Визначення збитку і страхового відшкодування

Визначення розміру збитку і виплати страхового відшкодування — одна з найскладніших і найвідповідальніших операцій страхових ком­паній. Від умілого, чіткого та якісного регулювання збитків, які виникли у страхувальника, залежить імідж страхової компанії.

Методика визначення збитку та страхового відшкодування залежить від об'єкта страхування (будівлі, засоби виробницт­ва, товари і т. ін.), суб'єкта страхування (державне підприємс­тво, колгосп і т. ін.), стихійного лиха (пожежа, землетрус, по­вінь тощо).

Потрібно встановити також, чи було застраховане майно на момент настання страхової події, оскільки договір страхування міг ще не набути чинності, або бути вже припиненим. Далі необ­хідно перевірити, чи входять до обсягу відповідальності страхові випадки та інші ризики, від яких здійснено страхування Страхова компанія, визнавши, що подія, яка призвела до заги­белі або пошкодження майна, є страховим випадком, протягом п'яти — десяти днів з моменту отримання заяви від страхуваль­ника повинна скласти страховий акт, відбивши в ньому факт, причини та наслідки страхового випадку, а також визначивши роз­міри збитку та страхового відшкодування.

Кількість і вартість майна, наявного на момент страхового ви­падку, визначається за даними бухгалтерського обліку і звітності та на підставі первинних документів про надходження і видатки інвентаризаційних залишків невикористаних матеріалів.

Після розрахунків розміру збитку визначають розмір страхо­вого відшкодування.

Більшість компаній страхове відшкодування виплачують про­тягом 15 днів від дня складання акта про загибель (пошкоджен­ня) застрахованого майна й одержання всіх необхідних докумен­тів від компетентних органів.

Якщо внаслідок страхового випадку знищено велику кількість майна і протягом встановленого строку неможливо зробити но­вий розрахунок розміру збитку, то на підставі письмової заяви страхувальника страхова компанія може виплатити йому аванс у розмірі 50 %

33..Поняття „під.риз.”

Термін„підприємницькі ризики» визначає ті ризики, що пов'я­зані з майном підприємства, з життям і здоров'ям людей, які пра­цюють ца ньому, з виконанням зобов'язань у межах комерційної Діяльності з укладанням договорів, контрактів. Отже, страхування підприємницьких ризиків - це сукупність страхування майна, страхування відповідальності та особистого страхування.

За Допомогою страхування створюються певні фінансові га­рантії стабільності і прибутковості виробництва на випадок настання несприятливих ситуацій у будь-якій підприємницькій структурі, що входить до складу ринкового механізму.

Нині значного поширення набуває страхування майна підприємств, пов'язане із забезпеченням страхового захисту матеріально-технічної бази виробництва. При страхуванні майна страхувальником може бути його власник або особа, яка отримала майно в користування.

При залученні додаткового фінансування на підприємство, страхування виступає важливою, якщо не обов'язковою умовою отримання фінансування. При отриманні банківського кредитування, необхідна наявність застави. Найрозповсюдженою заставою є майно підприємства. Воно, відповідно до Закону України "Про заставу", повинно бути застрахованим за кошти підприємства і на користь кредитора. За кордоном розповсюджена також практика кредитування під заставу полісу страхування фінансових ризиків або полісу страхування життя позичальника.
Отримання обладнання за договором лізингу також передбачає страхування об'єкту лізингу.

Страхування врожаю та поголів'я тварин є необхідною передумовою отримання кредиту фермерським господарством. Тому нижче будуть розглянуто: загальні умови та принципи страхування майна підприємства, зокрема страхування автомобілів, які нерідко виступають заставою при отриманні кредиту, страхування сільськогосподарських ризиків, національна специфіка страхування фінансових ризиків; а також, поради щодо вибору страхової компаніїстрахування сільськогосподарських ризиків.

Поиск по сайту: