|
||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема: Гігієна праці
1. Завдання фізіології праці: А - нормування шкідливих виробничих факторів; В - нормалізація й розробка оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих; С - профілактика професійних захворювань і отруєнь; D - боротьба із шумом і вібрацією на виробництві; Е - оптимізація виробничого мікроклімату. # 2. При дихальному коефіцієнті, рівному одиниці, робота виробляється за рахунок енергії окислювання: А - білків; В - жирів; С - вуглеводів; D - білків і жирів; Е - жирів і вуглеводів. # 3. Перевтома може привести до: А - зниженню опірності організму до шкідливих впливів зовнішнього середовища; В - захворюванням шкіри й посудин; С - хворобам крові; D - до збільшення всіх показників серцево-судинної системи; Е - до порушення функцій щитовидної залози. # 4. Основа трудової діяльності людини: А - вироблення умовних рефлексів; В - вироблення й закріплення процесів внутрішнього охоронного гальмування в центральній нервовій системі; С - вироблення й закріплення процесів робочого порушення в корі головного мозку; D - вироблення й закріплення динамічного стереотипу як засобу пристосування; Е - вироблення й закріплення координованих процесів порушення й гальмування в центральній нервовій системі. # 5. Одиниця виміру короткочасної (оперативної) пам'яті: А -секунда; В - мілісекунда; С - герц; D - умовна одиниця; Е - відсоток. # 6. Що таке середній динамічний тиск (СДД)? А - середнє із суми систолічного й діастолічного тисків; В - середнє із суми пульсового й діастолічного тисків; С - результуюча величина всіх змінних у капілярах; D - результуюча величина всіх змінних у венах; Е - результуюча величина всіх змінних в артеріях. # 7. Що потрібно знати при розрахунку загальної роботи (присідання в певному ритмі)? А - масу випробуваного (кг) і довжину стегна (м); В - масу випробуваного й довжину нижньої кінцівки (м); С - ріст досліджуваного; D - коефіцієнт виправлення на вік; Е - коефіцієнт, що враховує ріст досліджуваного. # 8. Як співвідносяться стомлення й втома за часом? А - втома завжди випереджає стомлення; В - відчуття утоми завжди виникає після розвитку стомлення; С - стомлення плавно переходить у втому; D - втома може випереджати стомлення при виконанні монотонної нецікавої роботи; Е - втома різко переміняється стомленням. # 9. Дихальний коефіцієнт - це: А - процентне відношення виділеної вуглекислоти до обсягу спожитого кисню; В - відношення виділеної вуглекислоти до обсягу спожитого кисню; С - відношення спожитого кисню до обсягу виділеної вуглекислоти; D - відношення обсягів спожитого й виділеного кисню; Е - процентне відношення спожитої й виділеної вуглекислоти. # 10. При дихальному коефіцієнті, рівному 0,8 - робота проводиться за рахунок енергії окислювання: А - жирів і вуглеводів; В - білків і жирів; С - вуглеводів; D - білків; Е – жирів. # 11. Перевтома- це: А - позамежне гальмування в клітках КГМ, пов'язане з виконанням нецікавої, не творчої роботи; В - суб'єктивне вираження процесу стомлення (будь-якого ступеня); С - високий ступінь стомлення, що характеризується невідповідністю між витраченою й відновленою енергією; D - суб'єктивне вираження дуже високого ступеня стомлення; Е - об'єктивний процес, пов'язаний з перенапругою центральної нервової системи. # 12. М'язова сила - це: А - показники однократної максимальної напруги кисті, що стискає динамометр; В - середня величина з 2-х показань динамометра; С - середня величина з 3-х показань динамометра; D - найбільше з 3-х показань динамометра; Е - більший з 2-х показань динамометра. # 13. Прояв тренованості з боку легеневої системи: А - збільшується ЖЕЛ і зменшується частота подиху; В - зменшується частота подиху, збільшується його глибина; С - зменшується ЖЕЛ, частішає подих; D - зменшується ЖЕЛ, зменшується глибина подиху; Е - частішає подих, зменшується його глибина. # 14. Прояв тренованості нервово-м'язового апарата: А - зниження вмісту креатин