АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фінансові послуги на ринку нерухомості

Читайте также:
  1. G. Послуги з транспортування трубопроводами
  2. I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
  3. NСерцевиною ринку єврокапіталів є європозики, які надаються через випуск єврооблігацій, тобто облігацій у євровалюті. Основна валюта єврооблігацій - долар США.
  4. А) Фінанси – це відносини, а не гроші. Із зміною грошей фінансові відносини не змінюються.
  5. Адміністративної послуги
  6. Адміністративної послуги
  7. Адміністративної послуги
  8. Адміністративної послуги
  9. Адміністративної послуги
  10. Адміністративної послуги
  11. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  12. Аналіз факторів макросередовища на ринку пива України

Ринок нерухомості є складовою частиною ринку капіталу; це система економічних, цивільно-правових відносин, що виникають з приводу об’єктів нерухомості і прав на них, в межах якої формуються попит, пропозиції, ціни та вартість на зазначені об’єкти. В сучасних умовах нерухомість включена до товарно-грошових відносин, через які реалізуються інтереси кожної людини. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до закону України «Про заставу» (1997 р.), нерухомість – це земельні ділянки, житлові і нежитлові будинки, споруди, або їх частини, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого, переміщення якого без заподіяння непропорційної шкоди їх призначенню неможливе. Соціально-економічне призначення нерухомості визначається мотивом її придбання: отримання доходу від здачі в оренду або перепродажу, використання в якості умови господарювання або для житла. Залежно від мотиву придбання вся нерухомість ділиться на комерційну (дохідну) і некомерційну (недохідну). Відповідно формуються особливі сегменти ринку нерухомості.

Ринок нерухомості обслуговує рух капіталу переважно у майновій матеріалізованій формі, виключення становлять тільки операції з цінними паперами, пов’язаними з нерухомістю. З об’єктами нерухомості можуть здійснюватись операції купівлі, продажу, дарування, успадкування, обміну, розділу, передачі в заклад тощо.

Головними учасниками (суб’єктами) ринку нерухомості є: власники нерухомості, регіональні центри, агентства, оцінювачі, орендарі, біржі нерухомості, консультаційні фірми, іпотечні банки, страхові компанії, фонд комунального майна, місцеві ради та інші суб’єкти ринку нерухомості. Лідерами у розвитку ринку нерухомості у даний час є міста Київ, Одеса, Запоріжжя, Львів, Суми. Високими темпами розвивається цей ринок у містах Сімферополь, Херсон, Миколаїв та ін.

З розвитком ринку нерухомості в Україні з’явивися новий вид діяльності – рієлторська – це діяльність, пов’язана із здійсненням операцій з нерухомим майном (Указ президента України від 27.06.99 р. «Про рієлторську діяльність»). Часто рієлторські фірми називають агентствами нерухомості, багато з яких сьогодні є великими комерційними підприємствами з досить значною і розвинутою номенклатурою послуг, великим обсягом продажу нерухомості, широкою рекламою, достатньою кількістю кваліфікованих кадрів.

Основними комерційними послугами на ринку нерухомості є:

  • торгівля нерухомим майном, у тому числі продаж нерухомого майна з прилюдних торгів;
  • посередницька діяльність, пов’язана з нерухомим майном;
  • інформаційно-консультаційна діяльність, пов’язана з нерухомим майном.

З розвитком ринкової економіки в Україні виникла і оформилась як окрема галузь знань оцінка нерухомості. Необхідність в професійних оцінювачах постійно відчувають банки, інвестиційні фонди і страхові компанії, будівельні організації. Основи оцінки нерухомості необхідні всім, хто в своїй діяльності пов’язаний не тільки з ринком нерухомості, але і з закладними операціями, розробленням інвестиційних проектів і житлових програм, страхуванням, оподаткуванням.

