Методичні вказівки. Статистичне спостереження – це перша стадія статистичного дослідження, науково-організоване збирання даних про явища і процеси суспільного життя

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Статистичне спостереження – це перша стадія статистичного дослідження, науково-організоване збирання даних про явища і процеси суспільного життя.

Важливість цього етапу дослідження полягає в тому, що використання лише об’єктивної і достатньо повної інформації, отриманої внаслідок статистичного спостереження, на подальших етапах дослідження забезпечує науково обгрунтовані висновки про характер і закономірність розвитку розглядуваного об’єкта.

Не всі первинні дані можна покласти в основу висновків і узагальнень. Тому статистичні дані, придатні для науково-обгрунтованих узагальнень, мають бути:

а) повними, а не випадковими, уривчастими; їх дістають на підставі реєстрації значення ознак усіх одиниць сукупності за певний період чи на певний момент часу;

б) достовірними і точними – статистичні дані тільки в тому випадку доказові, якщо вони правдиві й достовірні;

в) однотиповими, порівняльними – для узагальнення і зіставлення їх у часі й просторі.

Отже, завданням статистичного спостереження є отримання достовірної вихідної інформації, яка об’єктивно висвітлює фактичний стан явищ.

У статистичній практиці застосовують різні форми статистичного спостереження. З огляду на організацію розрізняють дві його форми – звітність і спеціально-організоване спостереження.

Звітність – це форма статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов’язкових звітів про їхню роботу за установленими формами та у відповідні терміни.

· За обсягом розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу.

· За термінами подання звітність поділяють на поточну і річну.

Спеціально організоване спостереження – це отримання статистичних даних на підставі перепису, разових обліків та обстежень. За допомогою цього спостереження вивчають явища і процеси, не охоплені статистичною звітністю.

За повнотою охоплення одиниць досліджуваної сукупності статистичне спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

Суцільне спостереження передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць досліджуваної сукупності.

Несуцільне спостереження обліковує не всі досліджувані одиниці сукупності, а лише їх певну частину.

У деяких випадках несуцільне спостереження є єдино можливим для дослідження, наприклад у разі вивчення якості продукції.

Залежно від завдань дослідження і характеру об’єкта несуцільне спостереження поділяється на: вибіркове, основного масиву, монографічне і анкетне.

Вибіркове спостереження – це такий вид несуцільного спостереження, коли характеристика всієї сукупності одиниць подається за їх частиною, випадково відібраної.

Спосіб основного масиву полягає у відборі найбільших одиниць спостережень, в котрих досліджувана ознака домінує у всьому обсязі (дослідження цін на ринку).

Монографічне спостереження – полягає в глибокому і детальному вивченні та описі окремих, характерних у певному відношенні одиниць сукупності, наприклад окремих підприємств, регіонів тощо.

Анкетне спостереження – коли особам, від яких необхідно отримати відомості, надсилають анкети з проханням заповнити їх і повернути за відповідною адресою.

За моментом (часом) реєстрації фактів розрізняють спостереження поточні, періодичні і разові (одноразові).

У разі поточного спостереження облік фактів здійснюють в міру їх виконання, тобто систематично.

Періодичним спостереженням вважається повторюване через певні проміжки часу.

Одноразові спостереження здійснюють за необхідності, час від часу, без дотримання певної періодичності або ж взагалі – лише один раз.

Основою для обліку спостережуваних фактів може бути: а) безпосередній облік; б) документальний облік; в) опитування.

За джерелом здобуття відомостей (статистичне спостереження поділяється на три види.

Безпосередній облік, коли представники органів статистики, що здійснюють облік фактів, шляхом особистого підрахунку та зважування отримують необхідну інформацію про досліджувану сукупність.

Документальний облік фактів - спостереження, коли джерелом відомостей є відповідні документи.

Опитування – це спостереження, яке передбачає, що відомості фіксуються зі слів опитуваного. Розрізняють три способи опитування: експедиційний (усне опитування, самореєстрація і кореспондентський).

Експедиційний спосіб – призначена особа опитує іншу і з її слів заповнює бланк дослідження.

Самореєстрація – відповідні документи заповнюють опитувані.

Кореспондентський спосіб – в органи, які здійснюють спостереження, надсилають відомості їх кореспонденти.

Під час підготовки статистичного спостереження виникає ціла низка питань, які треба вирішувати. Вони поділяються на програмно-методологічні та організаційні.

До програмно-методологічних питань належать визначення мети, об’єкта, одиниці спостереження, програми спостереження, облікового формуляра та інструкції й способів збирання даних.

Організаційні питання – це організація спостереження, складання карт території спостереження та списків одиниць досліджуваної сукупності, підготовки кадрів, способу розробки матеріалів спостереження тощо.

Мета статистичного спостереження – це основний очікуваний результат статистичного дослідження.

Об’єкт статистичного спостереження – сукупність одиниць досліджуваного явища, про яке потрібно зібрати статистичні дані.

Одиниця статистичної сукупності – це первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню.

Одиниця статистичного спостереження – це та первинна ланка, з якої мають бути отримані необхідні статистичні дані.