фосфорної кислоти в м'язах; В - збільшення витрати м'язової енергії на одиницю роботи; С - зменшення маси м'язової тканини; D - зниження вмісту глікогену й АТФ у м'язах; Е - підвищення вмісту глікогену й креатин фосфорної кислоти в м'язах. # 15. Прояв тренованості серцево-судинної системи: А - збільшення ударного об'єму серця й зменшення частоти серцевих скорочень; В - збільшення ударного об'єму серця й частоти серцевих скорочень; С - зменшення ударного об'єму серця й частішання пульсу; D - підвищення утилізації кисню організмом і збільшення хвилинного об'єму серця; Е - збільшення хвилинного й ударного об'ємів серця, почастішання пульсу. # 16. Витривалість - це: А - інтегральний показник, що встановлює залежність між максимальною м'язовою силою й часом утримання 3/4 від її величини; В - інтегральний показник, що встановлює залежність між максимальною м'язовою силою й периферичним опором посудин кисті; С - час (сек) утримання за допомогою динамометра 0,75 величини максимальної м'язової сили; D - час (сек) утримання за допомогою динамометра 0,25 величини максимальної м'язової сили; Е - час (сек) утримання за допомогою динамометра 0,5 величини максимальної м'язової сили. # 17. Як визначити споживання кисню при роботі? А - за допомогою номограми по частоті пульсу; В - за допомогою номограм по величині енерговитрат; С - розрахунковим способом (по величині пульсу й ЖЕЛ); D - за допомогою номограм по величині ЖЕЛ; Е - розрахунковим способом (по величині пульсу й енерговитрат). # 18. Прояв тренованості при розумовій роботі: А - оптимізація процесів порушення; В - поліпшення всіх показників діяльності серцево-судинної системи; С - поліпшення зору; D - поліпшення всіх показників дихальної й нервово-м'язової систем; Е - підвищення уваги. # 19. Які показники використовуються для визначення енерговитрат: А - споживання кисню (л/хв); В - коефіцієнт перерахування л/хв у кал/хв; С - потужність виконаної роботи (Вт); D - обсяги виконаної роботи (кгм); Е - частота серцевих скорочень. # 20. Що такий периферичний опір судин і як він змінюється при роботі? А - величина, що вказує на стан судинного тонусу, при роботі частіше усього збільшується; В - величина, що вказує на стан судинного тонусу, при роботі частіше усього зменшується; С - фізіологічна константа, що вказує на стан судинного тонусу, при роботі не міняється; D - величина, що вказує на стан судинного тонусу; при виконанні легкої роботи - збільшується, важкої - зменшується; Е - украй нестабільна величина, що вказує на стани судинного тонусу при виконанні різних родів роботи. # 21. Стомлення - це: А - суб'єктивне вираження об'єктивного в організмі процесу під впливами трудової діяльності; В - об'єктивні процеси, що характеризується зниженням працездатності; С - погіршення показників ЦНС під впливом інтенсивної трудової діяльності; D - погіршення показників серцево-судинної системи під впливами інтенсивної трудової діяльності; Е - погіршення показників нервово-м'язового апарата під впливами інтенсивної трудової діяльності. # 22. Раціоналізація трудових процесів передбачає: А - повну автоматизацію виробництв; В - збільшення темпу роботи; С - повну механізацію виробництв; D - боротьбу із професійними пошкодженнями; Е - сприятливий ритм роботи. # 23. При розрахунку ударних обсягів серця використовується: А - пульсовий й систолічний тиск, вік досліджуваного; В - хвилинні об'єми серця, вік; досліджуваного; С - пульсовий й діастолічний тиск, вік досліджуваного; D - хвилинні об'єми серця, частота пульсу, вік досліджуваного; Е - систолічний тиск, СДД, вік досліджуваного. # 24. Назвати показники, необхідні для розрахунків потужності виконаної роботи: А - енерговитрати при роботі, частота пульсу; В - енерговитрати при роботі, середній динамічний тиск; С - обсяги виконаної роботи, час виконаної роботи; D - споживання кисню при роботі, частота пульсу; Е - величина периферичного опору судин, частота пульсу. # 25. При дихальному коефіцієнті, рівному 0,7 робота виконується за рахунок енергії окислювання: А - жирів; В - білків; С - вуглеводів; D - білків і вуглеводів; Е - білків і жирів. # 26. Прилад для визначення витривалості до статичного м'язового зусиллю: А - становий динамометр; В - спірометр; С - вольтметр; D - ручний динамометр; Е – номограма. # 27. Втома - це: А - об'єктивні процеси, що характеризується зниженням працездатності; В - об'єктивні процеси, пов'язаний із закінченням будь-яких видів роботи; С - суб'єктивне відчуття, пов'язане із закінченням будь-яких видів роботи; D - об'єктивне відчуття, що виникає в людини при виконанні нецікавої роботи; Е - суб'єктивне вираження процесів при стомленні, що об'єктивно відбуваються в організмі. # 28. Напруженість праці - це: А - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозок у для координації діяльності нервово-м'язового апарата; В - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку по одержанню й аналізу інформації; С - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку для координації діяльності серцево-судинної системи; D - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку по координації діяльності дихальної системи; Е - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку для координації навантаження на кровоносну систему організму. # 29. Сутність методики дослідження зорово-моторних реакцій, одиниця виміру: А - дослідження гостроти зору за допомогою спеціальною цифровий таблиці, в одиницях обробленої інформації; В - дослідження гостроти зору за допомогою спеціальної буквеної таблиці, в одиницях обробленої інформації; С - дослідження схованого часу моторної-зорово-моторної реакції з допомогою хронорефлексометра у мілісекундах; D - дослідження гостроти зору за допомогою хронорефлексометра, у герцах; Е - дослідження схованого часу моторної-зорово-моторної реакції за допомогою хронорефлексометра у герцах. # 30. За допомогою формули Старра оцінюється: А - хвилинний об'єм серця; В - середній динамічний тиск; С - периферичний опір судин; D - ударний об'єм серця; Е - частота пульсу, якщо недоступно прямий метод. # 31. Прилад для виміру тимчасових обсягів подиху: А - спірометр; В - номограма по кількості дихальних рухів в хвилину; С - номограма по обсягах дихального руху; D - вольтметр; Е - волюметр. # 32. Який з даних показників звуку (шуму) є фізичним? А - гучність; В - тембр; С - висота; D - сила; Е - слухова чутливість. # 33. Шум - це: А - тільки звуки, що заважають; В - інтенсивні звукові подразники; С - звуки, що виникають в обмеженому просторі; D - хаотичне накопичення звуків; Е - багаторазово відбиті звуки. # 34. Частота коливань - це: А - послідовність коливань; В - амплітуда коливань; С - енергія коливань; D - діапазон коливань; Е - часова кількість коливань. # 35. Що таке поріг чутності? А - мінімальна амплітуда коливань, яка сприймається вухом; В - мінімальна частота коливань, яка сприймається вухом; С - мінімальний період коливань, сприйманий вухом; D - мінімальна енергія звуку, яка сприймається вухом; Е - мінімальна гучність звуку, яка сприймається вухом. # 36. Фізіологічна характеристика (показник) звуку: А - сила (тиск); В - висота; С - частота; D - довжина хвилі; Е - швидкість. # 37. Фізіологічний показник (характеристика) звуку: А - довжина хвилі; В - період; С - частота; D - гучність; Е - сила (тиск). # 38. Специфічний вплив шумів - це вплив на: А - дискримінаційну чутливість; В - вібраційну чутливість; С - артеріальний тиск; D - діяльність залоз внутрішньої секреції; Е - слухову чутливість. # 39. Спектральна характеристика шумів - це: А - сполучення звуків з різними рівнями звуку; В - сполучення звуків з різними рівнями інтенсивності; С - розподіл акустичної енергії по частотах; D - сполучення найбільш інтенсивних звуків; Е - сполучення звуків з різним тембром. # 40. Що таке звук? А - явище, що виникає при різниці температури повітря; В - явище, що спостерігається при неоднакових тисках повітря протягом дня; С - коливання матеріальних часток у пружному середовищі; D - явище, що виникає при різних розрядах атмосферного повітря; Е - явище, що виникає при зіткненні «важких» та «легких» аероіонів. # 41. Діапазон частот середньо частотного шуму (Гц): А - 32-300; В - 300-800; С - 300-500; D - 300-1000; Е - 32-500. # 42. Ознака стомлення слухового аналізатора: А - постійний головний біль; В - постійне почуття «закладання» у вухах; С - відновлення гостроти слуху протягом 3-5 мінут; D - розвиток неврита слухового нерва; Е - відновлення слухової чутливості більш, ніж за 5 хвилин. # 43. Ознака стомлення слухового аналізатора: А - розвиток неврита слухового нерва; В - постійний дзвін і біль у вухах; С - зниження слухової чутливості в межах 10 ДБ на всіх частотах; D - зниження слухової чутливості понад 10 ДБ у діапазоні частот 1000-4000 Гц; Е - зниження слухової чутливості до 10 ДБ у діапазоні частот 1000-4000 # 44. Що таке поріг болючої чутливості при впливі шуму (звуку)? А - мінімальний період коливань, що викликає болючі відчуття; В - мінімальна частота звуку, що викликає болючі відчуття; С - максимальна амплітуда звукових коливань, що викликає болючі відчуття; D - максимальна енергія звуку, що викликає болючі відчуття; Е - мінімальна енергія звуку, що викликає болючі відчуття. # 45. Метод визначення слухової чутливості: А - шумометрія; В - паллестезиометрія; С - аудіометрія; D - віброметрія; Е - тонометрія. # 46. Специфічні ознаки фази адаптації при впливі шуму: А - біль, дзвін в вухах і почуття «закладання»; В - зниження гостроти слуху більш ніж на 10 дБ (частота 500 Гц); С - розвиток глухоти; D - зниження гостроти слуху на 5-10 дБ (частота 1000-4000Гц) Е - зниження гостроти слуху до 50 дБ (частоти 500-1000 Гц). # 47. Високочастотний шум - це шум із частотою (Гц): А - понад 800; В - до 300; С - до 500; D - понад 500; Е - до 4000. # 48. Професійна приглухуватість - це: А - шумова хвороба; В - неврит слухового нерва; С - шумова травма; D - розрив барабанної перетинки, Е – глухота. # 49. В основу відносної одиниці виміру інтенсивності звукового тиску (дБ) покладений: А - закон Овертона-Майєра; В - закон Вебера-Фехнера; С - закон Кірхгофа; D -закон Стефана-Больцмана; Е - закон Віна. # 50. Аудіограма - це: А - графічне зображення гостроти слуху в діапазоні частот 125-8000 Гц; В - графічне зображення гостроти слуху в діапазоні частот 125-500 Гц; С - графічне зображення гостроти слуху в діапазоні частот 1000-4000 Гц; D - графічне зображення порогів чутливості слуху тільки в діапазоні 125-1000 Гц; Е - графічне зображення порогів чутливості слуху тільки в діапазоні 1000-4000 Гц. # 51. Види шуму по джерелах його утворення: А - побутовий, тертя, виробничий; В - транспортний, ударний, виробничий; С - ударні, тертя, аеродинамічні; D - ударні, не ударні, виробничий; Е - аеродинамічні, виробничий, транспортні. # 52. Поріг чутності - це: А - рівень сили звуку (звукового тиску), що у діапазоні частот 1000-4000 Гц викликає звукове відчуття; В - будь-який рівень сили звуку (звукового тиску), що незалежно від його частоти, викликає відчуття звуку; С - мінімальний звуковий тиск (максимальна сила звуку), що сприймається як звук; D - мінімальна сила звуку (мінімальний звуковий тиск), що викликає у звукосприймаючого апарату відчуття звуку; Е - максимальна сила звуку (максимальний звуковий тиск), яке викликає у звукосприймаючого апарату відчуття звуку. # 53. Болючий поріг це: А - будь-яке значення сили звуку, що викликає відчуття болю; В - рівень сили звуку, що сприймається вухом як біль; С - максимальний рівень сили звуку, що сприймається вухом як біль; D – максимальний рівень сили звуку (максимальний звуковий тиск), який сприймається вухом як біль; Е - мінімальна сила звуку, (мінімальний звуковий тиск), що викликає у звукосприймаючому апараті відчуття болю. # 54. Автор (автори) поняття «шумова хвороба»: А - Белл; В - Андрєєва - Галаніна; С - Вебер і Фехнер; D - Овертон і Майер; Е - Габович. # 55. Особливості розвитку професіональної приглухуватості: А - гострий перебіг, проявляється атрофією кортикового органа; В - гострий перебіг, супроводжується розривом барабанної перетинки; С - хронічний перебіг, проявляється атрофією слухового нерва; D - хронічний перебіг у розвитку відзначає три стадії; Е - хронічний перебіг у розвитку відзначає дві стадії. # 56. Особливості встановлення діагнозу «професійна приглухуватість»: А - діагноз ставиться на підставі скарг і професійного анамнезу; В - діагноз ставиться на підставі клініки, стажу роботи й характеристики умов праці робітника; С - діагноз ставиться на підставі клінічного обстеження внутрішнього вуха; D - діагноз ставиться на підставі скарг і клінічного обстеження; Е - діагноз ставиться на підставі даних аудіометрії. # 57. Вирішальне значення в боротьбі із шумом (профілактиці професійної шумової патології) мають: А - інженерно-технічні й технологічні міри; В - лікувально-профілактичні заходи; С - організаційні заходи; D - засобу колективного захисту; Е - нормування рівня шуму. # 58. Нормування шуму здійснюється: А - в абсолютних одиницях (Ра) на середньо геометричних частотах; В - у дБА (загальний рівень) і в дБ - на середньо геометричних частотах октавних смуг; С - в абсолютних одиницях (нм2) на середньо геометричних частотах октавних смуг; D - у дБ - загальний рівень шуму; Е - в абсолютних одиницях (Ра) загальний рівень і в дБ на середньо-геометричних частотах октавних смуг. # 59. Один із принципів нормування шуму: А - ПДУ шуму не залежать від часу доби; В - необхідність розрізнення мови - не є підставою для зміни установленого ПДУ шуму; С - чим більше виражений високочастотний характер шуму, тим менше припустимий рівень шуму в дБ; D - чим більше виражений високочастотний характер шуму, тим вище припустимий рівень шуму в дБ; Е - чим менше час дії високочастотного інтенсивного шуму, тим менше його припустимий рівень у дБ. # 60. Захворювання травної системи в працюючих в умовах інтенсивного й високочастотного шуму: А – гастроентероколіт; В - виразкова хвороба 12-перстной кишки; С - виразкова хвороба шлунка; D - гіпоацидний гастрит; Е - гіперацидний гастрит. # 61. Організаційні міри боротьби із шумом: А - колективні засоби захисту; В - зниження шуму засобами звукоізоляції; С - автоматизація виробництва; D - зміна технологічного процесу; Е - демпфірування встаткування. # 62. Організаційні міри боротьби із шумом: А - автоматизація й механізація виробництва; В - демпфірування встаткування (звукоізолюючі фундаменти); С - індивідуальні засоби захисту (антифони); D - зміна технологічного процесу; Е - зниження шуму засобами звукоізоляції. # 63. Організаційні міри боротьби із шумом: А - зниження шуму засобами звукоізоляції; В - зміна технологічного процесу; С - автоматизація й механізація режиму праці; D - раціоналізація режиму праці; Е - установка звукоізолюючих фундаментів. # 64. Основні лікувально-профілактичні міри боротьби із шумовою патологією: А - проведення попередніх і періодичних медичних оглядів персоналу; В - диспансеризація хворих професійною приглухуватістю, з проявом «шумової хвороби»; С - санітарно-курортне лікування й оздоровлення в профілакторіях; D - раціональне харчування; Е - заходу щодо підвищення захисних сил (реактивності) організму працюючих. # 65. Розміри часток диму (по Джиббсу) (мікрон): А - більше 10; В - до 10; С - 5 - 10; D - 0,1 - 10; Е - менш 0,1. # 66. При якому вмісті двоокису кремнію в пилу її ПДК становить 1 мг/м3? А - 5-10; В - від 10 до 70; С - більше 70; D - 1-5; Е - менш 1. # 67. Для приведення відібраної проби повітря до нормальних умов використовують: А - спеціальну таблицю; В – експрес - метод; С - індикаторні трубки; D - реометр електроаспіратора; Е - універсальний газоаналізатор. # 68. Патогенетичною ознакою будь-якого пневмоконіозу є: А - бронхіт, утворення бронхоектазів; В - розвиток «пилової» пневмонії; С - розвиток легеневого серця; D - розвиток легеневого фіброзу; Е - приєднання туберкульозу. # 69. Розміри часток туману (мікрон): А - менш 0,1; В - більше 10; С - 0,01 - 0,1; D - 0,05 - 0,1; Е - 0,1 - 10. # 70. Який зв'язок між вмістом у пилу двоокису кремнію і її ПДК? А - чим менше двоокису кремнію, тим більше ПДК пилу; В - залежність може бути двоякою: прямій і зворотної; С - зв'язку (залежності) немає; D - зворотний зв'язок: чим більше двоокису кремнію в пилу, тим менше її ПДК і навпаки; Е - прямий зв'язок: чим більше в пилу двоокису кремнію, тим більше ПДК і навпаки. # 71. Види нормованих концентрацій пилу в атмосферному повітрі: А - максимально-разові й середньодобові; В - середньо змінні й середньо тижневі; С - середньорічні й середньомісячні; D - середньо квартальні й середньодобові; Е - максимально-разові й середньомісячні. # 72. Тривалість відбору проб при визначенні разових концентрацій пилу в атмосферному повітрі: А - 60 хв; В - 5-10 хв; С - 20-30хв; D - 24 години; Е - 12 годин. # 73. Етіологія силікозу - вплив на легеневу тканину пилових часток, які містять: А - вільний двоокис вуглецю; В - вільний двоокис кремнію; С - вільний двоокис алюмінію (заліза); D - зв'язаний двоокис кремнію; Е - зв'язаний двоокис заліза (алюмінію). # 74. При якому вмісті вільного двоокису кремнію ПДК пилу в повітрі робочої зони складе 4 мг/м3 (%): А - понад 70; В - 10 - 70; С - до 10; D - до 50; Е - до 70. # 75. Як визначити середньодобову концентрацію пилу атмосферного повітря? А - разову концентрацію пилу множать на 24; В - визначити середнє арифметичне значення разових концентрацій, певних протягом доби; С - визначити разові концентрації на протязі тижня й розрахувати середньо арифметичну; D - визначити разові концентрації протягом місяця й розрахувати середньо арифметичну; Е - визначити разові концентрації протягом року й розрахувати середньо арифметичну. # 76. Розміри часток властиві пилу (за Джиббсом): А - до 0,1 мікрона; В - 0,1 - 5 мікрон; С - більше 10 мікрон; D - 5 - 10 мікрон; Е - більше 5 мікрон. # 77. При якому вмісті двоокису кремнію в пилу її ПДК становить 2 мг/м3? А - менш 1; В - 1-5; С - більше 70; D - 10-70; Е - 5-10. # 78. Об’єм відібраної проби повітря, для визначення його забрудненості залежить від: А - відсотку вмісту в пилу двоокису кремнію (з таблиці); В - розмірів пилових часток (дані «пилової формули»); С - розмірів пилових часток (по таблиці); D - передбачуваної концентрації пилу (по формулі); Е - передбачуваного вмісту пилу (по таблиці). # 79. Метод визначення змісту пилу в повітрі: А - гравіметричний; В - ваговий; С - табличний; D - нефелометричний; Е - фізико-хімічний. # 80. Які властивості пилу мають найбільше значення при розвитку пневмоконіозів? А - дисперсність і форма; В - дисперсність і консистенція; С - дисперсність і електричний заряд; D - дисперсність і хімічний склад; Е - дисперсність і ступінь розчинності (у жирах або воді). # 81. Для приведення об’єму відібраного повітря до нормальних умов використовують: А - індикаторні трубки; В - реометр електроаспіратора; С - універсальний газоаналізатор; D - експрес-метод; Е - спеціальну формулу. # 82. Вид пневмоконіозу, пов'язаний із впливом пилу, що містить зв'язаний двоокис кремнію: А - алюміноз; В - антракоз; С - сидероз; D - силікоз; Е - асбестоз. # 83. Чому найнебезпечніший для розвитку пневмоконіозу пил з діаметром часток 2-5 мікронів? А - цей діаметр збігається з діаметром фібробластів (клітин, формуючих сполучну тканину); В - цей діаметр збігається з діаметром коніофагів (пилових клітин); С - частки пилу з таким діаметром затримують у легких мікобактерій туберкульозу; D - частки з таким діаметром найбільше легко розчиняються в кремнієвій кислоті (токсично-хімічний етап пневмоконіозу); Е - тільки такий діаметр часток є основою для утворення силікотичних вузликів. # 84. Для приведення об’єму досліджуваного повітря до нормальних умов потрібно знати: А - атмосферний тиск і температуру повітря при відборі проби; В - абсолютну й максимальну вологість повітря при відборі проби; С - коефіцієнт перерахування літрів у м? (1000); D - вага фільтра до й після відбору проби повітря; Е - відносну вологість і температуру повітря при відборі проби. # 85. Найбільш часте ускладнення силікозу в 3-й стадії: А - хронічні запальні процеси ВДП; В - хронічні бронхіти; С - хронічна пневмонія; D - розвиток туберкульозу; Е - емфізема легенів. # 86. Який силікатоз протікає найбільше важко й нагадує силікоз? А - сидероз; В - антракоз; С - коаліноз; D - талькоз; Е - асбестоз. # 87. Чим визначаються токсичні властивості пилу? А - наявністю в ньому вільного двоокису кремнію; В - розмірами пилових часток (менш 0,1 мікрона); С - розмірами пилових часток (0,1 - 10 мікрон); D - наявністю в ній нерозчинних з'єднань двоокису вуглецю; Е - розчинністю пилових часток у рідинах організму. # 88. ПДК пилу на виробництві при змісті в ній двоокису кремнію більше 70 % (мг/м3): А - 5,0; В - 4,0; С - 2,0; D - 1,0; Е - 10,0. # 89. Скарги хворих при силікозі в першій стадії: А - виділення мокротиння, кашель; В - легка задишка, рясне мокротиння; С - задишка в спокої, кашель із виділенням мокротиння; D - помітна задишка при фізичному навантаженні, кашель; Е - невелика задишка при фізичному навантаженні. # 90. Клінічні прояви силікозу в другій стадії: А - задишка при фізичному навантаженні, кашель без мокротиння; В - помітна задишка при фізичному навантаженні, кашель, бронхіт; С - сильний кашель із виділенням рясного мокротиння; D - задишка без фізичного навантаження (задишка спокою), виділення рясної мокротиння, бронхіт; Е - невелика задишка при фізичному навантаженні, кашель із рясним мокротинням. # 91. Клінічні прояви силікозу в третій стадії: А - задишка при фізичному навантаженні, кашель із рясним мокротинням, часто важкий бронхіт; В - виділення, мокротиння, не сильний кашель, бронхіт; С - невелика задишка при фізичному навантаженні розвиток бронхоектатичної хвороби, емфізема легенів; D - задишка в спокої, кашель із рясним мокротинням, часте ускладнення туберкульозом; Е - задишка невелика, але сильний кашель, часто - бронхіт і пневмонія. # 92. Діагноз силікоз установлюється, ґрунтуючись переважно на: А - клінічних даних; В - скаргах хворих; С - даних рентгенографії; D - даних аналізу мокротиння; Е - клініці й аналізі крові. # 93. Для розрахунку концентрації пилу (мг/м3) у повітрі треба знати: А - обсяг відібраної проби повітря, наведений до нормальних умов; В - зміст двоокису кремнію (у відсотках) у пилу; С - розміри пилових часток (по даним «пилової формули»); D - вага фільтра до й після відбору проби, наведений до нормальних умовам; Е - відносну вологість повітря в момент відбору проби повітря. # 94. Умова, при якому ПДК пилу в повітрі робочої зони підприємства становить 10 мг/м?: А - при розмірах пилових часток більше 10 мікронів; В - при змісті в пилу вільного двоокису кремнію до 10 %; С - при змісті в пилу вільного двоокису кремнію від 10 до 70 %; D - за умови, що пил не містить двоокис кремнію; Е - при розмірах пилових часток 0,1 - 10 мікрон. # 95. Скарги хворих при силікозі в першій стадії: А - виділення мокротиння, кашель; В - легка задишка, рясне мокротиння; С - задишка в спокої, кашель із виділенням мокротиння; D - помітна задишка при фізичному навантаженні, кашель; Е - невелика задишка при фізичному навантаженні. # 96. ПДК пилу в повітрі робочої зони при змісті в ній двоокису кремнію менш 10 % (мг/м3): А - 1,0; В - 2,0; С - 0,1; D - 4,0; Е - 10,0. # 97. Дія металевого пилу на рогову оболонку очей характеризується: А - розвитком ксероофтальмії; В - анестезуючою дією; С - розвитком кератомаляції; D - суцільним помутнінням; Е - виразкою. # 98. Для розрахунку концентрації пилу (мг/м3) у повітрі треба знати: А - відносну вологість повітря в момент відбору проби; В - вага фільтра, наведена до нормальних умов; С - вага фільтра до й після відбору проби повітря; D - зміст двоокису кремнію (в %) у пилу; Е - розмір пилових часток (дисперсність) – по даним «пилової формули».
ЗМІСТ
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.088 сек.) |