Перші вітчизняні оцінювачі розпочали свою діяльність у період активного створення в Україні спільних підприємств. В січні 1995 року Кабінетом Міністрів було прийнято постанову «Про затвердження Методики оцінки вартості об’єктів приватизації», з якою пов’язано народження в Україні нової спеціальності «оцінювач» і створення відповідної інфраструктури і регулювання ринку оцінки майна.

Потреба в послугах з оцінки майна необхідна в таких випадках:

- у разі застави майна та коли необхідно визначити кредитоспроможність (мета оцінки – визначення реальної вартості кредитного забезпечення);

- у разі банкрутства та ліквідації підприємства (визначається вартість ліквідаційної маси);

- під час реорганізації підприємства;

- складання передавального чи розподільного балансу, а також встановлення пропорцій обміну корпоративних прав;

- у разі продажу підприємства як цілісного майнового комплексу (визначається реальна ціна продажу майна);

- у процесі санаційного аудиту (визначається санаційна спроможність для розрахунку ефективності санації);

- під час приватизації майна державних підприємств (визначається початкова ціна продажу об’єкта приватизації;

- у разі реєстрації автомобіля для сплати обов’язкових платежів та в інших випадках.

З 1996 року професію «оцінювач» внесено до Єдиного класифікатора професій України. З метою об’єднання спеціалістів, які займаються оцінкою майна, майнових і немайнових прав та оцінкою бізнесу, наприкінці 1994 року в Україні було створено першу всеукраїнську громадську організацію – Українське товариство оцінювачів (УТО), яке і сьогодні співпрацює з відділом приватизації Кабінету Міністрів, Верховною Радою, ФДМУ, Міжнародним центром приватизації, з багатьма громадськими організаціями України.

Основні послуги оцінювачів:

інвентаризація майна – визначення наявності та стану майна за даними

бухгалтерського обліку;

оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу –

встановлення вартості господарського об’єкта із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) на основі методів балансової, ринкової та капіталізованої вартості.

оцінка вартості корпоративних прав – встановлення права власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) підприємства разом із правом на управління, отримання відповідної частки його прибутку, а також частки активів у разі ліквідації цього підприємства, видачі кредиту під заставу корпоративних прав;

оцінка об’єктів нерухомості – визначення вартості об’єктів нерухомості

за різними методами з подальшим визначенням середнього показника результатів оцінювання;

оцінка забезпечення позики, застави та боргових зобов’язань;

оцінка діючого підприємства – встановлення вартості підприємства як

комерційної економічної одиниці;

оцінка бізнесу – встановлення процесу формування позиції та підрахунку

вартості бізнесу (ділового підприємства) або цілісного майнового комплексу та пов’язаних з ним інтересів (прав). Оцінка бізнесу використовується як база для розподілу різних активів, що допомагає складати або переробляти фінансові звіти. Ділове підприємство – це комерційна економічна одиниця, метою якої є ведення господарської діяльності у сфері промисловості, послуг або інвестицій;

оцінка вартості транспортних засобів;

рецензування звітів з експертної оцінки – проведення перевірки та

рецензування звітів оцінювачами Експертної ради з метою контролю за якістю виконання робіт з експертної оцінки.

Під час проведення оцінки вартості майна використовують різні методи – конкретний порядок, комплекс дій, що застосовується для оцінки вартості об’єкта. У закордонній і вітчизняній практиці під час оцінювання вартості майна найбільшого поширення набули три методи: балансової вартості – базується на використання зазначеної в бухгалтерському балансі підприємства інформації про вартість активів, ринкової вартості – основу якого складають метод витрат (у разі оцінювання вартості основних засобів) і метод аналогів (порівняння продажу) і метод капіталізованої вартості – побудований на концепції теперішньої вартості майбутнього Cash-flow оцінюваного підприємства; використовують даний метод під час оцінки вартості підприємства як цілісного майнового комплексу, а також корпоративних прав підприємства з метою отримання стабільних доходів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)