|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Злісне ухиляння експерта від явки до органів досудового слідства або дізнанняЗлісне ухиляння експерта від явки до органів досудового слідства або дізнання регулюється ст. 185-4 КУАП України. Об'єкт правопорушення — встановлений порядок управління, що вимагає від осіб, викликаних до органів досудового слідства або дізнання, з'явитися особисто для допитів, свідчень, надання висновку на поставлені органами досудового слідства або дізнання питання з метою забезпечення повноти дослідження кримінальної справи. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в бездіяльності — ухиленні від явки за письмовими офіційними повідомленнями до органів досудового слідства або дізнання. Злісність в ухиленні від явки, що є обов'язковою ознакою такого складу, проявляється в умисному ухилянні, кількаразовій відмові від участі в слідчих діях. Факт злісного ухилення слід підтверджувати документами, які доводять офіційні виклики осіб. Як докази відсутності злісності в ухиленні від явки можуть бути представлені різні юридичні документи — лікарняні аркуші, відрядні проїзні документи тощо. Суб'єкт правопорушення — особи, яких викликають до органів попереднього слідства або дізнання – експертів (фахівців). Суб'єктивна сторона правопорушення припускає прямий умисел у випадках, наприклад, відкритої відмови від явки за викликами органів досудового слідства або дізнання або ухилення від явки через боязкість, залякування, зацікавленість у певному результаті слідчої справи. Санкції: накладення штрафу. Самоуправство (ст. 186 КУАП). Одержання неправомірної винагороди працівником ветеринарної медицини (ст. 172-2, 172-5 КУАП). Підкуп. Самоуправство Самоуправство регулюється ст. 186 КУАП України. Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гацього права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям. Об'єкт правопорушення — встановлений порядок управління. Об'єктивна сторона правопорушення. Для наявності складу розглянутого правопорушення слід установити сукупність таких ознак: винний повинен мати відоме право або вважати, що має його. Для здійснення (відновлення) цього дійсного або уявного права винний має діяти. Уявним є право, що насправді особі не належить, проте вона помилково вважає, що володіє ним. Дії правопорушника мають бути самовільними, тобто здійснюватися не в зазначеному в законодавстві порядку, а з порушенням прав іншої особи. Дії винного повинні супроводжуватися примусовим фізичним або моральним впливом на статус державних органів, громадських організацій або на особу того, чиє право порушене (або без такого), але в кожному разі такий вплив здійснюється всупереч ясно вираженій волі потерпілого. Таким чином, примусовий вплив з метою реалізації дійсного або уявного права є важливою ознакою самоуправства. Самоуправство карається за ст. 186 КУАП у тому разі, якщо дії винного не заподіяли істотної шкоди державним органам, громадським організаціям, охоронюваним законом правам та інтересам громадян. Питання про те, чи є шкода істотною, визначається, виходячи з конкретних обставин справи, вини особи, важливості чи обсягу порушених інтересів посадовими особами органів внутрішніх справ, які уповноважені складати протоколи за такою категорією адміністративних справ. Питання про істотність шкоди, заподіяної самоуправством, є кваліфікуючою обставиною під час розмежування самоуправства, проступку або злочину. Суб'єктивна сторона самоуправства характеризується виною у формі умислу, тому що винний усвідомлює, що самовільно здійснює дії, правомірність яких може бути оскаржена (або заперечується) іншим громадянином (юридичною особою), передбачає, що в результаті цих дій завдається певної шкоди правам особи (юридичної особи), її власності, але бажає або завідомо допускає настання зазначених наслідків. Якщо особа сумлінно помиляється щодо належності їй справжнього або уявного права на здійснення дій, що заперечуються іншими фізичними або юридичними особами, відповідальність за самоуправство виключається. Суб'єкт правопорушення — громадяни іпосадові особи. Санкції: накладення штрафу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |