 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Типи кар’єрних процесів
| № п/п | Типи кар'єрного процесу | Характеристика | ||
| 1. | Прогресивний | Це розвиток вперед на вищу ступінь ієрархії. Кожна ступінь змін відрізняється від попередньої більш високим рівнем здібностей і можливостей життєдіяльності. Зміни процесу просування езворотні і направлені на майбутнє з рахуванням накопичених знань досвіду. | ||
| Регресивний | Це спади стану різної протяжності. Це рух ар'єрного процесу вниз при невідповідності дібностей та активності людини вимогам його статусу, структурних реорганізаціях управління чи стану здоров'я чи віку. | |||
| Лінійний | Кар'єрні процеси розвиваються безперервною послідовністю (по лінії). Це процес професійного зростання. | |||
| Нелінійний | Кар'єрні процеси проходять стрибками або проривами після довгого періоду кількісного зростання. Це проходження за ступенями вгору або вниз. Завжди змінюється статус працівника. | |||
| По спіралі | Кар'єрні процеси проходять послідовним освоєнням посад при просуванні за ієрархічною градацією. | |||
| Стагнація (застій) | Це окремі випадки кар'єрних процесів, коли в них не відбуваються суттєві зміни. | |||
| Чинники, що впливають на розвиток кар’єри та життя | ||||
| Зовнішні чинники впливу |
| Внутрішні чинники впливу |
• Урядові вимоги, закони • Мета підприємства
• Економічні умови • Організаційний стиль
• Конкуренція • Професійний характер роботи • Технологічні умови
• Склад трудових ресурсів
• Місцезнаходження
Головним у виборі шляхів просування (кар’єри) людини є розуміння того, що впливають на просування не просто чинники й не особистість самі по собі, а способи їх взаємодії.
Менеджер повинен вміти виявити потреби працівника, а працівник повинен мати яскраве уявлення про свої наявні і потенційні можливості, здібності проявити їх у майбутньому. Тому кар’єра і просування по службі повинні будуватись на основі загальної участі обох сторін та їх спільній відповідальності за “свою” частину організації цього процесу. Кар’єра не визначає тільки успіхи або невдачі, як у власному розумінні людини. Вона містить внутрішню позицію і поведінку, поступову зміну навичок, здібностей і професійних можливостей, пов’язаних з діяльністю.
Розглянемо деякі чинники гальмування кар’єри. Будь_який процес здійснюється під впливом гальмування сил, що уповільнюють розвиток процесу аж до його зупинки, зміни напрямів тощо. На окремих ділянках руху при визначених умовах може настати кар’єрна криза, наслідки якої впливають на майбутнє людини й організації.
За характером впливу виділяються чинники:
1) стримування;
2) опору.
Чинники стримування мають індивідуальне походження і визначаються
недостатністю внутрішніх ресурсів і способів їх мобілізації:
• низький рівень потреб;
• слабкість мотивів;
• нестача знань та досвіду;
• хвороба;
• порушення вольової сфери;
• застій у загальному розвитку.
Сили опору діють від зовнішнього джерела — середовища діяльності. Вони можуть бути як відповідь на кар’єрну активність, бути наслідком гострої кар’єрної конкуренції, жорсткого порядку просування, вільних обмежень, дисбалансу у системі інтересів працівника й організації.
За природою положення чинники гальмування можуть бути: фізичні; психологічні; соціальні та ідеальні.
До фізичних відносяться ті, що обумовлені станом організму — дефекти органів почуття, мови, зовнішності, низька працездатність у зв’язку з хворобою.
Психологічні чинники пов’язані з вимогами суб’єкта кар’єри щодо себе
та оточення, станом нерішучості, боязливості, страху, проблеми інтелекту.
Чинники соціальної природи обумовлені дезорганізаціями на різних рівнях соціального устрою:
1) політичному (переваги політичної орієнтації);
2) державному (низький престиж професії);
3) організаційно_адміністративному (відсутність чітких правил призначення на посаду);
4) правовому (правова незахищеність посади та працівників);
5) економічному (відсутність матеріальних стимулів);
6) неформально_груповому (напруженість у стосунках).
Ідеальні чинники гальмування кар’єри пов’язані зі сферами культури, моралі, ідеології тощо.
За часом дії чинники гальмування (стримування та опору) можуть бути:
• короткострокові;
• стійкі;
• постійно діючі.
Короткострокові — це стомлення, гостре захворювання.
Стійкі чинники — це дезорганізація у роботі з кадрами, економічні пере пади, порушення традицій тощо.
Чинники постійної дії — це вікові зміни.
До гальмуючих можна віднести чинники змішаного типу — це спади та
піднесення активності. Глибина цих перепадів може сприяти руху, і навпаки гальмувати кар’єрний процес. Наслідок дії чинників гальмування — кар’єрна криза, застій у кар’єрі, кар’єрне скидання.
Поиск по сайту: