Із Статуту Генерального Секретаріату (16 липня 1917р.)

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня 16 липня (н.ст.) 1917 р. - орган революційної демократії всіх народів України - Українська Центральна Рада, що має підготувати Україну до остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всенародніх Зборів і російського Установчого Зібрання, - утворює Генеральний Секретаріат, який являється найвищим органом управи на Україні.

Діяльність Генерального Секретаріату зазначається тимчасово такими головними пунктами:

1. Найвищим краєвим органом управи на Україні є Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, який формується Центральною Радою, відповідає перед нею і затверджується тимчасовим правительством.

2. Формувати: Генерального Секретаріату Центральна Рада здійснює через свій Комітет.

3. Центральна Рада затверджує Генеральний Секретаріат в цілості, висловлюючи йому довіру.

4. В склад Генерального Секретаріату входить 14 генеральних секретарів, а саме секретарі: в справах внутрішніх, фінансових, військових, харчових, земельних, юстиції, освіти, національних, торгу, промисловосте, почти й телеграфу, праці, доріг, генеральний контрольор і генеральний писарь...

5. Свою вдасть Генеральний Секретаріат здійснює через всі урядові органи на Україні.

6. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Генерального Секретаріату...

7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні, заміщаються Генеральним Секретаріатом або підвладними йому органами.

8.При тимчасовім правительстві має бути статс-секретар для справ України, якого призначає тимчасове правительство по згоді з Центральною Радою.

9.Статс-секретарь має пильнувати інтересів України в усій роботі тимчасового правительства й в разі потреби переслати законопроекти через Генеральний Секретаріат на розгляд Центральної Ради;

10. Генеральний Секретаріат передає на санкцію тимчасового правительства ті
законопроекти, які розглянула й ухвалила Центральна Рада;

11. Генеральний Секретаріат передає на затвердження тимчасового правительства тимчасові
фінансові обрахунки видатків на потреби України, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної Ради, розпоряджується
Генеральний Секретаріат по бюджету, ухваленому Центральною Радою.

Запитання: - Який порядок управління на Україні визначено Статутом Генерального Секретаріату?

З «І Універсаму Української Центральної Ради до українського народу, сущого по Україні й поза Україною» (10 червня 1917р.)

«Хай буде Україна вільною. Не віддаляючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, пря­мим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Украї­ні, мають право видавати тільки наші Українські Збори...

Ми вислали до Петрограда своїх деле­гатів (послів), щоб вопи представили Ро­сійському Тимчасовому Правительству наші домагання. А найголовніші домаган­ня були такі:

Щоб Російське Правительство прилюд­но окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.

Щоб Центральне Російське Правитель­ство по всіх справах, що торкаються Ук­раїни, мало при собі нашого комісара по українських справах.

Щоб місцева власть па Вкраїні була об'єднана одним представником від Цен­трального Російського Правительства,себ­то вибраним нами комісаром па Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збира­ються в Центральну казну з нашого наро­ду, була видана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потре­би його.

Всі сі домагання наше Центральне Ро­сійське Правительство одкинуло... і че­рез те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і сповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя... І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представники! від усіх народів Землі Української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми під­готовим, Всеросійське Учредительне Зіб­рання мас затвердити своїм законом...»

Завдання: - Уважно ознайомтеся з уні­версалом і визначить:

1. Яким бачить Цен­тральна Рада державний устрій України.

2. Що вона вимагає від Тимчасового уря­ду.

3. Що треба зробити, щоб здійснити мету. Поясніть, чому Центральна Рада ставить питання про автономію України, чому вона не вимагає відокремлення від Росії.

З «II Універсалу Української Централь­ної Ради» (3 липня 1917р.)

«Українська Центральна Рада, обрана Українським народом через його револю­ційні організації, незабаром поповниться на справедливих основах представниками інших народів, що живуть на Україні, від їх революційних організацій, і тоді стане тим єдиним найвищим революційним ор­ганом революційної демократії Україні, який буде представляти інтереси всієї люд­ності нашого краю.

Поповнена Центральна Рала виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган — Генеральний Секретаріат, що буде представлений на затвердження Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Вре­менного Правительства на Україні.

...Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна Рада в згоді з націо­нальними меншостями України підготов­лятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на за­твердження Учредительного Зібрання.

...Що торкається комплектування війсь­кових частей, то для сього Центральна Рада матиме своїх представників при ка­бінеті Військового Міністра при Генеральнім Штабі Верховному Главнокомандуючому, які будуть брати участь в справах комплектування окремих частин виключ­но українцями».

Завдання: - Проаналізуйте документ за таким планом:

І. Відносини з Росією.

2. Найвищий законодавчий орган і умови, за яких він набуває законності.

3. Україні­зація армії.

Зробіть загальні висновки.

«II Універсал спричинив неоднозначну реакцію як у Росії, так і в Україні. Павло Мілюков (голова партії кадетів): «[Цей] документ зраджував інтереси Росії, крім того був юридично безграмотний». Бо­рис Нольде (впливовий юрист-кадет): «...Поза всяким сумнівом, одностороннім актом легалістично-державного дури­світства, в якому, з одного боку, відчу­вається досвідчена рука старого євро­пейського войовника, добре обізнаного в науці проникливих політичних формул та складної політичної боротьби, а з ін­шого боку — неосвіченого і зовсім неви­правданого революційного ентузіазму (петроградських міністрів»). Олександр Керенський (військовий міністр Тимчасо­вого уряду): «Рада почала кампанію щодо створення незалежної армії, і хоч більшу автономність самої Ради можна було допустити, тепер це повністю вик­лючалось у зв'язку з військовим насту­пом, що наближався». Михайло Грушевський (голова Центральної Ради): «Ми виходим на виший рівень і де-факто одержуємо автономію для України із за­конодавчим і виконавчим органом — Радою і Секретаріатом». Володимир Винниченко (голова Генерального Сек­ретаріату): «Факт же був той, що з мо­менту оголошення цих двох актів Украї­на мала окреме управління, окремий Уряд, відповідальний перед своїм революційним Парламентом. Володимир Кедровський (член Військового комітету) у своїх споминах згадував, що фактично переможцем вийшов Петроград. Його міністри приїхали як переможені шукати порозуміння, а виїхали як переможці, за­бравши зобов'язання від Центральної Ради відректися від теперішнього свого національного, революційного шляху політики, який давав їм велику мораль­ну і фактичну силу: стати на шлях поро­зумінь, компромісів та угодовства, що вже не могло підкосити запалу в укра­їнських масах до боротьби».

А як гадаєте ви: це була перемога чи поразка Центральної Ради? Обґрунтуйте свої висновки

З ІІІ Універсалу Української Цен­тральної Ради (7(10) листопада 1917р.)