Семінарське заняття № 7

П л а н

1. Соціокультурні, політичні та інтелектуальні передумови кризи історичної науки. Методологічна дискусія 1890-х рр.

2. Критика позитивізму і європоцентризму в історичній науці Фрідріхом Ніцше.

3. Методологія історії в працях представників неокантіанського і неогегельянського напрямів.

4. Теоретико-методологічні пошуки у працях Бенедетто Кроче і Робіна Колінгвуда.

5. Проблема циклічного розвитку світової історії в працях Освальда Шпенглера, Арнольда Тойнбі, Пітіріма Сорокіна.

6. Історична наука і політика.

Р е ф е р а т и

Історико-соціологічна концепція Макса Вебера.

Історико-філософські ідеї Робіна Колінгвуда.

Вплив позитивізму на концепцію всесвітньої історії Освальда Шпенглера.

Арнольд Тойнбі про основні етапи розвитку світової історії

Історичні погляди Бенедетто Кроче.

Основні поняття: неокантіанство, неогегельянство, номотетичні та ідеографічні науки, теорія «культурних типів» та «ідеальних типів», суб’єктивний фактор історичного пізнання, цивілізація, «морфологія культури», «брейкдаун», «закон виклику і відповіді», трансформація культур, культурні суперсистеми, «вісьовий час», фази історії, екзистенція, есхатологія, полілінійність.

Проблемні питання:

1. В чому полягає антипозитивістський характер неокантіанської та неогегельянської методології?

2. В чому суть ідей суб’єктивного сприйняття минулого людства?

3. Що спільного і відмінного в історіософських побудовах Освальда Шпенглера і Арнольда Тойнбі?

4. Що нового у розвиток теорії циклічного розвитку вніс Пітірім Сорокін?

5. У чому полягає принципова відмінність поглядів Карла Ясперса та ідей теоретиків циклічності?

6. Як екзистенціалісти визначають сенс історії?

Література

Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М., 1987.

Бобіченко І. В. Філософія історії. – К., 2000.

Болховитинов Н.Н. США: проблемы истории и современная историография. –М., 1980.

Бондаренко Г. Історичне пізнання. Питання теорії і практики. – Луцьк, 1998.

Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методолгии истории. – М., 1975.

Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

Гегель. Философия истории // Сочинения. – М., 1935. – Т.8.

Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки. Учебное пособие /ред. И. П. Демитьева, А. И. Патрушева. – М., 2000.

Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.

Льюис Д. Марксистская критика социологических концепций Макса Вебера. – М., 1981.

Мерцалов А.Н. В поисках исторической истины: Очерки методологии критики буржуазной историографии. – М., 1984.

Могильницкий Б.Г.Историческая альтернативность: методологический аспект // Новая и новейшая история. – 1990. – №3.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.

Патрушев А.И. Социально-критическая школа в историографии // Вопросы истории. – 1986. – №6

Порк А.А. Историческое объяснение: Критический анализ немарксистских теорий. – Таллин, 1981.

Современная немарксистская историография и советская историческая наука // История СССР. – 1988. – №1.

Сорокин П.А. Историческая необходимость. // Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. 0бщество. – М., 1992.

Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.

Шарифжанов И.И. Современная английская буржуазная историография. –М., 1984.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.

Поиск по сайту: