НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ЗРОШУВАЛЬНОЇ ВОДИ ЗА ЕКОЛОГІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ

4.1 Оцінка якості води для зрошення за екологічними крите­ріями проводиться з метою попередження можливого негативного впливу на компоненти природного середовища та на здоров'я насе­лення. Вплив може проявлятися в зміні:

- стійкості ґрунтових систем, в тому числі характеристик родючості грунтів та їх відповідності санітарно-гігієнічним ви­могам;

- санітарно-гігієнічного стану та харчової якості сільсь­когосподарської продукції рослинництва та тваринництва;

- характеристик гідрохімічного та санітарно-гігієнічного стану поверхневих та підземних вод.

4.2 Нормування показників якості води для зрошення за еко­логічними критеріями здійснюється в умовах, коли глибина ґрун­тових вод не перевищує критичного рівня при рекомендованих ре­жимах зрошення.

4.3 При оцінці якості води для зрошення за екологічними критеріями виділяють два класи води:

І клас - "Придатна",

II клас - "Обмежено придатна".

Вода більш низької якості, показники якої виходять за межі значень другого класу, непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її складу 1 властивостей.

Води II класу використовують для зрошення за умов еколо­гічного контролю та обов'язкового застосування комплексу агро-меліоративних заходів.

Якщо за різними групами показників воду віднесено до різ­них класів якості води для зрошення, загальну оцінку здійснюють за гіршим показником.

4.4 Нормування якості води для зрошення за екологічними критеріями відповідно до ГОСТ 17.1.2.03 належить проводити за двома групами показників якості води:

а) перша група - властивості води та вміст речовин, які в певній кількості необхідні для нормального функціювання агроекосистеми. Нормування показників здійснюється з позицій біоло­гічної повноцінності та позитивного впливу на екологічне благо­получчя об'єктів навколишнього природного середовища;

б) друга група - властивості води та вміст речовин, які негативно впливають на стан і функціювання агроекосистеми та компонентів навколишнього природного середовища. Нормування по­казників здійснюється з позицій умов придатності води для зро­шення.

4.4.1 Перша група містить такі загально-екологічні та еко­лого-гіг і єн Ічні показники:

- вміст азоту*, мг/л;

-вміст мікроелементів (марганець*, залізо*, мідь*. бор*, кобальт*, цинк*, молібден) і фтору, мг/л;

-вміст БПК5- біологічна потреба в кисні, мг О2/л;

4.4.2 Друга група містить такі показники:

а) еколого-токсикологічні:

1) вміст важких металів (свинець*, ртуть*, кадмій*, селен, мишьяк, хром загальний*, вісмут, нікель*, ванадій), мг/л;

2) вміст пестицидів, мг/л;

3) вміст фенолів, ціанидів, мг/л;

4) вміст нафти і нафтопродуктів, мг/л;

5) вміст детергентів, мг/л;

б) санітарно-бактеріологічні:

1) наявність бактерій групи кишкової палички (колі-індекс);

2) наявність фатів кишкової палички (індекс колі-фагів );

3) наявність патогенної мікрофлори;

4) наявність життєздатних яєць гельмінтів;

в) радіоактивні речовини **.

4.5 Оцінку якості зрошувальної води за показником вмісту макроелементів живлення рослин здійснюють з метою попередження погіршення еколого-гігієнічних показників поживної цінності сільськогосподарської продукції, а також еколого-гігієнічного стану підземних та поверхневих вод.

Оцінюють у воді вміст тільки мінерального азоту без враху­вання вмісту та співвідношення у воді різних його форм, які трансформуються, коли надходять в грунт із зрошувальною водою. Нормується загальне навантаження азоту на зрошувальні грунти:

сумарне надходження азоту в грунт в кг на гектар з основним внесенням добрив та зрошувальною водою (розраховано за вмістом азоту у воді в мг/л та загальному об'єму води за період зрошення в м3/а) не повинно перевищувати максимально припустимих річних доз (додаток А). Якщо вони перевищені, необхідно корегувати дози внесення азотних добрив в сухому вигляді (основне внесення, припосівне та підживлення).

В тих випадках, коди зрошення сільськогосподарських культур здійснюють без внесення азотних добрив (багаторічні бобові трави), воду вважають придатною для зрошення, якщо вміст мінерального азоту не перевищує 15 мг/л.

4.6 Оцінку якості води за вмістом мікроелементів та важких металів здійснюють з метою попередження негативного впливу на сільськогосподарські рослини, грунти, підземні та поверхневі води.

Примітки. * Пріоритетні показники якості води згідно ГОСТ 17.1.2.03;

**Нормуються згідно спеціального нормативного документу.

Вміст мікроелементів та важких металів у зрошувальній воді лімітовано згідно показників ФТ, ТР, ВМ, СТ.

Оцінку якості зрошувальної води за вмістом окремих мікрое­лементів та важких металів проводять згідно таблиці 1 з ураху­ванням пріоритетності показників та ступеню небезпеки елементів (додаток Б).

Таблиця 1 - Оцінка якості зрошувальної вода за вмістом мікроелементів та важких металів (мг/л)

4.7 Оцінку якості води за вмістом пестицидів здійснюють з метою попередження негативного впливу на сільськогосподарські рослини, грунти, підземні та поверхневі води, рослинний та тваринний світ.

Вміст пестицидів, як суми залишкової кількості діючої речовини та продуктів метаболізму, в зрошувальній воді лімітовано за тими ж показниками ФТ, ТР, ВМ, СТ (перелік пестицидів наведено згідно з ГОСТ 17.4.1.02 та СаНПіН 4630), а також за класифікацією пестицидів за ступенем небезпеки в зрошувальній воді, грунтах та рослинах (додаток В).

Якщо вміст пестицидів у воді не перевищує ГДК (таблиця 2), воду відносять до класу І "Придатна". В тому разі, коли вміст одного чи декількох пестицидів перевищує ГДК, оцінку якості води проводять з урахувань-ям ступеню небезпеки пестицидів. Воду відносять до класу II "Обмежено придатна", якщо вміст пестици­дів, віднесених до класу "Мало небезпечні", не перевищує 2 ГДК (Додаток Г.1). Воду вважають непридатною для зрошення, якщо перевищено ГДК пестицидів, віднесених до класів "Помірно небезпечні" та "Дуже небезпечні".

4.8 Оцінку якості води за еколого-гігієнічними та еколого-токсикологічними показниками - БПК5, вмісту фенолів, ціанідів, нафти та нафтопродуктів, детергентів здійснюють з ме­тою попередження зниження здатності грунтів до самоочищення, а також погіршення гігієнічного стану та харчової якості сільськогосподарської продукції.

Вміст цих речовин у зрошувальній воді лімітовано за показ­никами ФТ та СТ. Воду вважають придатною для зрошення, якщо вміст цих речовин не перевищує ГДК (таблиця 3).

4.9 Оцінку зрошувальної води за небезпекою погіршення сані­тарно-бактеріологічного стану природного середовища здійснюють з метою попередження прямого негативного впливу на стан агроекосистеми та навколишнього природного середовища та непрямого впливу на здоров'я людини, тому згідно з САНПІН 4630, гігієнічні вимоги до зрошувальної води такі ж, як і до води господарчо-питного водокористування.

Воду вважають придатною для зрошення, якщо вона відповідає таким вимогам:

- колі-Індекс не повинен перевищувати 1000 одиниць в 1 л;

- індекс колі-фагів не повинен перевищувати 100 одиниць віл;

- вміст епідеміологічне небезпечних збуджувачів тифу, паратифу, патогенних ешерихій. сальмонел не допускається;

- вміст життєздатних яєць гельмінтів не допускається.

Таблиця 2 - Гранично допустимі концентрації пестицидів у зрошувальній воді

Таблиця 3 - Гранично допустимі концентрації БПК5, фенолів, ціанидів. нафти, нафтопродуктів та детергентів у зрошувальній воді

Додаток А

(довідковий)

Таблиця А.1 - Максимально допустимі річні дози азотних добрив при зрошенні по зонах України

Примітка. Максимально допустимі річні дози азотних добрив згідно з НТД 0497055-04.

Додаток Б

(довідковий)

Таблиця Б.1 - Класифікація мікроелементів та важких металів за ступенем небезпеки в зрошувальній воді

Примітка. Класифікацію мікроелементів і важких металів за ступенем та індексом небезпеки наведено згідно з додатком Г.2.

Додаток В

(довідковий)

Таблиця В.1 - Класифікація пестицидів за ступенем небезпеки в зрошувальній воді, грунтах та рослинах

Примітка. Класифікацію пестицидів наведено згідно з додатком Г 2. 3.

Додаток Г

(довідковий)

Опис літератури

1. Методические указаний по гигиенической оценке малих рек и санитарному контролю за мероприятиями по их охране в местах водопользования, М., 1985.

2. Безднина С.Я. Система зкологического нормирования качества оросительной води. Мелиорация и водное хозяйство, 1994, N 4. с. 13-15.

3. Гигиенические нормативы содержания пестицидов в окружающей среде и пищевых продуктах, 1980.

Зміст

с.

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ.......................................1

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ......................................1

3 ВИЗНАЧЕННЯ. ПОЗНАЧЕННЯ ТАСКОРОЧЕННЯ ......................2

4 НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ЗРОШУВАЛЬНОЇ ВОДИ ЗА ЕКОЛОГІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ...................................3

Додаток А Максимально допустимі рівні дози азотних добрив при зрошенні по зонах України. .......... 10

Додаток Б Класифікація мікроелементів та важких металів за ступенем небезпеки в зрошуваль­ній воді ....................................... 11

Додаток В Класифікація пестицидів за ступенем небез­пеки в зрошувальній воді, грунтах та росли­нах. ...........................................12

Додаток Г Опис літератури ............................... 14

Поиск по сайту: