АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структура геоінформаційних систем

Читайте также:
  1. A) Магнітоелектрична система.
  2. A) на этапе разработки концепций системы и защиты
  3. A) Объективный и системный
  4. A) Устойчивая система средств, методов и приемов общения тренера с спортсменами
  5. APQC структура классификации процессов SM
  6. B) Електромагнітна система.
  7. B) подготовка, системно построенная с помощью методов-упражнений, представляющая по сути педагогический организованный процесс управления развитием спортсмена
  8. B. агроэкосистемой
  9. C) Електродинамічна система.
  10. C. неживые системы
  11. CASE-технологія створення інформаційних систем
  12. Cтрахування в логістичних системах

З погляду інформатики будь-яку інформаційну систему можна представити як п’ятикомпонентну модель, що включає:

- апаратне забезпечення (весь комплекс технічних засобів – процесори, периферія та ін.);

- програмне забезпечення (методи і засоби, що забезпечують функції зберігання, аналізу і надання даних);

- методичне забезпечення (методичні розробки щодо принципів використання ГІС в різних сферах досліджень);

- база даних (якісні і кількісні характеристики досліджуваного об’єкту або явища);

- персонал (технічні фахівці, що розробляють і підтримують систему, що створюють і управляють даними, і безпосередні користувачі).

Типова ГІС містить в собі наступні підсистеми:

- підсистема введення і перетворення даних;

- підсистема обробки і аналізу даних;

- підсистема зберігання даних; база даних (БД);

- система управління базою даних (СУБД);

- підсистема виведення (візуалізація) даних;

- підсистема надання інформації;

- призначений для користувача інтерфейс.

Кожна з підсистем виконує певні функції, і відсутність хоч би одної з них свідчить про неповноцінність ГІС.

База даних ГІС включає графічні і атрибутивні дані, які можуть зберігатися разом або окремо.

Підсистема введення і перетворення даних. Основне функціональне завдання цієї підсистеми – створення цілісного інформаційного цифрового зображення досліджуваного об’єкту або явища на основі перетворення графічної інформації в цифровий вигляд і введення її в комп’ютер.

Джерелами даних можуть бути паперові і цифрові карти, різні геодезичні прилади, аерофотографії і космічні знімки. Така інформація може бути введена з клавіатури, за допомогою сканера або отримана з іншої комп’ютерної системи. Зауважимо, що великі потенційні можливості для збору даних в ГІС відкриває GPS (Global Positioning System) - технологія, призначена для збору високоточної цифрової інформації про місцевість, фактичні топографічні дані (географічних координат і відмітки висоти рельєфу в даній точці місцевості), при якій точність вимірювань досягає декількох сантиметрів.

Найбільш поширені три способи перетворення графічної інформації в цифрову форму: точковий, лінійний і сканування. При точковому способі використовують дигитайзер. При ручному або лінійному способі дигіталізації споживач має можливість заздалегідь відсортовувати інформацію, вести обробку різноманітних планів, карт і креслень без спеціальної їх підготовки.

Сканер і дигитайзер – засоби введення початкової графічної (картографічної) інформації в базу даних ГІС. Принтер і плоттер забезпечують виведення інформації, документування результатів виконання процесів в ГІС (виготовлення оригіналів карт).

Одна з проблем – можливість імпорту цифрових даних від різних джерел в підсистеми збору і введення даних. Тому ГІС повинна мати програмні засоби розробки інтерфейсів для введення даних різних форматів. Наявність норм стандартизації і уніфікації форматів даних, цифрових моделей місцевості, картографічних документів, інтерфейсів має вирішальне значення для успішної реалізації підсистеми введення даних ГІС.

Підсистеми обробки і аналізу ГІС. У її завдання входить виконання процедур обробки даних, маніпулювання просторовими і атрибутивними даними при обробці запитів користувачів. До найбільш важливих відносять операції, що забезпечують вибір і внесення відповідних даних СУБД, а також всі аналітичні операції, які відбуваються при вирішенні задачі: пошук даних; встановлення розмірності окремих досліджуваних областей; проведення логічних операцій над даними територіальних одиниць досліджуваного регіону; статистичні розрахунки; спеціальні математичні розрахунки відповідно до вимог користувача.

Під технічним забезпеченням ГІС розуміють комплекс апаратних засобів, вживаних при її функціонуванні: компютер, пристрої введення-виведення інформації, її зберігання і видачі, засоби телекомунікацій. Виходячи з сучасного рівня розвитку компютерів, машинної графіки і архівного зберігання, до складу типового комплексу технічних засобів ГІС, зазвичай входять:

- робоча станція або професійний компютер;

- відеотермінал (дисплей);

- накопичувачі на гнучких і жорстких магнітних дисках;

- накопичувач на оптичних дисках;

- сканер і/або дигитайзер| (цифрувальник планшетного типу);

- принтер/плоттер.

Робоча станція призначена для управління роботою ГІС, а також для виконання ряду технологічних процесів, заснованих на обчислювальних або логічних операціях. Відеотермінал необхідний для реалізації візуального інтерфейсу з оператором, використовують його при виконанні процесів контролю цифрової картографічної інформації і її інтерактивній обробці. Накопичувачі на жорстких і магнітних дисках призначені для формування проміжних масивів даних в процесах їх обробки. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках призначені для часового зберігання інформації, а також для обміну інформацією. Накопичувач на оптичних дисках являється засобом архівації, а самі оптичні диски – засобом архівного зберігання. Поки цей найнадійніший і найефективний засіб для зберігання і розповсюдження картографічної інформації в цифровій формі.

Підсистема зберігання даних служить для організації зберігання і оновлення баз даних за допомогою систем управління (СУБД).

СУБД здійснює автоматичний пошук в базі даних інформації, необхідної для обробки призначених для користувача запитів. Можливості СУБД, а також структура бази даних і обсяг інформації, що міститься в ній, фактично визначають рівень складності призначених для користувача запитів, які система може обробити.

Різна природа просторових (графічних) і атрибутивних даних визначає проблему управління цими даними. Більшість сучасних ГІС має дві окремі СУБД для графічних і семантичних (атрибутивних) даних.

Підсистема виведення (візуалізація) даних служить для виведення зображень на екран монітора, принтера, плотера, що дозволяє створювати діаграми, виводити статистичні дані, створювати картографічну продукцію, поєднувати результати в звітах і т.д.

В більшості випадків принтери використовують при виведенні малоформатної документації (текстові документи, невеликі однокольорові).

Для виведення широкоформатних креслень в кольорі широко використовують пристрої, що отримали назву плотерів (від англ, blot – наносити на карту). За принципом побудови зображення розрізняють векторні (пір’яні) і растрові плотери. Із-за низької продуктивності векторних плотерів (динамічні характеристики яких досягли своєї межі) практично всі відомі фірми припинили їх виробництво. Проте цей тип плоттерів не втратив свою актуальність у високоточному виробництві (точностні характеристики вищі, ніж в растрових плотерах). Серед растрових технологій (електростатичних, лазерних, термотехнологий) особливо виділяються плотери із струменевою технологією друку. При виведенні креслень, карт, схем підвищеної складності, насичених кольоровими елементами, струменеві плотери набагато ефективніше за растрових.

Підсистема надання інформації призначена для оперативного надання даних по запитах користувачів ГІС. В ній також визначаються умови та режими надання інформації по запитах користувачів, здійснюється захист від несанкціонованого доступу.

Інтерфейс користувача повинен відповідати вимогам фізичного і психологічного комфорту користувача, бути ефективним, швидкодіючим, володіти можливостями адаптації для конкретного користувача, поєднувати можливості інтерактивного введення, текстових і графічних меню. Призначений для користувача інтерфейс повинен забезпечити багатовіконне відображення графічних даних із можливістю відкриття необмеженого числа вікон, пов’язувати з вікнами як різні зображення, так і фрагменти одного і того ж зображення, представленого в різних масштабах. Ефективність і швидкодія інтерфейсу користувача повинні забезпечуватися за рахунок максимального використання можливостей, що надаються апаратним (просторовий і колірний дозвіл графічних адаптерів, графічні співпроцесори) і системним програмним забезпеченням (багатовіконні графічні середовища, інтегровані оболонки програмування).

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)