Підсумуємо: одиниця сукупності – це те, що піддається дослідженню, а одиниця спостереження – це джерело здобуття відомостей.

Програма спостереження – це перелік чітко сформульованих питань, на які необхідно отримати відповіді.

Для забезпечення однакового тлумачення програми спостереження в обліковому формулярі, в якому вона міститься, подається пояснення, викладені в документі, котрий називається інструкцією.

Під час статистичного спостереження вирішується ціла низка організаційних питань.

В організаційному плані статистичного спостереження вказують на місце і час проведення спостереження, органи спостереження, а також на підготовчу роботу.

Орган спостереження – це організатор і виконавець статистичного спостереження, в Україні переважно ці функції виконує Державний Комітет статистики з його широкою мережею управлінь та інспектур.

Термін, або час спостереження – це час, протягом якого збираються дані про об’єкт спостереження.

Сезон спостереження треба добирати такий період року, коли об’єкт перебуває у звичайному для нього стані.

Критичний момент – це момент, на який фіксують дані про явище.

Період проведення спостереження – інтервал, в якому вказано на початок і закінчення збирання відомостей.

Помилками статистичного спостереження називають відхилення або різницю між добутими показниками та істинними ознаками досліджуваних явищ.

Залежно від характеру, джерел та причин виникнення розрізняють помилки реєстрації і помилки репрезентативності.

Помилки реєстрації виникають унаслідок неправильного визначення фактів під час спостереження або невірного їх запису. Вони є випадкові і систематичні.

Випадкові похибки це, як правило, помилки реєстрації, які можуть бути допущені як опитуваним, так і реєстратором під час заповнення бланків.

Систематичні похибки можуть бути навмисними і ненавмисними.

Помилки репрезентативності – виникають внаслідок того, що склад відібраної для дослідження частини одиниць сукупності недостатньо повно відтворює склад усієї(генеральної) досліджуваної сукупності.

Виявленню й усуненню помилок, допущених під час статистичного спостереження, допомагає контроль статистичних матеріалів при їх прийманні: контроль буває арифметичний (лічильний) і логічний.

Арифметичний контроль – це лічильна перевірка отриманих сум і зіставлення взаємопов’язаних показників, що випливають одні з одних.

Логічний контроль полягає у взаємному зіставленні отриманих відповідей на запитання програми за їх логічним зв’язком, або їх порівняння з іншими джерелами та виявлення невідповідностей у цих відповідях.

Статистичне спостереження розглядається в літературі [16; 17; 22; 23; 27, с. 11-26; 28; 29; 30, с. 11-28; 32, с. 13-29; 33; 34; 35].

Контрольні запитання та завдання

1. Які Ви знаєте стадії статистичного дослідження?

2. Що є першою стадією статистичного дослідження?

3. Які завдання стоять перед статистичним спостереженням?

4. Яка мета статистичного спостереження?

5. Що є об’єктом статистичного спостереження?

6. Що називається одиницею статистичного спостереження?

7. Що називається одиницею сукупності?

8. Для чого складається програма статистичного спостереження?

9. Який зміст програми статистичного спостереження?

10. Що називається статистичним формуляром?

11. Яка різниця між індивідуальними і списковими формулярами?

12. Для чого складають інструкцію статистичного спостереження?

13. Яка різниця між інтервальними і моментними показниками?

14. Для чого встановлюють період спостереження?

15. Що таке критичний момент спостереження?

16. Для чого складають організаційний план спостереження?

17. Для чого вибирають місце спостереження?

18. Які Ви знаєте організаційні форми статистичного спостереження?

19. Що собою являє статистична звітність?

20. Яка різниця між загальнодержавною і внутрівідомчою звітністю?

21. Що собою являє спеціально-організоване статистичне спостереження?

22. Для чого проводять переписи?

23. Яка різниця між суцільним і несуцільним спостереженням?

24. Які Ви знаєте види несуцільного спостереження?

25. Що собою являє вибіркове спостереження?

26. Що собою являє монографічне спостереження?

27. Що собою являє метод основного масиву?

28. Що собою являє анкетне спостереження?

29. Що Ви розумієте під поточним спостереженням?

30. Що називається періодичним спостереженням?

31. Для чого проводять одноразове спостереження?

32. Які Ви знаєте способи збирання статистичних даних?

33. Що таке безпосереднє спостереження?

34. Що собою являє документальне спостереження?

35. Що собою являє опитування при проведенні статистичного спостереження?

36. Які Ви знаєте способи опитування?

37. Як проводиться усне опитування?

38. Що собою являє самореєстрація?

39. В чому суть кореспондентського способу опитування?

40. Що Ви розумієте під точністю статистичного спостереження?

41. Які Ви знаєте помилки статистичного спостереження?

42. Що собою являють помилки реєстрацій?

43. Що собою являють випадкові і систематичні помилки реєстрації?

44. Що Ви розумієте під помилками репрезентативності?

45. Яка різниця між випадковими і систематичними помилками репрезентативності?

46. Які Ви знаєте статистичні способи контролю матеріалів спостереження?

47. Що собою являє арифметичний контроль матеріалів статистичного спостереження?

48. Що собою являє логічний контроль матеріалів статистичного спостереження?

Поиск по сайту: