АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теоретичні відомості. Гідромотори – це гідромашини, які призначені для перетворення енергії стиснутої рідини в обертовий рух

Читайте также:
  1. А). Теоретичні передумови.
  2. А). Теоретичні передумови.
  3. А). Теоретичні передумови.
  4. А). Теоретичні передумови.
  5. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
  6. Базові відомості
  7. ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ СТАТЕВОЇ САМОСВІДОМОСТІ
  8. Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.
  9. Відомості, що становлять державну таємницю
  10. Властивості свідомості та її структура.
  11. Втрата свідомості, травми
  12. Г) теоретичні знання та практичні навички певної роботи.

Гідромотори – це гідромашини, які призначені для перетворення енергії стиснутої рідини в обертовий рух.

Гідромотори за конструкцією аналогічні гідронасосам. У порівнянні з електродвигунами мають такі переваги:

- у 6 разів менші за об'ємом за однакової потужності;

- в 4...5 разів менші за масою;

- просте регулювання швидкості обертання, в окремих випадках від 2500 хв-1 до 1 хв-1 з забезпеченням високої стабільності;

- час розгону та гальмування не перевищує сотих частин секунди тощо.

Рисунок 5.1– Залежність частоти обертання вала гідромотора (п) від витрат робочої рідини QM та перепаду тисків ()

 

Обертовий момент Тм (Н·м) та частота n (хв-1) обертання вала гідромотора визначаються за виразами

де – перепад тисків на гідромоторі, МПа;

q – об'єм робочої камери, м3;

– ККД гідромотора ( =0,86);

QM витрати робочої рідини гідромотора.

Потужність (кВт) гідромотора

Згідно наведеним залежностям частота обертання вала гідромотора визначається витратами робочої рідини з урахуванням об'ємних втрат у моторі, які зростають зі збільшенням різниці тисків.

Гідромотори можуть бути регульовані та нерегульовані, тобто з регульованою та нерегульованою частотою обертання валу.

Експериментальний стенд (рисунок 5.2) включає: гідростанцію 8, гідромотор 9, модель аксіально-поршневої гідромашини 10, навантажувальний пристрій 11 – порошкове гальмо з системою управління по напрузі та силі струму, імпульсний датчик 12 – фотоелемент для визначення обертів вала гідродвигуна, лічильник кількості обертів 6, і секундомір 5.

Рисунок 5.2 - Загальний вигляд стенду: 1,2 - манометри; 3 – індикатор годинникового типу; 4 - випрямлювач струму; 4.1 - вольтметр; 4.2 - рукоятка зміни напруги; 4.2 -тумблер включення випрямлювача; 5 - секундомір; 5.1 -кнопка обнулення секундоміра; 6 - лічильник імпульсів; 6.1 - кнопна обнулення лічильника імпульсів; 6.2 - кнопка пуску лічильника імпульсів і секундоміра; 7 - пульт керування; 7.1 - контрольна лампочка; 7.2 -кнопка пуску; 7.3 – кнопка стопу; 8 - гідростанція; 9 -гідромотор; 10 - аксіальна-поршнева гідромашина; 11 -навантажувальний пристрій; 12 - імпульсний датчик.

 

Принцип роботи гідроприводу стенду наступний (рисунок 5.3). При включенні гідростанції рідина надходить від насоса Н1 через фільтри Ф1 грубого та Ф2 тонкого очищення і дросель ДР1 до гідродвигуна ГМ1. Паралельно по трубопроводу 7 вона також надходить до гідростатичних підшипників плунжерів аксіально-поршневої гідромашини ГМ2 і на змащення підшипників кочення по трубопроводу 8. Гідродвигун ГМ1 обертає ротор електропорошкового гальма ЕПГ та похилий диск аксіально-поршневої гідромашини ГМ2. Із зливної порожнини гідродвигуна ГМ1 рідина по трубопроводу 6 через регулюємий дросель ДР2 надходить у маслобак Б1. Із кишень підшипників ГМ2 рідина надходить у маслобак Б2, а з нього повертається по трубопроводу 9 у маслобак Б1.

Рисунок 5.3 – Принципова схема гідроприводу.

 

Баланс витрат рідини у гідросистемі можно представити наступним чином

(1)

де QH – витрати насосу;

Qдр – витрати рідини, що проходить через дросель ДР1 у гідродвигуні;

Qкл – витрати рідини, що проходить через клапан КП1 у маслобак Б1;

Qзмащ. – витрати рідини, що надходить для змащування підшипника.

Під впливом перепаду тиску (р12) на валу гідромотора виникає обертовий момент момент

(2)

де Мгальм. – гальмівний момент, що створюється електропорошковим гальмом, Нм;

МтерЕПГ. – момент тертя, електропорошкового гальма;

МтерАПГ. – момент тертя аксіально-поршневої гідромашини.

Об’єм робочої камери q гідромотора, що досліджується,становить

1,6·10-4 м3.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)