Риси суспільної урбанізації

Основи законодавства України з питань охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Основні етапи вивчення впливу денатурованого навколишнього середовища на здоров’я населення.

Зако́н Украї́ни «Про охоро́ну навко́лишнього приро́дного середо́вища» — закон України, що визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Закон встановлює, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Прийнятий 25 червня 1991 року, N 1264-XII.

У статті 9-12 - екологічні права та обов'язки громадян України

Основою методології гігієни як пріоритетної галузі медич­ної діяльності є визнання тісного взаємозв'язку людини з на­вколишнім середовищем, залежності здоров'я від впливу його чинників та умов.

На цій підставі науково обґрунтовані наступні закони гігієни

П'ятий закон гігієни — закон негативного впливу забруд­неного (денатурованого) природного навколишнього середо­вища на здоров'я людини — стверджує, що під час контакту людини з навколишнім середовищем, забрудненим фізіологі­чними виділеннями, побутовими або техногенними забрудню­вачами у кількостях, які перевищують гігієнічні нормативи, неминуче настає зміна стану здоров'я в бік його погіршення.

Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.

Мікроклімат являє собою сукупність метеорологічних умов на обмеженій території або в закритому приміщен­ні.

До Метеорологічних факторів належать - температура і вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру.

З клінічної точки зору розрізняють 3 типи погоди: 1. Оптимальна, що сприятливо впливає на організм люди­ни, з відносно однаковим ходом метеорологічних. еле­ментів. 2. Дратлива — з порушенням оптимального ходу метеорологічних елементів. 3. Гостра — з різкими зміна­ми метеорологічних елементів.

Гігієнічне значення погоди зумовлене її прямим і опосередкова­ним впливом на організм людини. Безпосередній вплив погоди здій­снюється через теплообмін людини. Опосередкований вплив погоди на організм людини зумовлений насамперед дією аперіодичних змін погодної ситуації, що вступають у протиріччя з біоритмами людини і спричинюють метеотропні ре­акції та захворювання. Метеотропні реакції на зміни погоди вияв­ляються у здорових, але метеочутливих людей з певним погодносоматичним синдромом (погіршення самопочуття, порушення сну, виникнення почуття тривоги, запамрочення, зниження працездатності, швидка втомлюваність), метеотропні захворювання — у хворих на хронічні захворювання ССС, дихальної чи інших си­стем, які загострюються під виливом різких змін погоди.

Основними заходами медичної профілактики є: 1) підвищення адап­тивних можливостей організму. Це досягається у разі відповідного загартовування організму, правильної орга­нізації праці, відповідного харчування; 2) щадний режим організму, зокрема, при потребі постільний режим, при перенесенні складних лікувальних процедур, зміні кліма­тичних умов тощо; 3) лікувальні заходи, що базуються на оперативній інформації про майбутню біотропну погоду.

Медикаментозну профілактику проводять 2 спосо­бами

Сезонну профілактику геліометеотропних реакцій проводять в сезони, що характеризуються найбільш шкідливим поєд­нанням клімато-погодних і геліогеофізичних компонентів природного середовища. Найчастіше такими сезонами є місяці осінньо-зимово-весняного періоду. Проте для досягнення максимальної ефективності сезонної профілактики у кожній кліматичній зоні її слід проводити в певні, прийняті тільки в цьому регіоні періоди Терміновою профілактикою геліометеотропних реакцій охоплюють насамперед хворих, які знаходяться в кардіологіч­ному стаціонарі, санаторії, інтернаті тощо, (там, де медичний пер­сонал має можливість здійснювати відповідні лікувально-профілактичні заходи в терміновому порядку на підставі оперативної щодобо­вої інформації про погоду і її прогноз на найближчі дні). проводять тільки метеочутливим. Такі хворі виявляються лікарем під час прибуття до лікувально-профілактичного закладу шляхом збору метеоанамнезу чи за динамікою об’єк­тивних і суб’єктивних показників стану здоров’я залежно від погодних умов.

2.23. Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.

Урбаніза́ція — це зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в країні, регіоні, світі.

Метою планування і забудови населених місць є відтворення умов, сприятливих для життя, суспільної та професійної діяльності, а також для відпочинку насе­лення.

Гігієнічні нормативи охоплюють регламентацію параметрів, які характеризують земельну ділянку, що вибирається під будівництво населеного пункту, типи житлових будинків, різних установ, лікарень, підприємств, а також види зе­лених насаджень, параметри, що торкаються проблем енергетики, транспорту, водопостачання і каналізації.

У ході урбаніза­ції повинні створюватися матеріальні та соціальні засоби для відтворювання більш здорових поколінь.

Сьогодні міське середовище багато в чому агресивне по відношенню до людини. людина знаходиться в зоні впливу цілого ряду факторів, що впливають на наші органи чуття і нервову систему, а через них - на загальний стан організму. Викиди промислових підприємств, сажа викликають забруднення повітря і води токсичними сполуками, які викликають захворювання дихальних шляхів, алергію. Яскраво виділяється залежність між раковими захворюваннями і екологічною обстановкою. Алергізація - одна з основних нових рис у зміненій структурі патології людей у міському середовищі. місто характеризується появою абсолютно нових речовин - забруднювачів, тиск яких раніше імунна система людини не відчувала. Суттєвим фактором є шум. джерело - автомобілі

Риси суспільної урбанізації

1) концентрація, інтенсифікація, диференціація і різноманітність міських видів діяльності, а в останній час і сільського господарства в приміських зонах великих центрів ряду країн;
2) поширення і поза центрами урбанізаційних ареалів міського способу життя з особливою структурою спілкування, культурою, системою ціннісних орієнтацій;
3) розвиток великих міських агломерацій, урбанізованих районів, зон внаслідок посилення взаємозв’язків у системах розселення;
4) ускладнення форм і систем урбанізованого розселення, перехід від лінійних – до вузлових, смугових і т.д.;
5) збільшення радіусів розселення в межах агломерацій і урбанізованих районів, пов’язаного з місцями прикладання праці, відпочинку та ін., які викликають територіальний ріст міських систем; відповідно відбувається збільшення площ високоурбанізованих територій за рахунок розширення і появи нових вогнищ урбанізації.

Поиск по сайту: