ДІЇ ТИЛОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА ВЕДЕННІ ОБОРОННОГО БОЮ

Для успішного тилового забезпечення частин при веденні оборони, ефек­тивного використання сил та засобів тилу одночасно з підготовкою військ вживають заходів стосовно підготовки їх тилу.

Основним принципом підготовки тилу та організації його дій є принцип територіальної готовності матеріальної бази тилу та частин (підрозділів) до всебічного і безперервного забезпечення бойових дій при веденні оборонного бою. Територіальна готовність матеріальної бази повинна забезпечувати поповнення витрат під час створення необхідних запасів матеріальних засобів наприкінці бою і мати резерви для переходу в контратаку. Це досягається шляхом створення підвищених запасів матеріальних засобів у пунктах постійного базування, районах навчальних центрів, а також районах проведення навчань, багатоваріантного приписання частин як до стаціонарних та опорних складів, так і до баз оперативного командування (корпусу).

Створення запасів, їх розосереження і захист є одним з основних завдань, яке вирішує тил при підготовці до ведення оборонного бою.

При підготовці частин (підрозділів) тилу особливу увагу слід звертати на дозабезпечення частин (підрозділів) матеріальними засобами і створення встановлених запасів у частинах (підрозділах) матеріального забезпечення.

Несправна техніка, яку не можна відремонтувати своїми силами до початку бою, евакуюють у частини і підрозділи технічного забезпечення. Особ­ливу увагу слід приділяти підготовці особового складу і транспортних засобів до дій на зараженій місцевості, забезпеченню захисту особового скла­ду від засобів масового ураження. Матеріальні засоби, які завантажені на транспортні засоби, вкривають брезентами, тентами. Запаси матеріальних засобів у підрозділах і на складах поповнюють до встановлених розмірів, про­во­дять технічне обслуговування транспортних засобів та іншої техніки тилу.

Частини (підрозділи) тилу військ першого ешелону розміщують, як правило, у тиловій смузі, що визначається наказом із тилу. Вона призначена для розгортання частин (підрозділів) тилу, щоб виконувати поставлені завдання, а також для встановлення відповідальності за розміщення частин та підрозділів тилу, технічне забезпечення, використання доріг, об'єктів місцевої воєнно-економічної бази та підтримання порядку в прифронтових районах. Вона обмежується: праворуч і ліворуч – розмежувальними лініями із сусідніми з'єднаннями, із тилу – тиловою межею.

Глибина тилової смуги залежить від завдання дивізії, її бойового порядку і побудови смуги оборони, характеру місцевості та інших факторів.

При цьому частини (підрозділи) тилу механізованого (танкового) полку першого ешелону, як правило, розташовуються: підрозділи батальйонного тилу – в межах батальйонних районів оборони, як правило за другими еше­лонами (резервами) батальйонів на відстані до 3 км від переднього краю. Таке розміщення зумовлене глибиною батальйонного району оборони, яка складає до 3 км. У межах цього району обладнують опорні пункти рот, пози­ції вогневих засобів, які зв'язані між собою єдиною системою вогню, за­го­­роджень і ходів сполучень. Таким чином, батальйонний тил буде вико­нувати завдання тилового забезпечення під прикриттям бойових підрозділів першого та другого ешелонів і не заважатиме маневру підрозділів полку при проведенні контратак.

Рота матеріального забезпечення полків першого ешелону розташовується за їх другим ешелоном на віддалі до 15 км від переднього краю оборони. При необхідності рота або її частина може розміщуватись за першим ешелоном полку.

Основним фактором визначення районів розташування полкового тилу є характер побудови оборони, умови місцевості та ін. Як відомо, полку для оборони призначають ділянку оборони. У межах цієї ділянки батальйони першого ешелону ведуть оборонні дії на першій та другій позиціях першого оборонного рубежу. Глибина позиції відповідає глибині батальйонного району оборони і складає до 3 км, а відстань між позиціями – до 5 км. Таким чином, глибина ділянки оборони може становити до 15 км.

Виходячи з перерахованих тактичних нормативів, а також враховуючи, що в 5 км від другої позиції буде готуватися третя позиція, яку займають другі ешелони дивізії, віддаль між районом розміщення полкового тилу та переднім краєм може складати до 15 км.

Тил полку другого ешелону (загальновійськового резерву) розташо­вується за його бойовими підрозділами на відстані до 3 км.

Підрозділи тилу розташовуються в районах по взводах. Такими функціо­нальними підрозділами можуть бути: транспортні засоби з боєприпасами, пальним, військово-технічним, бронетанковим і автомобільним майном, транспортні засоби з речовим майном і продовольством. Цих груп у районі розташування роти матеріального забезпечення нараховується до 4-5.

Враховуючи можливість зараження районів розташування радіоактивними та отруйними речовинами, бактеріальними засобами, а також із метою зменшення ефективності вогневих ударів противника, підрозділам тилу призначають, а при наявності часу готують, запасні райони розташування. Відстань від них до основних районів може становити до 5 км. Готують шляхи підвезення та евакуації в обороні як фронтального, так і (при можли­вості) рокадного напрямків.

Полку призначають один основний та один запасний шляхи підвезення й евакуації фронтального напрямку. Крім цього, на лінії розміщення взводів забезпечення батальйонів і вогневих позицій полкової (батальйонної) артилерії призначають і, при можливості, готують шлях рокадного напрямку. Загальна довжина полкових шляхів підвезення та евакуації з урахуванням під'їздів (до роти матеріального забезпечення, підрозділів батальйонного тилу та вогневих позицій полкової та батальйонної артилерій) може складати до 50 км.

Заходи щодо підготовки шляхів підвезення та евакуації, утримання їх у робочому стані розробляються заступником командира полку із тилу разом з начальником інженерної служби.

Глава 8. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ

Поиск по сайту: