АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття фінансового посередництва

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. I. Поняття необережності, як форми вини.
  3. IV. Основні поняття і визначення,
  4. VІІ.Оперування поняттями
  5. Аварійний комісар: поняття, функції.
  6. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  8. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  9. Адміністративні стягнення: поняття і види
  10. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  11. Аналіз фінансового стану підприємства
  12. Апам'ятовуючі пристрої комп'ютера. Поняття внутрішньої та зовнішньої пам'яті

Фінансові посередники – цефінансові установи, до яких належать суб’єкти банківської системи, небанківські фінансові та кредитні інститути.

Ступінь розвитку ринку фінансових послуг характеризується кількістю фінансових посередників і їх різноманітністю, а також асортиментом фінансових послуг, які вони надають. На розвиненому ринку здійснюють свою діяльність значна кількість фінансових посередників, які за певну плату (ціну) надають різні види фінансових послуг. Ці послуги пов'язані як із збереженням реальної вартості фінансових активів, так із одержанням прибутку.

При емісії корпоративних цінних паперів та на кредитному ринку – фінансові посередники сприяють інвестуванню коштів у різні галузі економіки.

При емісії державних боргових зобов'язань та на ринку державного кредиту — залученню коштів для забезпечення потреб Державного бюджету.

На вторинному ринку цінних паперів фінансові посередники забезпечують стабільне функціонування цього ринку, задовольняють інтереси юридичних та фізичних осіб щодо інвестування коштів у фінансові активи та вилучення їх з процесу інвестування, надають інформаційні, консультаційні, управлінські послуги.

На первинному ринку до основних фінансових послуг посередників належать залучення коштів і надання позик, що здійснюють, наприклад, банки та фінансово-кредитні установи на ринку позикового капіталу. Такими послугами вважають андеррайтинг, або обслуговування емітентів в організації та проведення емісій фінансових активів, визначення портфеля страхових ризиків для страховиків.

На високорозвинених ефективних ринках фінансові посередники допомагають інвесторам у прийнятті зважених та оперативних рішень щодо інвестування коштів у фінансові активи і забезпечують реалізацію цих рішень. На таких ринках посередники забезпечують оперативне інвестування, вилучення коштів інвесторами. Фінансові посередники дають інвесторам можливість в будь-який час вилучити кошти і в разі потреби знову інвестувати їх на більш вигідних умовах.

При обслуговуванні учасників ринку фінансові посередники надають або окремий вид послуг, який і визначає в цілому їх роль на ринку, або – широкий спектр фінансових послуг. До останніх належать банки, що здійснюють значну кількість операцій від імені та за рахунок клієнтів як на ринку позикових капіталів, так і на фондовому і валютному ринках.

Механізм надання фінансових послуг визначається специфікою та ступенем розвитку цього ринку, а також регулюванням діяльності фінансових інститутів з боку держави. Важлива роль в цьому механізмі належить банківським установам.

Розрізняють три основні системи взаємодії банківських установ та операторів фондового ринку, які дають їм принципово різні можливості щодо здійснення діяльності на ринку цінних паперів і поєднання традиційної банківської діяльності з діяльністю на фондовому ринку.

До першої системи належать такі країни, як Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, де функціонують універсальні банки, які забезпечують перелік банківських, страхових послуг та послуг, пов'язаних з цінними паперами. Банки володіють значною часткою акцій промислових корпорацій.

Друга система – британська, яка поширена у Великобританії, Канаді, Австралії. Банки цих країн можуть брати участь в андеррайтингу для регулювання системи ризиків на ринку фінансових послуг. Державою обмежується участь банків у формуванні акціонерного капіталу підприємницьких структур.

Третя система передбачає правове відокремлення банківської діяльності від сфери діяльності з цінними паперами. Така система існує в США та Японії. Однак японським банкам дозволено володіти значною часткою акцій промислових корпорацій, тоді як американським — ні. Переважну більшість послуг на фондовому ринку надають інвестиційні компанії та інші фінансові посередники.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)