Фактори неспецифічного захисту

Напрямки імунології

•Інфекційна імунологія – вивчає особливості імунітету при різних інфекційних захворюваннях, розробляє методи діагностики, профілактики та лікування їх за допомогою імунобіологічних препаратів

•Неінфекційна імунологія

•Вивчає питання антигенних властивостей тканин макроорганізму та розробляє методи їх визначення

•Вивчає проблеми гістосумісності і трансплантаційний імунітет

•Імунопатологія – вивчає основні патологічні стани, механізми їх виникнення, методи їх діагностики

•

Види імунітету

Вроджений імунітет

Неспецифічна Видовий

резистентність імунітет

Плацентарний імунітет

Набутий імунітет

Природний Штучний

Активний Активний

Пасивний Пасивний

Види імунітету:

• Вроджений (спадковий)

• Набутий – формується в процесі онтогенезу (життя) кожної конкретної особи і має специфічний характер. Забезпечується імунною системою організму людини.

Імунітет

За специфічністю:

•Неспецифічний імунітет

•Специфічний імунітет:

–За характером імунної відповіді:

Гуморальний

Клітинний

За місцем прояву (дії):

• Місцевий – обумовлений факторами специфічного та неспецифічного захисту в місці вхідних воріт збудника

• Загальний (генералізований) – забезпечує захист у внутрішньому середовищі організму людини(на шляхах можливого розповсюдження збудника в організмі)

Вроджений

– видовий (стійкий, довічний) – це генетично детермінована несприйнятливість, притаманна певному виду, і обумовлена тканинною та клітинною ареактивністю (відсутністю рецепторів).

– плацентарний (нестійкий, короткочасний) – формується в період внутрішньоутробного розвитку. Має специфічний характер і обумовлює захист від інфекцій, перенесених матір´ю.

Набутий

– природний

•активний (короткочасний, тривалий, довічний) – формується після перенесення інфекційних хвороб

•пасивний (короткочасний) – передається з молоком матері під час природного вигодовування.

– штучний

•активний (короткочасний, тривалий) – формується після введення вакцин

•пасивний (короткочасний) – формується в результаті введення сироваток та імуноглобулінів

Форми прояву імунітету

Протимікробний (стерильний/нестерильний)

-противірусний

-протибактеріальний

-протигрибковий

-протипротозойний

Протитоксичний

Протипухлинний

Трансплантаційний

Стерильний імунітет – залишається після повної елімінації (звільнення) організму від збудника

Нестерильний (інфекційний) імунітет – стійкість до повторного зараження зберігається протягом періоду, поки в організмі існує збудник хвороби. Повністю зникає після елімінації збудника

Фактори неспецифічного захисту

Анатомо-фізіологічні фактори захисту організму

•Шкіра

•Слизові оболонки

•верхніх дихальних шляхів

•ШКТ

•сечостатевої системи

•кон’юнктиви ока

•Захисні бар’єри на шляхах потрапляння і розповсюдження мікроорганізму в організмі людини

Бар’єрна функція шкіри

• Це перша лінія захисту організму від потрапляння збудників у внутрішнє середовище, яка забезпечується:

•Багатошаровою будовою та наявністю кератину в клітинах епітелію

•Антогоністичною дією нормальної мікрофлори

•Механічним їх очищенням шляхом злущення відмерлих клітин разом з адгезованими мікроорганізмами

•Створенням несприятливих фізико-хімічних умов для розмноження бактерій (кисле рН шкірного сала, гіпертонічні властивості поту)

Дихальна система

Шлунково-кишковий тракт

Сечо-статева система

Нормальна мікрофлора організму Забезпечує колонізаційну резистентність слизових оболонок і шкіри за рахунок антагоністичної дії на транзиторні мікроорганізми

Антагоністична дія нормальної мікрофлори зумовлена:

•блокуванням клітинних рецепторів

•конкуренцією з патогенними мікроорганізмами за поживні речовини

•зміною рН середовища за рахунок виділення продуктів метаболізму

•виділенням бактерицидних речовин (бактеріоцинів)

•імуностимуляцією

•Лихоманка. Гіпертермічна реакція сприяє:

•прискоренню кровообігу та обмінних процесів в організмі

•активації фагоцитів та стимуляція продукції гуморальних факторів (інтерферону та ін.)

•пригніченню розмноження бактерій (мутагенна дія)

•Запалення – механізм, за допомогою якого відбувається фіксація, акумуляція та знешкодження генетично чужорідних об’єктів

Клітинні фактори

1. Фагоцити

Функції:

•захисна – захист організму від інфекційних агентів та продуктів їх розпаду

•презентуюча (процесінг) – полягає у представленні лімфоцитам антигенних епітопів на мембрані фагоцита

•секреторна– виділення біологічно-активних речовин – цитокінів, які відіграють важливу роль в імуногенезі

Макрофаги (захисна, презентуюча, секреторна)

- мігруючі (моноцити)

- фіксовані (кл. Купфера, альвеолярні гістіоцити, кл. мікроглії, остеокласти тощо)

Мікрофаги (захисна, секреторна

- нейтрофіли

- еозинофіли

Стадії фагоцитозу

1.Хемотаксис - цілеспрямоване пересування фагоцитів за градієнтом концентрації активуючих стимулів

•білки системи комплементу

•бактеріальні ЛПС

•продукти деградації клітин

•лімфокіни

2.Адгезія – прикріплення до поверхні мікроорганізму, опосередкована рецепторами

3.Поглинання (ендоцитоз). Утворюється фагосома з об'єктом, до якої приєднується лізосома

4.Внутрішньоклітинне перетравлення

• кисеньзалежне (супероксид-аніон, перекис водню, радикал гідроксилу)- мікробні клітини руйнуються, після чого знешкоджуються лізосомальними ферментами

• кисеньнезалежне (лактоферин, катіонні білки, катапсин G). Вони порушують структуру клітинної стінки бактерій та їх метаболізм, після чого руйнуються лізосомальними ферментами

5. Екзоцитоз

•Фагоцитоз може бути: завершеним (виявлення, захоплення, знищення) незавершеним (виявлення, захоплення)

Поиск по сайту: