АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Узагальнена схема реагування на зовнішні впливи

Читайте также:
  1. Алгоритм и блок-схема
  2. Блок-схема алгоритма цикла с параметром представлена на рисунке 5.1.
  3. Вплив зовнішніх умов на ріст рослин. Добова та річна періодичність росту рослин.
  4. Выбор типа и схема предочистки ВПУ
  5. Г) зовнішні і внутрішні органи контролю.
  6. ДВУХПОЛУПЕРИОДНАЯ СХЕМА ВЫПРЯМЛЕНИЯ
  7. Двухполупериодный мостовой выпрямитель (схема Греца)
  8. Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
  9. Загальна схема ветеринарної медицини України
  10. Зовнішні (непрямі) ознаки застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
  11. Зовнішні вихідні ворота іноді вбудовувалися у стіну (Золоті Ворота в Kиєві (1037); Ворота єпископа в Переяславі (1089).
  12. ЗОВНІШНІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

У ході адаптації рослини, пристосовуючись до умов середовища, що змінюються, міняються разом з ними. Раніше відзначалося, що адаптація – це пристосування всієї рослини як системи.

Система (від грец. systema – ціле, складене з частин) – сукупність, об'єднання взаємозалежних і розташованих у відповідному визначеному порядку елементів (частин) якогось цілого утворення.

Елементи, з яких складається система, можуть бути як однаковими, так і зовсім різними; їх число може бути будь-яким – від двох до нескінченності, і з'єднуватися вони можуть довільним чином. Таке універсальне визначення підходить практично до будь-якого об'єкта, від атома до екосистеми чи будь-якої біологічної структури.

Зміна будь-якої системи, як показав Ю.А.Урманцев (1988), може відбуватися одним із семи способів, а саме, шляхом зміни:

1) числа елементів, які утворюють систему;

2) якості елементів, які утворюють систему, наприклад заміна менш продуктивного елемента більш продуктивним, за того ж числа елементів;

3) відносин між елементами («закони композиції»);

4) числа і якості елементів;

5) числа елементів і їх відносин;

6) якості елементів і їх відносин;

7) числа, якості і відносин елементів.

Легко представити, що будь-які зміни в рості і розвитку рослин можуть бути визначені в якості одного з таких перетворень: вегетативний ріст пагону на якомусь відрізку часу можна розглядати як збільшення кількості листків – елементів пагону; перехід до цвітіння – як поява якісно нового елемента і т.д. Розглянемо основні елементи ланцюжка «сприйняття → обробка інформації → адекватна відповідь» і їх зв'язку між собою, іншими елементами і фізіологічними системами рослин під час формування відповідної реакції на зміни умов середовища.

Молекулярно-біологічний рівень. У найбільш простих системах сприйняття зовнішнього сигналу часто сполучено із системою реагування. Це відноситься до молекулярних комплексів ферментів, комплексів фотосинтетичних пігментів або систем мембранного переносу речовин. Дійсно, фермент у силу спеціалізації сприймає появу тільки власного субстрату і не реагує на сполуки, часто дуже близькі до нього за хімічними властивостями. Приєднання субстрату (субстратів) приводить до змін структури ферменту, у результаті чого фермент здійснює реакцію, яку каталізує, і повертається у вихідний стан. Пігмент фотосинтезу сприймає квант світла, збуджується і передає його енергію на фотохімічні реакції. Н+-АТРаза плазмалеми «пізнає» протон, захоплює його і переносить через мембрану. Для інших речовин є свої транспортні канали, що у свою чергу не реагують або реагують слабко на чужі речовини. За механічного і хімічного контактів сприймаючої і робочої частин реагуючих систем додаткові, проміжні структури тільки ускладнюють усю систему і тому просто не потрібні (рис. 5).

Клітинний рівень. У клітині, де існує просторовий і функціональний поділ сприймаючих і реагуючих систем, стає необхідною додаткова підсистема (нові елементи і зв'язки між ними) для передачі інформації від сприймаючих до робочих елементів. Наприклад, сигнал сприймається рецептором на зовнішній мембрані, а реагуюча система розташована в ендоплазматичному ретикулумі чи ядрі. Останніми роками ведуться інтенсивні роботи з розшифровки механізмів передачі інформації з поверхні клітини на внутрішньоклітинні структури. Схеми сприйняття і переробки інформації в рослинній і тваринній клітинах у цілому дуже близькі. У рослин і тварин є поверхневі рецептори, що сприймають сигнал, а також кілька незалежних систем трансформації зовнішнього сигналу (Са2+ і кальмодулін, система цапф, лектини та ін. (рис 6)).

Ціла рослина. Послідовність таких процесів у рослинах у цілому відповідає уявленням про «узгодження руху з відчуттям»: рослини мають систему «відчуття» і реагують на сигнали зовнішнього середовища. Однак перераховані вище особливості організації рослин неминуче обумовлюють специфіку реагування рослин на зовнішній сигнал, яка проявляється, перш за все, у зміні фізіолого-біохімічних процесів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)