 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
В) охарактеризувати соціальну структуру й становище різних верств населення УРСР у 1930х рр
г) проаналізувати політику радянської влади в Україні щодо релігії та церкви;
Д) підготувати повідомлення про одного з представників «розстріляного відродження» 1930х років (за власним вибором).
Питання для обговорення:
1) Визначить причини утвердження сталінського тоталітарного режиму.
2) У правій колонці наведіть конкретні приклади масових репресій 30-х рр.
| Основні напрямки репресій | Конкретні факти |
| 1) Репресії проти селянства | |
| 2) Боротьба «з підпільними націоналістичними організаціями» | |
| 3) Репресії проти членів КП(б)У | |
| 4) Гоніння проти українських вчених, письменників, діячів мистецтва | |
| 5) Боротьба проти церкви | |
| 6) Чистка військових кадрів |
Теми повідомлень, рефератів:
1) М. Скрипник – трагічна фігура української історії.
2) Сталінський тоталітарний режим.
3) Політичні процеси Сталінського режиму проти української інтелігенції.
4) Про відомого діяча української культури, творчість, особиста доля.
Практикум за темою: « Суспільно – політичне життя у 30ті роки XX ст. »
Хід роботи
1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.
2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.
3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.
4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу
Джерела
Дані про становище робітників металургійної промисловості - вчорашніх колгоспників
а)З листа редактору заводської газети Сталінського металургійного заводу «Металіст» від завербованих колгоспників
Мы обращаемся ко всем организациям завода с просьбой улучшить наши бытовые условия... Много наших товарищей-колхозников дезертировали назад. Почти каждый день берут 10-15 человек расчет.
б)3 листа законтрактованих для будівництва «Запоріжсталі»(1931)
Дожились до нищенского образа, нет ни обуви, ни одежды.
Центральний держархів громадських організацій України. -Ф. 539. - Оп. 9. - 6. Спр. 1433. - Арк. 37.
в) Письменник Ф. Гладков, який працював на будівництві Дніпрогесу і підприємств Запорізького металургійного комплексу, про харчування робітників
Я бываю на фабрике-кухне и меня тошнит от одного вида гнусного ядева. Я бываю на участках работ, куда пища привозится в термосах. Это синяя болтушка смердит трупом и выгребной ямой. Рабочие предпочитают только хлеб с водой. Цит. за: Платонов О. А. Русский труд. - М., 1991. - С. 241-242.
Запитання: - Яку інформацію містять ці листи про рівень зарплати колгоспників, законтрактованих для роботи в промисловості?
- В які умови слід було поставити робітників, щоб вони погодилися працювати на об'єктах при такому харчуванні?
Забезпеченість житловою площею металургів України в порівнянні з Уралом (на 1 душу: в % до підсумку, 1930 р.)
| Регіон | до 2 | 2-3 | 3-4 | 4-6 | 6-8 | 8-12 | понад | Середній розмір |
| кв.м | кв.м | кв.м | кв.м | кв.м | кв.м | 12 кв.м | на 1 робітн. | |
| Україна | 39.1 | 16.40 | 12.7 | 16.0 | 7.00 | 5.80 | 3.00 | 3.80 |
| Урал | 21.1 | 11.80 | 12.0 | 21.1 | 13.1 | 12.3 | 7.60 | 5.30 |
Гумилевский Н. Характеристика состава рабочей силы, занятой в металлургической промышленности// Металлист. - 1930.- № 2. - С. 30.
Запитання: - Порівняй дані по Україні і дані по Уралу. Зроби висновки.
Очевидець подій, емігрант О. Височенко, про життя партійно-радянської верхівки в українській провінції 1933 р.
У Погребищі, як і у кожному районі, була розкішна їдальня для партійно-радянського активу, так звана двадцятка. Вдень і вночі її охороняли міліціонери, щоб до приміщення їдальні не підходили голодні селяни або їх діти й своїм страшним виглядом не псували апетит «ідейним будівникам Соціалізму». Тут за сміховинну ціну подавали районній верхівці все що завгодно: білий хліб, м'ясо, курей, вина, шоколад. Крім того, кожний, хто був прикріплений до їдальні, одержували додому ще окремий «мікоянівський» (Мікоян - тодішній нарком харчової промисловості СРСР) пайок, до якого входило понад 20 найменувань. А довкола цих партійних оазисів лютували голод і смерть. Височенко О. СРСР без маски. - Буенос-Айрес, 1951. -С.19.
Запитання: - Як узгоджується цей факт із заявами сталінського керівництва про демократизм і робітничо-селянський характер радянської влади?
- На кого спирався у своїй діяльності Сталін і його прибічники?
- Що таке «номенклатурна верхівка» і яку роль вона виконувала в радянському суспільстві?
Поиск по сайту: