суспільство (в особі держави) повинно сприяти фор-муванню і прояву підприємництва, як особливого роду діяльності, що збагачуює суспільство.

Розглядаючи підприємництво як феномен господарського життя треба розрізняти два види підприємницької діяльності. Перший - підприємництво економічно творче – коли створюються реальні матеріальні блага, які збагачують і самого підприємця, і національну економіку, і люд-ство в цілому. До визначних проявів такого підприємництва можна віднести таких талановитих людей як Г. Форд (США), брати Терещенко в Україні, творці GOOGL та багато інших.

Другий – вид підприємницької діяльності спрямований, перш за все, на збагачення самого її ініціатора за рахунок перерозподілу багатства, створеного іншими суб’єктами господ-дарської діяльності на свою користь. Серед таких діячів у сфері господарської діяльності є люди не безталанні, але їх обдарованість спрямована або на шахрайські оборудки, або на дії, які будучи злочинними за економічною суттю не підпадають під покарання за відсутністю відповідних статей в Кримінальному кодексі. До таких відносяться творці різного роду фінансових пірамід, спекулянтів цінними паперами, виробники фальшованих товарів (включаючи продукти дитячого харчування та медикаменти), програмісти – хакери, які крадуть гроші з чужих рахунків, власники тих статків, які отримані за рахунок підкупу чиновників тощо. Проте, не вони основна ведуча складова суспільного виробництва. Прогресивна, більша частина підпри-ємницького контингенту – позитивного творчого спрямування, лідери, які своєю творчою пра-цею збагачують все суспільство.

Одна з функцій державних органів – підтримати перших і поставити під жорсткий контроль (а то і обмежити) діяльність других.

Поиск по сайту: